Чи загрожує справа проти Коломойського медіагрупі «1+1»? Можливі сценарії з минулого

Як раніше влада та власники діяли у випадку арештів і санкцій.

Розслідування проти олігарха та власника однієї з найбільших медіагруп «1+1» Ігоря Коломойського активізувалося на початку 2023 року. Тоді Служба безпеки України та Бюро економічної безпеки провели обшук удома у Коломойського у Дніпрі через підозру в махінаціях навколо «Укртатнафти» та «Укрнафти». Паралельно підозру олігарху готувало Національне антикорупційне бюро.

Зрештою за вересень він отримав уже три підозри. 2 вересня — від СБУ: підозра за двома статтями Кримінального кодексу України: про шахрайство та легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. А 7 вересня — від НАБУ щодо заволодіння коштами банку на суму понад 9,2 мільярда гривень. Санкція цих статтей — позбавлення волі на термін від 8 до 12 років. Власника «1+1» арештували з альтернативою внесення застави понад 509 мільйонів гривень. Однак Коломойський вирішив залишитися під вартою.

8 вересня Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура наклали арешт на активи. Це 307 компаній, якими прямо чи опосередковано володіє Коломойський.

А 15 вересня СБУ повідомило про нову підозру Коломойському за трьома статтями на 5,8 мільярда грн.

Постало питання, чи є серед арештованих активів канал «1+1» або інші активи групи. У пресслужбі НАБУ зазначили, що «наразі ця інформація становить таємницю слідства та не може бути розголошеною». Джерела «Детектора медіа» у правоохоронних органах повідомляють про те, що арешт каналу розглядається. «1+1» у відповідь на запит «Детектора медіа» повідомив, що не отримував жодної інформації про накладання арешту на активи «1+1 media». «Ігор Коломойський є кінцевим бенефіціаром ТОВ ТРК “Студія 1+1”, однак не єдиним власником компанії, тобто володіє лише частиною бізнесу.

Компанія вже тривалий час є самостійним бізнесом, комерційно успішним і фінансово незалежним. Наразі судові процеси жодним чином не впливають на ведення нашої господарської діяльності та лідерство в українському медіасегменті», — відповіли у медіагрупі.

Зараз, як кажуть джерела у правоохоронних органах, питання про зупинку роботи каналу або його закриття не стоїть, однак арешт власника містить певні ризики для його медіагрупи. Керівництво держави часів президентства Володимира Зеленського вже показало, що не боїться накладати санкції та закривати канали.

Пропонуємо розглянути кілька випадків останніх років, щоб зрозуміти, які загрози може мати арешт Коломойського для «1+1».

1. Арешт юридичних осіб каналу або каналів

Такою була історія з 4-м каналом. Минулого літа Державне бюро розслідувань почало кримінальне провадження проти народного депутата з фракції «Слуга народу» Олексія Ковальова через його співпрацю з ворогом в окупованій Херсонській області. Його заочно арештували, а згодом суд заарештував майно колаборанта: три компанії та його банківські рахунки. Серед цих компаній була одна з юридичних осіб 4 каналу (ТОВ «ТРК Інтеррадіо», власник супутникової ліцензії). Згодом під арешт потрапили ще дві, які мали близько 10% техніки й оборотних активів каналу: ТОВ «Ар ті ай продакшн» та ТОВ «ІА "Ар ті ай"».

Що відбувалося з каналом далі? На початку серпня 2022-го ДБР поінформувало, що передає управління корпоративними правами цих компаній Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Спочатку в АРМА планували продати на відкритому аукціоні корпоративні права компаній Ковальова, а ситуація з майном була невизначеною. Потім держава передумала продавати активи й вирішила шукати для них управителя, а до того часу передала їх у розпорядження Державного агентства України з питань кіно. У розпорядження цієї установи потрапило майно каналу вартістю 18,5 мільйона гривень. Ідеться зокрема про спеціальну техніку й обладнання, офісний інвентар, програмне забезпечення, ліцензію на мовлення тощо. Дежкіно заявляло про створення ще одного державного мовника. Однак за рік ця історія не отримала розвитку, а канал — нового управителя.

На ринку обговорюють сценарій арешту й управління АРМА і для «1+1». А серед потенційних управителів називають чинного очільника структури Ярослава Пахольчука та ведучу Наталію Мосейчук.

2. Санкції проти каналів

Прецедентом стала історія з каналами Віктора Медведчука. У лютому 2021 року Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБОУ «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Воно передбачало запровадження санкцій проти народного депутата України Тараса Козака та компаній, які володіють ліцензіями телеканалів «групи Медведчука» — «112 Україна», NewsOne і ZIK. Санкції запроваджені на п’ять років. Вони передбачали блокування активів, призупинення ліцензій, припинення роботи, заборону користування радіочастотним ресурсом України, а також припинення надання послуг із ретрансляції, розповсюдження телепрограм, надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування. Цифровий і супутниковий оператори й усі провайдери вимкнули ці канали. Вони одразу припинили працювати ще при чинних ліцензіях. Національна рада з питань телебачення та радіомовлення змогла їх анулювати лише у червні 2023 року, після набуття чинності закону «Про медіа».

Така ж доля спіткала канали Євгена Мураєва («Наш» і «Максі ТВ») та Нестора Шуфрича (UkrLive і «Перший незалежний»).

