Прислухайтеся до голосу переробників і фермерів на шляху до ЄС - генеральна директорка Польської Молочної Палати

Спілка молочних підприємств України (СМПУ) посприяла тому, щоб українські молочні підприємства вперше взяли участь у міжнародному молочному форумі в Польщі, який відбудеться в Білостоку в кінці вересня. Наші виробники вперше стануть учасниками дискусії щодо світових трендів у молочній галузі та послухають досвід колег, які вступали до ЄС.

"Бізнес Телеграф" розпитав у організатора форуму, очільниці Польської Молочної Палати Агнешки Малішевської, чим може бути корисним захід нашим виробникам, до яких випробувань бути готовими на ринках ЄС та яких слів добирати нашим урядовцям в перемовинах з Євросоюзом.

Про міжнародний молочний форум

Пані Агнешка, 20-21 вересня українські виробники візьмуть участь у молочному форумі в Білостоці. Чому він важливий?

У Білостоці зустрінеться молочний сектор з усього світу. А цього року вперше буде присутня велика група підприємств з України. Це буде двадцята конференція. Вона розвинулася з форуму національного рівня до формату зустрічей молочного сектору в міжнародному масштабі.

Які питання будуть обговорюватися?

Ми будемо розмовляти про поточну ситуацію в нашій галузі. Ця подія є великим святом для молочного сектору. Зосередимося на актуальних проблемах, викликаних світовою постпандемічною кризою. Обговоримо наслідки агресії Росії проти України для галузі. Озвучимо виклики, з якими стикаємося у сфері зміни клімату та сталості виробництва. Зазирнемо в майбутнє виробничих напрямків, подискутуємо про тенденції у виробництві та переробці молока. Розглянемо все це як з європейської, так і з глобальної точки зору, тому що дамо слово учасникам та спікерам з багатьох країн Європи та світу. Вони поділяться своїми знаннями та досвідом.

Яких результатів ви очікуєте?

Перш за все, я очікую предметної та змістовної дискусії. Це найголовніше. Сьогодні у нас є багато проблем. Ми стикаємось з викликами, пов’язаними зі зміною обличчя молочної галузі. Окремим викликом є зміна поколінь виробників молока. На форумі ми хочемо розглянути стимули, які слід використовувати, щоб заохотити молодих фермерів, членів кооперативів, приймати ферми та ставати активними членами молочних кооперативів. Досвід попередніх конференцій показав, наскільки важливою є предметна розмова та обмін думками. Це дозволяє нам створювати кращі моделі управління молочним сектором.

Як довго триває співпраця між Польською Молочною Палатою та Спілкою Молочних Підприємств України? Які проблеми вона допомагає вирішити?

Співпраця між польськими та українськими організаціями триває вже кілька місяців. Ми підготували спільні побажання щодо подальшої роботи. Не лише Польська Молочна Палата, а й інші польські організації, які утворюють так звану Молочну угоду, спілкуються з українською Спілкою. Мета такого спілкування — збудувати мости для ведення бізнесу по обидва боки кордону. Ми усвідомлюємо, як ускладнила ситуацію на молочному ринку невиправдана агресія Росії проти України, і скільки постраждало українських фермерів та переробників. До речі, польський молочний сектор відразу прийшов на допомогу як українським громадянам, так і фермерам, підтримавши вас у ці трагічні часи.

Уточніть, будь ласка, про яку допомогу йдеться?

Багато польських молочних компаній пожертвували велику кількість молочної продукції в якості гуманітарної допомоги народу України. Польська Молочна Палата закупила і передала від своїх фондів продукти гуманітарним організаціям на суму понад 250 тисяч злотих. Через нас було передано насіння для українських фермерів на суму майже 20 тисяч євро. Все це ми робили в перші місяці війни. Крім того, компанії, що входять до Польської Молочної Палати, самі передали молочні продукти на багато мільйонів злотих. Допомога йшла гуманітарним організаціям та українським солдатам.

Польський досвід вступу до ЄС

Україна рухається до Європейського Союзу. Як цей процес сприймався польськими виробниками?

Форум у Білостоці стане чудовою можливістю поділитися таким досвідом з українськими колегами. До речі, перший молочний форум був організований напередодні вступу Польщі до Європейського Союзу у 2002 році. Тоді у нас було багато страхів і сумнівів. З цим була пов’язана навіть назва першої конференції: "Можливості та загрози для польської молочної промисловості перед вступом до Європейського Союзу".

Чим були викликані ці страхи?

Найбільше хвилювалися фермери, що під впливом майбутніх обмежень та квот доведеться скоротити виробництво молока. Як ми знаємо, на сьогодні система квотування вже скасована і жодних обмежень у цьому плані у нас немає. Але перед вступом нам довелося зробити чимало роботи. Як фермерам так і переробникам.

Що довелося змінити?

Перш за все, необхідно було адаптувати виробництво та переробку до величезної кількості стандартів та вимог, які висуває Європейський Союз. Ми внесли багато змін на основі директив в роботу підприємств та якість продукції. Це вимагало великої рішучості та зовсім іншого підходу до багатьох аспектів. Ключовими словами були "якість", "безпечність харчових продуктів", "стандартизація", "прозорість".

Через які труднощі довелося пройти польським молочним компаніям під час вступу до ЄС?

