Що з IT в Україні — «Айті-бульдозер” загальмував і пробуксовує». Головне із великого дослідження YouControl

Популярний сервіс перевірки компаній YouControl оцінив поточну ситуацію та перспективи розвитку українського IT-ринку — у великому дослідженні проаналізував основні зміни та нові тенденції під час повномасштабної  війни. Вибрали найголовніше та найцікавіше.

Кілька слів про методологію

У вибірку для дослідження відібрали діючі українські компанії з ненульовим чистим доходом за 2022 рік — за основними ІТ-КВЕДами: 58.21 Видання комп’ютерних ігор

• 58.29 Видання іншого програмного забезпечення
• 62.01 Комп’ютерне програмування
• 62.02 Консультування з питань інформатизації
• 62.03 Діяльність із керування комп’ютерним устаткованням
• 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп’ютерних систем
• 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах
• 63.12 Веб-портали

Для повноти та вичерпності також включили IT-компанії з “нестандартними” КВЕДами, зокрема включили частину українських розробників, імпортерів та торговців софтом з основною спеціалізацією 18.20 Тиражування звуко-, відеозаписів і програмного забезпечення; 46.51 Оптова торгівля комп’ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням та ряд інших.

Експорт ІТ-послуг (“айті-бульдозер” загальмував і пробуксовує)

Агресивне повномасштабне вторгнення рф зупинило стрімкий ріст експорту IT-послуг, що спостерігався кілька років поспіль — наразі українське IT переживає складні часи, тож експорт топчеться на місці, що наочно демонструє графік щоквартальної динаміки експорту нижче:

Як видно з графіку, апогею показник IT-активності досягнув напередодні російського вторгнення у 4 кварталі 2021 року, коли в країну зайшло $2,1 млрд. Відтоді IT-експорт поступово сповз до $1,7 млрд доларів (-20%).

І хоча частка IT в загальному експорті за півтора року війни зросла з 8,8% до 13,4%(це пов’язане насамперед зі ще більшим падінням агропромислових товарів у загальній сумі експорту) і галузь досі лишається однією з головних опор економіки України у стані війни, темпи зростання далекі від довоєнних оптимістичних очікувань і розглядати її як головний драйвер експортних потужностей не варто. Маховик розкрутки абсолютних обсягів валютної IT-виручки було різко зупинено у 2022-му, а для відновлення минулих темпів приросту (навіть за умов  подолання невизначеності та зовнішніх загроз) потрібен час.

IT-бізнес в Україні — на мапі

Дві третини сумарного чистого доходу, задекларованого IT компаніями України у 2022 році, сконцентровано у столиці України — 123,7 з 184,4 млрд грн. Далі йдуть Львівська (10,4% доходів), Харківська (8,1%), Дніпропетровська (4,2%), Вінницька (3,4%) та Одеська області (1,7%).

Рейтинг регіонів за кількістю компаній загалом збігається з порядком ранжування областей за сумарними доходами IT-бізнесу. Київ з великим відривом випереджає інші міста за кількістю IT-компаній — в столиці офіційно зареєстровано більш ніж половина (52,4%, 3013 штук) IT-компаній, охоплених дослідженням. В першій трійці за чисельністю активних IT-підприємств. також Харківська (492) та Львівська області (432).

Найменш помітні полюси концентрації IT-бізнесу, і тут без сюрпризів, регіони зі значною часткою тимчасово окупованих територій: Луганська, Донецька та Херсонська області.

До традиційних чинників формування полюсів економічного росту (зосередженість освітньо-наукових центрів у великих містах, вплив іноземних та місцевих “великих китів”, розвиток міської IT-екосистеми та проактивна міська політика з високим рівнем урбаністичного комфорту), які досі впливали на географію зосередження IT-бізнесу в Україні, додався п’ятий — війна. Воєнні дії в окупованих та прифронтових регіонах значно вплинули на ландшафт та  очікувано спричинили масовий релокейт бізнесу в безпечніші регіони.

