Області міняли на “краї”: у Шуфрича знайшли документи зі зміною устрою територій України

Під час обшуків у народного депутата Нестора Шуфрича знайшли проєкт зміни адміністративно-територіального устрою України, який датований серединою липня 2014 року.

Як йдеться на фото з документом, які отримало у своє розпорядження видання Бабель, політики планували запропонувати перейменування Донецької і Луганської областей у “краї” з широкою автономією.

Також у документах було передбачено проведення виборів, формування окремих “урядів” та “парламентів”.

Під документом, що був датований липнем 2014 року, стоять підписи самого Шуфрича та кума президента РФ Володимира Путіна, державного зрадника України Віктора Медведчука.

Як зазначає журналіст Андрій Дехтяренко, у розумінні цих документів важливий контекст.

– Зрозуміло, що це компромісні пропозиції команди Медведчука, зроблені під час активної фази АТО. За кілька місяців до того, навесні 2014 р., росіяни, які стояли за “сепарами Донбасу”, викинули Медведчука з переговорного процесу, він їм не був потрібен. Проте вже наприкінці травня українська армія почала активно відновлювати контроль над територією, якраз до середини липня кільце над “народними республіками” почало стискатися, міста звільняли одне за одним, – пише він.

Тоді, зазначає Дехтяренко, в процес знов “виліз Медведчук”, який пропонував план утворення “автономних країв” замість областей.

– Такий м’який варіант, на його думку, мав би влаштувати обидві сторони – але в результаті не влаштував нікого. Росіяни в серпні ввели додаткові військові сили в зону АТО, що в результаті заморозило конфлікт у форматі існування “народних республік”. І Медведчук зміг присмоктатися до цікавої для нього теми вже восени 2014 р., як посередник у вирішенні питань продажу вугілля та обміну полоненими, – додає він.

Журналіст додає, що документ можна назвати “цікавим”, втім окрім як для історичного спадку він значення не має.

У ньому можна покопатися для пошуку підводних каменів, що створюють додаткову загрозу для єдності та цілісності України. Наприклад, обов’язкове узгодження з “місцевим урядом” керівництва СБУ та МВС у “краї”. Тут згадуються сепаратистські наміри кримського “президента” Мєшкова за 20 років до того – якраз українська армія та непідконтрольні Мєшкову СБУ не дали тоді розгорітися конфлікту. Очевидно, що росіяни зробили висновки з тих подій, – додає Дехтяренко.