На жаль, тисячі документів, стандартизація, досить велика бюрократія тощо. Спочатку було дуже важко, але після запровадження певних процедур, складний аспект документації стає набагато легшим. Добре підготовлені ІТ-системи та електронне управління, які були в зародковому стані 20 років тому, виявилися дуже корисними. Сьогодні реалізувати ці процедури було б, мабуть, набагато легше.

Що найбільше стримувало перехід?

На мій погляд, найбільшими бар’єрами були менталітет і людський фактор. І тут ми дуже схожі.

Чи всім вдалося перебудувати роботу?

Багато господарств не хотіли братися за ці завдання. Особливо ті, де не було наступників. Вони покинули виробництво, ліквідувавши господарства. Або переключилися на вирощування зерна. Але були й ті, хто погодився йти дорогою змін, докласти зусиль, вони розвивали свої господарства. Це був час змін для багатьох молочних заводів і кооперативів, які отримали кошти від передвступних фондів. Завдяки цьому багато польських кооперативів були модернізовані, отримали нові машини, обладнання та системи, що дозволило вивести виробництво на інший рівень. І, що дуже важливо, отримати доступ до єдиного ринку ЄС.

Якого результату вдалося досягти вступом до ЄС польським виробникам?

Сьогодні Польща є одним із провідних виробників молока в ЄС, і користується репутацією виробника дуже якісних продуктів. Ми експортуємо по всьому світу і хочемо продовжувати розвиватися.

Наведіть приклади компаній, які успішно конкурують на ринках ЄС

Сьогодні у нас є багато компаній, переважно молочних кооперативів, які успішно конкурують з виробниками в усьому світі. Як приклад, це Mlekovita, Mlekpol, Piątnica, Spomlek, Sierpc, Polmlek, Łowicz, Gostyń. Це компанії, які продають по всьому світу.

Як їм це вдалося?

Відкриття ринків ЄС означає, що ми широко відкриваємо двері для вільного потоку товарів на єдиному ринку. Ми продаємо свої товари в інші країни ЄС, а вони продають свої товари на нашому ринку. Тому сьогодні ми не лише конкуруємо між собою, але й співпрацюємо. Подібно до споживачів, які подорожують по всьому світу і часто шукають нові смаки та нові продукти, компанії також намагаються бути на крок попереду споживача, щоб запропонувати йому широкий асортимент продуктів. Змінюються уподобання, змінюються продукти, тож це одна з проблем, з якою ми стикаємося.

Про конкуренцію в ЄС

Якою є частка польського молока на ринку ЄС і в світі? Як вона змінюється?

Польща є третім виробником молока в ЄС і дванадцятим у світі. У 2022 році, згідно з даними Головного Статистичного Управління, виробництво молока в Польщі становило 14,1 млрд літрів. Останніми роками виробництво дещо скорочується, але одразу після вступу до ЄС воно значно зросло. Фермери багато інвестували в якість молока. Чим якісніше молоко, тим кращі його параметри, тим вищу ціну сплачують фермерам.

Яка державна підтримка виробників і переробників молока передбачена на 2023 рік та запланована на 2024 рік?

Кожна підтримка записана в екосхемах Спільної Аграрної Політики ЄС. Найбільше грошей можуть отримати молочні ферми від покращення умов утримання тварин.

Наскільки сильною є конкуренція за споживачів на молочних ринках ЄС? Як це проявляється?

Перебуваючи на єдиному ринку, ми маємо такі ж умови для конкуренції за споживачів, як і інші країни. Тому ми можемо конкурувати, насамперед, якістю продукції.

Що дозволяє польським виробникам молока прориватися через місцеве лобі в експорті на інші ринки ЄС?

Я б висловилась інакше. Не місцеве лобі, а споживач. Проводимо рекламну діяльність, беремо участь у ярмарках та виставках. Але ще раз нагадаю про якість, тому що споживач приділяє їй велику увагу.

Поради від польских молочників

До чого готуватися українським компаніям на шляху вступу до ЄС?

Треба бути готовими до того, що не всі компанії зможуть впоратися з цими змінами. Тим більше, що за роки, відколи Польща приєдналася до ЄС, сам ЄС також дуже змінився. Він, як і весь, світ пішов вперед. Однак бюрократичні процедури ЄС стають ще більш надмірними. Це можна побачити навіть у останніх документах ЄС, таких як Європейська Зелена Угода, яка викликає багато дискусій у самому ЄС. Ми стикаємося з багатьма викликами, такими як рівновага і скорочення CO2. Це виклики для всіх країн, у тому числі для України, яка хоче приєднатися до структур ЄС.

Що мають зробити українські урядовці, щоб полегшити виробникам вступ до ЄС?

Вони повинні прислухатися до голосу переробників і фермерів. Правила співпраці під час процедури вступу визначені документами ЄС. Але хочу наголосити — ефективна співпраця між адміністрацією та переробниками (тобто спілками, які представляють переробників і фермерів) є надзвичайно важливим аспектом на шляху вступу до ЄС.

Який досвід був би корисним для України в перемовинах з країнами ЄС щодо постачання власної продукції? Яких помилок слід уникати?

Скромність, співпраця та адаптація до вимог ЄС. Я не рекомендую найкоротшого шляху — дороги навпростець.