Скільки українцям доведеться платити за комуналку взимку: як змінилися тарифи та що обов'язково потрібно зробити

На українців чекає ще один складний опалювальний сезон. І хоча більшість тарифів на комунальні послуги не змінилася, витрати на комуналку збільшаться. Готуватися до майбутньої зими треба вже зараз. І варто не лише подумати про джерела живлення та акумуляторні системи, а й ознайомитися з правилами енергоефективності та навчитися економного споживання. Про те, скільки доведеться заплатити за комуналку взимку та як правильно користуватися комуналкою, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Скільки коштуватиме комуналка взимку: платити доведеться більше, але не всім

Українці у майбутньому опалювальному сезоні заплатять більше як мінімум за електроенергію. Найменше пощастило тим, у кого встановлено електричну теплу підлогу, електричні котли і це є єдиним джерелом тепла. У невеликих населених пунктах вже підвищили тарифи на воду (або це зроблять найближчим часом).

Сім'я з чотирьох осіб із газовою плитою та гарячим водопостачанням на місяць витрачає (згідно з нормативами споживання):

• 13,2 кубометри газу;
• 8 кубометрів холодної води;
• 6,4 кубометри гарячої води;
• 190 кВт*год електроенергії;
• 1,4 Гкал тепла (середнє споживання).

У Києві минулого року за такий обсяг комунальних послуг така сім'я мала платити 626,5 грн за гарячу воду, 2 316 за опалення, 273,6 грн за електроенергію, 105 грн за газ, 401 грн. Всього 3 721 грн. Щоправда, тут варто зазначити, що в Україні нормативи споживання завищені, тобто насправді стільки витрачають ті сім'ї, які не заощаджують комунальні послуги та не дотримуються порад щодо енергоефективності. За рік для киян ціни на комунальні послуги практично не змінилися (за винятком електроенергії). А сума у платіжках для такої родини за рік може зрости на 228 грн.

На що не змінилися тарифи:

• на воду у великих містах;
• на газ;
• на опалення.

На що змінилися тарифи:

• на електроенергію;
• на воду у невеликих населених пунктах.

Менше пощастило сім'ям у невеликих населених пунктах. Кабінет міністрів заборонив Нацкомісії з питань енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ) заборонив підвищувати тарифи на воду у великих містах. При цьому у невеликих населених пунктах, де рішення приймає місцева влада без участі НКРЕКУ, водопостачання дорожчатиме. Виросла вартість електроенергії, матеріалів, ремонтних робіт, підвищили зарплати. Як наслідок, обійтися без подорожчання практично неможливо.

Наприклад, у Куликівці Чернігівської області з 2024-го вартість холодної води хочуть підвищити з 85 до 124,1 грн. за кубометр (загальна вартість води та водовідведення). Для сім'ї, яка щомісяця витрачає 8 кубів води, витрати збільшаться із 680 до 992,8 грн.

Чому тарифи у різних містах різні?

В Україні діють єдині тарифи на електроенергію та газ. У той же час вартість опалення, гарячої та холодної води відрізняється не тільки залежно від міста, а й залежно від району. Чим більше місто, тим більше шансів мати низькі тарифи на воду. Це з тим, що більше споживачів, тим легше розподілити втрати, витрати на роботу насосів, зарплати співробітників, матеріали тощо.

І хоча, наприклад, середні зарплати у Києві вищі, ніж у будь-якому іншому населеному пункті, частина тарифів у столиці значно нижча, ніж у маленьких населених пунктах. Крім того, якщо у Києві вартість води та тепла визначається НКРЕКУ, то у невеликому населеному пункті рішення може ухвалити місцева влада.

Місцева влада розуміє: якщо вона відмовляється підняти тариф водоканалу, то має знайти у своєму бюджеті гроші на компенсацію різниці між собівартістю надання послуги та фактичним тарифом. Найчастіше грошей на компенсації у місцевих бюджетах немає,

Головні питання: що буде з енергосистемою та як підготуватися до зими

Міністерство енергетики розіслало повідомлення у ЗМІ: якщо не буде обстрілів об'єктів енергетичної інфраструктури, графіки відключення не застосовуватимуть. Хоча самі графіки вже розробили та затвердили (про всяк випадок). "Підготовка до зими ще триває, до листопада ми маємо час, щоб підготуватися, у тому числі для проходження складних сценаріїв, які можуть бути обумовлені обстрілами російських військ", – заявив голова парламентського комітету з питань енергетики та ЖКГ Андрій Герус під час стримування. Business Breakfast.

Перше, що потрібно зробити українцям: перевірити проводку у своїй квартирі, встановити напругу реле, стабілізатор напруги. Це може зробити будь-який електрик. "Потрібно викликати будь-якого електрика, відключати будинок від мережі та підключати реле напруги", – розповідає електрик Віталій Чех. Таке реле коштуватиме лише 800-1500 грн (залежно від виробника), але при цьому може захистити техніку на десятки тисяч гривень.

Також потрібно ознайомитись із правилами енергоефективного використання комунальних послуг. У багатоквартирному будинку, підключеному до централізованого опалення, перше, що потрібно зробити – встановити індивідуальний тепловий пункт (ІТП) з погодним регулюванням. Він коштуватиме 100 тис. грн. Він відносно недорого коштує та дозволяє швидко компенсувати витрати за рахунок економії. Окупність одного ІТП становить 2-3 роки, а передбачувана економія - до 40% тепла в розрахунку на квартиру,

Економія води та електроенергії – головне зберегти комфорт. Державне агентство з питань енергоефективності опублікувало на своєму сайті поради, як платити менше за воду та електроенергію. Усі вони зводяться до одного: витрачати енергоресурси лише тоді, коли вони справді потрібні. Залишати кран відкритим у момент, поки ви чистите зуби, не вимикати світло та використовувати застарілі електроприлади – зайві витрати.