Потрібна для контрнаступу ЗСУ: в теробороні розповіли, як по крихтах збирають техніку в Європі

Днями сили Територіальної оборони ЗСУ отримали від волонтерів партію відновленої британської техніки: 15 гусеничних бронетранспортерів, 10 вантажівок і два броньовані тягачі. Партія невелика, однак, за словами військових, підрозділи ТрО, які створювалися як легка місцева піхота, зараз прикривають найважчі ділянки фронту, а тому потребують техніки, як повітря.

З якими складнощами стикаються тероборонівці при пошуку і логістиці важкої техніки, та як бюрократичні "війська" в Європі гальмують цей процес. Про це в бліц-інтерв’ю "Телеграфу" розповів офіцер управління логістики Штабу командування ТрО ЗСУ, підполковник Віктор Шевченко.

— Пане Вікторе, за якими алгоритмами територіальна оборона отримує техніку з Великої Британії?

— У Великій Британії техніка списується, потім її викуповують приватні компанії, ремонтують і відправляють по всьому світу, де є збройні конфлікти. Це окрема частина бізнесу, яким британці займаються вже років 30.

— Скільки часу проходить від моменту, коли є замовлення на техніку, до моменту, коли техніка з’являється в Україні?

— Від моменту, коли ми вибрали у Великій Британії техніку (а вона, звісно, спочатку не працююча), вдарили по руках, до моменту, коли техніка з’являється в Україні, проходить близько трьох місяців.

— Але ж це досить довго. За цей час на фронті може статися багато змін. Як використовується цей час?

— Місяць часу займає отримання ліцензії британським продавцем, згідно з чинним законодавством. За цей місяць він її ремонтує. Через місяць логісти, отримавши експертну ліцензію від Великої Британії, готують документи на транзит техніки країнами Європи. Цей процес також займає близько місяця. Багато ще залежить від країни. Польща та Німеччина — близько двох тижнів, а Нідерланди це 3-4 дні. Зібравши весь пакет документів на логістику, починається сам процес перевезення, який забирає до двох тижнів. Тому швидше не можна.

— Країни ЄС важко погоджують логістику техніки для України?

— Наприклад, через Францію ми взагалі не перевозимо техніку.

— Чому ж?

— Тому що Франція погоджує документи близько місяця і були випадки, що вони взагалі можуть не погодити і відмовити без пояснення причин. А оскільки нам потрібно максимально економити час, тому така історія.

— А як ми отримуємо нову техніку?

— Це вже йде як матеріально-технічна допомога на рівні країн НАТО, держав. Це йде в плановому порядку, все те, що ми бачимо по телевізору.

— Там логістика легша?

— Так, тому що це військові для військових, техніка перевозиться залізницею, літаками. Але це також забирає час. Логістика завжди бореться з часом, це її суть.

— Ворог відстежує маршрути завезення закордонної техніки?

— Звісно. Всі все знають. Не можна приховати такі партії.

— Атакують логістичні шляхи?

— Звичайно. Фронт — він по всій країні. Та, дякуючи нашим хлопцям з ППО, логістика йде.

— Чому так сталося, що тероборона стала підрозділом ЗСУ, який, за словами самих військових, відчуває найбільший дефіцит техніки?

— З самісінького початку, згідно зі штатом, суть територіальної оборони була в тому, що це піхота. У нас не повинно бути броньованої техніки, гармат і всього іншого. Та війна йде таким чином, що ми не можемо покласти стільки людей, скільки м*скалі, тому ми виходимо з того, що тероборона стоїть на передньому краї і також змушена мати на озброєнні техніку, яка захищає та підвозить снаряди. А нестача такої техніки колосальна. Тому за кошти волонтерів, організацій, ми можемо по краплі додавати в бригади техніку.

— Але ж і по лінії Міноборони територіальна оборона отримує важку техніку?

— Так, ми отримуємо її від Збройних сил, але її нема безмежної кількості.

— Якої саме техніки зараз більш за все потребує територіальна оборона?

— Нагальна потреба — будь-яка броньована техніка, адже броня — це захист наших хлопців. Крім того, вкрай необхідна будь-яка автомобільна техніка, тому що на передній край треба підвозити боєприпаси, особовий склад і багато іншого.

Тим паче, така техніка актуальна для контрнаступу. Одяг, аптечки мають вже другорядне значення.