Найбільші IT-компанії в Україні

В межах дослідження YouControl відранжував 5749 IT-компаній за чистим доходом у 2022 році та склав топ із 25 найбільших компаній. Йдеться саме про рейтинг юридичних осіб на основі офіційного виторгу, тому IT-бренди з сузір’ями споріднених компаній та розгалуженими мережами ФОПів отримали нижчі місця, ніж гіпотетично могли б демонструвати у випадку консолідації фінансової звітності.

На першому місці рейтингу опинилася основна дочірня компанія холдингу EPAM Systems в Україні з задекларованим чистим виторгом 20 млрд грн, що на 37,5% вище показника 2021 року. Друге місце займає GlobalLogic Ukraine з майже вдвічі меншим чистим доходом 11,5 млрд грн (+49% до 2021 року). Трійку лідерів замикає Luxoft Solutions — 5,9 млрд грн (+63%).

Чи потрібно зазначати, що високі темпи приросту гривневих доходів впродовж першого року війни обумовлені високою часткою валютних доходів із зовнішніх замовлень. З поправкою на девальвацію національної валюти у 2022 році (34,1%) темпи росту здаватимуться менш приголомшливими, особливо на тлі успіхів зростання попередніх років.

Показовим є те, що серед низки так званих “галер” з аутсорсинговою бізнес-моделлю глобального бізнесу, до списку найбільших 25 увійшли національні продуктові IT-компанії, зокрема ТОВ “Фінтех Бенд”, якому належить фінтех-проєкт Monobank, ТОВ “Мегого” з однойменним OTT-медіасервісом у сфері потокового мультимедіа чи найбільший маркетплейс України ТОВ “УАПРОМ”.

Найкращу динаміку зростання показала велика трійка IT-компаній — EPAM Systems, GlobalLogic Ukraine, Luxoft Solutions, котрі додали відповідно +5.5, +3.8 та + 2.3 млрд грн до своїх показників виторгу мирного 2021 року.

Як змінювалася кількість українських IT-ФОПів у війну

Окрему увагу отримали українські IT-ФОПи — їхня кількість значно зросла під час війни. Очікувано, високий приріст на рівні 17-20% спостерігався в західних і центральних регіонах, котрі відносно менше постраждали від агресивних дій ворога. Серед лідерів — Волинська, Хмельницька, Кіровоградська, Полтавська, Чернівецька та Івано-Франківська області.

Мінімальними темпами, але все ж зростали такі повністю чи частково тимчасово окуповані регіони прописки IT-ФОПів як АР Крим (+0.9%), Херсонська (+8.6%), Харківська (+9.5%) та Луганська (9.7%) області. Тобто кількість зареєстрованих айтівців де-юре збільшувалась навіть в охоплений війною регіонах, насамперед через реєстрацію бізнесу на підконтрольній Україні території внутрішньо переміщеними особами зі старою пропискою.

В YouControl звертають увагу, що суттєва частина юридично активних ІТ-ФОПів фактично припинили свою діяльність де-факто, але через обставини (переїзд за кордон, відтерміновування сплати єдиного податку за умови нульового подання звіту) де-юре не поспішали закивати бізнес. Відтак популярний меседж про безперебійний офіційний ріст кількості ФОПів попри виклики воєнного часу варто сприймати доволі скептично. Малоймовірно, що номінальні темпи зростання цього показника у теперішніх реаліях коректно ілюструють ринкову динаміку в IT, про що свідчать негативні тренди в обсягах експорту, про які ми писали вище, а також сигнали непевної ситуації з локального ринку праці.

Номінальне зростання окремих індикаторів IT-сектору, зокрема й офіційної кількості ФОП чи гривневого виторгу, можуть приховувати досить невтішні тенденції руйнівного впливу воєнно-політичних та макроекономічних факторів на галузь, котра традиційно вважалася драйвером майбутнього успіху української економіки.