Однак у випадку з санкціями було б дуже складно знайти підстави для накладання їх саме на канали групи «1+1». До всього вони мають бути сприйняті як медійною спільнотою, так і міжнародними партнерами. Канали Медведчука, Шуфрича та Мураєва мали проросійську позицію. «1+1» очевидно — ні.

3. Продаж каналу чи медіагрупи

В історії з арештом власника важливо вміти продати актив до накладання арешту на нього. Саме так спритно торік купив цифрову ліцензію 4 каналу український бізнесмен Віталій Кропачов. Так сталося через те, що суд не наклав арешт на одну з юридичних осіб каналу ТОВ «Корона санрайс», яка якраз і була власником цифрового активу (рештою ліцензій володіла основна товка каналу «ТРК Інтеррадіо»). Спершу компанію купив юрист і медіавласник Максим Варламов (точніше, отримав у рахунок тих боргів, які канал мав перед ним), а далі він продав її Віталію Кропачову через його компанію ТОВ «Укрдонінвест». На основі цієї ліцензії Кропачов намагався запустити свій канал Ukrainе World News. Він вийшов у ютубі, готувався до старту у цифрі та на супутнику. Однак, схоже, не вдалося домовитися з владою. І канал спершу розпочав транслювати марафон, а з червня 2023 року припинив мовлення у цифрі.

Однак тепер продати або купити медіа без відома (та згоди) влади неможливо. Адже, як розказував «Детектор медіа» власник «Радіо П’ятниці» Денис Козлітін, усі потенційні покупці медіаактивів мають пройти ідентифікацію в Міністерстві юстиції. Саме таку процедуру він проходив, коли купував радіостанцію з частотою в Києві.

Та й це не найбільша проблема, адже на такий ресурс як група «1+1» в Україні немає покупця, готового вкладати мільйони у її фінансування. Така медійна історія виявилася не по кишені навіть Рінату Ахметову.

4. Закриття медіагрупи власником

Цей сценарій до великої війни міг здаватися фантастичним. Але торік Рінат Ахметов показав, що ніщо не вічне — і найбільші медіагрупи також. У липні 2022-го бізнесмен вирішив закрити весь свій медійний бізнес. Офіційна причина — закон про деолігархізацію, неофіційна — великі втрати за час повномасштабної війни.

Наприкінці липня Нацрада анулювала ліцензії 15 компаній, які належать українському бізнесмену Рінату Ахметову. Серед них: «Україна», «НЛО.TV», «Донбас», «Індиго TV», «Україна 24» (ефірна та супутникова ліцензії), «Футбол 1», «Футбол 2», «Футбол 3» (супутникові ліцензії). Окрім цього, анульовані ліцензії каналу футбольного клубу «Шахтар» Shakhtar TV та регіонального каналу ТВ-5, власником якого була ПАТ «Запоріжсталь» (Метінвест), ТОВ «ТРКК "Сігма ТВ"», ТОВ «Телерадіоорганізація "Маріупольське телебачення"» («МТВ»), ПрАТ «Телевізійна служба Дніпропетровська» («34»).

5. Неформальний контроль влади

Ігор Коломойський, звичайно, є бенефіціарним власником юридичної особи каналу «1+1». Однак структура власності медіагрупи непроста. І це, певно, дає можливість маневрів для адвокатів каналу. У «1+1» є багато співвласників. Як це не парадоксально — однією з них досі лишається дружина Віктора Медведчука Оксана Марченко через ТОВ «Інвестиційна компанія "Гармонія"». Як вдалося з’ясувати «Детектору медіа» з власних джерел, 100% майнових прав цієї компанії були арештовані у межах кримінального провадження (№222023090000000042). Арешт наклав своєю ухвалою суддя Івано-Франківського міського суду на початку року. Саме провадження розслідує управління СБУ в Івано-Франківській області. Членкиня правління Центру протидії корупції Олена Щербан у коментарі «Детектору медіа» розказувала, що арешт корпоративних прав не вплине на роботу каналу та на його управління. Арештована компанія так і не була передана в управління АРМА.

Як розказують джерела «Детектора медіа», поки що про закриття каналу «1+1» не йдеться. Мовник має сильний бренд і вплив, відповідно влада більше зацікавлена у контролі над ним, аніж у його закритті. Приміром, «1+1» був би дуже бажаним каналом у державному мультиплексі МХ-7. Наприкінці вересня завершується конкурс серед охочих мовити у ньому. Для того, щоб проєкт державного мультиплексу відбувся і люди захотіли купувати метрові антени або принаймні переналаштовувати свої тюнери, МХ-7 має транслювати провідні канали. За інформацією джерел «Детектора медіа», велися переговори про входження в МХ-7 «1+1 Україна» та ICTV2, які зараз мають тимчасові дозволи та виходять у мультиплексах «Зеонбуду».

Ключове ж питання — на які кошти й надалі існуватиме медіагрупа, якщо її не торкнеться арешт або санкційна історія. Звісно, пресслужба повідомляє про те, що «1+1» є комерційно успішним і незалежним бізнесом. Однак це твердження на ринку ставлять під сумнів.

Також «1+1» має державне фінансування для виробництва марафону «Єдині новини»: 109,7 мільйона гривень до кінця року. Що буде з марафоном та його фінансуванням у 2024-му — ще ніхто не знає.