Мінськ та Ростов-на-Дону. Що відомо про судна, які сьогодні "підкоптилися" у Севастополі

Сьогодні вночі внаслідок удару ЗСУ по тимчасово окупованому Севастополю було пошкоджено або знищено відразу два судна, що належать російському флоту. Мова про великий десантний корабель "Мінськ" і підводний човен "Ростов-на-Дону". Удар підтвердило Головне управління розвідки Міноборони України.

Поки що до кінця не відомо, які пошкодження отримали судна, але з наявних фото можна констатувати, що суттєві. Наприклад, БДК "Мінськ" майже повністю згорів у області палуби. Про підводний човен даних менше – є лише спутникові знімки, на яких видно різницю між субмариною вчора та сьогодні.

Говорячи про засоби, застосовані при ударі, не можна бути точним, тому що версії різняться. Проте командувач Військово-повітряних сил ЗСУ натякнув, що були застосовані англійські ракети Storm Shadow. Також є версії про застосування модифікованої ракети "Нептун" і навіть про удар протиповітряними ракетами С-200.

Якщо говорити про деталі знищеної техніки, то десантний корабель був досить старим, а ось підводний човен випущений лише 2014 року. Втім, спочатку поговоримо про "Мінськ".

БДК "Мінськ"

Корабель був побудований у Гданську, на верфі заводу "Сточні Північні", і спущений на воду у 1983 році. Спочатку було названо БДК-43, а пізніше отримав назву "Мінськ". Основне призначення корабля полягає у висадці морського десанту на узбережжя, а також у транспортуванні особового складу та вантажів, включаючи бронетехніку та танки. Увійшов до ладу 30 травня 1983 року і був включений до складу Балтійського флоту.

Якщо говорити про завдання, які виконував корабель, то вони були далекі від бойових. У 2004 році він здійснив неофіційний візит до Плімута (Великобританія). У квітні 2005 року корабель виконав триденний "Похід пам'яті", пов'язаний із "місцями бойової слави" СРСР у Другій світовій війні. Брав участь у військово-морських парадах у Санкт-Петербурзі до Дня ВМФ у 2005, 2015, 2017, 2018 та 2019 роках.

Влітку 2011 року БДК "Мінськ" був задіяний на міжнародних навчаннях "Балтопс" та "Пассекс". У вересні 2013 року почав виконувати завдання у Середземному морі, а у серпні 2014 року відбув до Балтійська.

У 2021 році було проведено ремонт БДК на 33 судноремонтному заводі в Балтійську, і лише на початку лютого 2022 року він увійшов до Чорного моря і пришвартувався в окупованому Севастополі.

Найімовірніше, Росія збиралася задіяти корабель у запланованій висадці десанту в Одесі. Як відомо, саме таким був план окупантів станом на 24 лютого, але потім "щось пішло не так".

Характеристики:

• швидкість – 18 вузлів,
• дальність плавання – 6000 миль при 12 вузлах,
• екіпаж – 87 осіб,
• розміри: водотоннажність - 4080 т, довжина - 112,5 м, ширина -15 м, осаду - 3,7 м,
• енергетична установка – 2 дизелі, 2 гвинти, потужність – 19200 к.с.,
• зброя – 2 здвоєні 57-міліметрові артилерійські установки АК-725, 2 пускові установки реактивної системи залпового вогню А-215 "Град-М", 4 пускові установки переносного зенітно-ракетного комплексу "Стріла-2".
• на борту можуть розміщуватись до 500 т техніки та вантажів, а також 225 десантників.
• має радіоелектронний засіб із дальністю дії до 64 км.
• управління артилерійським озброєнням здійснюється системою "Вимпел".

Підводний човен "Ростов-на-Дону"

Місто Ростов-на-Дону знаходиться не дуже близько біля Курська, але назви підводних човнів в обох випадках вийшла трохи невдалою. Але не для України. Для ЗСУ це перший пошкоджений або знищений підводний човен у цій війні. Крім цього, аналітики видання Defense Express стверджують, що це перший в історії випадок знищення підводного човна крилатими ракетами.

Б-237 "Ростов-на-Дону" - російський дизель-електричний підводний човен проекту 636.3 "Варшав'янка". Це одна з найновіших субмарин, що перебувають на озброєнні Росії. За різними оцінками, її ціна могла сягати $300 мільйонів.

Загалом, залежно від класу та обладнання, підводні човни можуть бути призначені:

• для ураження важливих військово-промислових та адміністративних центрів, військово-морських баз, портів та інших наземних об'єктів;
• для знищення підводних та надводних кораблів та суден противника;
• для потайної постановки мінних загороджень;
• для ведення розвідки як безпосередньої, так і в системі далекого радіолокаційного виявлення;
• для використання як корабля зв'язку, здійснення ретрансляції повідомлень;
• для висадки диверсійно-розвідувальних груп та виконання інших бойових та спеціальних допоміжних завдань.

Її будівництво було розпочато у 2011 році, а вже у 2014 готовий човен був спущений на воду. У тому ж році "Ростов-на-Дону" було офіційно передано ВМФ Росії та зараховано до 4-ї окремої бригади підводних човнів Чорноморського флоту з базуванням у Новоросійську.

Характеристики:

• водотоннажність надводна - 2 350 т;
• водотоннажність підводна - 3 950 т;
• довжина - 73,8 м;
• ширина - 9,9 м;
• осаду - 6,2 м;
• двигуни - два дизель-генератори по 1 000 кВт, що живлять головний електродвигун,
• електродвигун економічного ходу, два резервні електродвигуни;
• швидкість надводна 11 - 17 вузлів;
• швидкість підводна – 20 вузлів;
• робоча глибина - 240 м;
• автономність плавання - 45 діб;
• екіпаж - 52 особи (у тому числі 12 офіцерів);
• озброєння: зенітна артилерія (ПЗРК Стріла-3М, Голка-1, Верба) - 8 ракет; ракетне озброєння (включаючи чотири ракети Калібр-ПЛ).

Підсумок

Знищення або навіть пошкодження таких важливих для ворога суден серйозно позначиться на боєздатності флоту. Якщо про застосування БДК поки що мова не могла йти, то підводний човен з 99% ймовірністю використовувався для ударів "Калібрами" по Україні.

Якщо ЗСУ продовжать так само надалі, то ворог ризикує залишитися без значної частини флоту вже найближчим часом. Адже сам прохід крилатих ракет углиб території Криму говорить про те, що потрібно пробувати ще й ще – ППО Росії не може захистити окупованих півострів на 100%.

До того ж ще однією інтригою для росіян буде ймовірне прибуття в Україну балістичних ракет ATACMS від США. Незабаром ми зможемо побачити, що російське ППО зможе (або не зможе) зробити проти них.