Міжнародна робоча група щодо екологічних наслідків війни в Україні визначила пріоритети роботи

Міжнародна робоча група щодо екологічних наслідків війни ухвалила рамковий документ, де визначені три пріоритети її роботи.

Як передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу Офісу Президента України, під співголовуванням керівника ОП Андрія Єрмака та колишньої віцепрем’єр-міністра, ексміністра закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем відбулося друге засідання Міжнародної робочої групи.

У режимі відеоконференції у засіданні взяли участь Президент Ірландії в 1990–1997 роках Мері Робінсон, комісар Європейського Союзу з питань довкілля, океанів і рибальства Віргініюс Сінкевічюс, професор, генеральний директор Європейського кліматичного фонду Лоранс Тубіана, міністр навколишнього середовища та зміни клімату Бразилії у 2010–2016 роках Ізабелла Тейшейра, віцепрезидент Європейського парламенту Гайді Гаутала, член парламенту Швеції Ребекка ле Муан.

З українського боку долучилися міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець, генеральний прокурор Андрій Костін, радники керівника ОП Дарія Зарівна та Олександр Бевз.

За словами Єрмака, продовження російської агресії постійно збільшує кількість злочинів проти українського довкілля, тому ефективність діяльності групи надзвичайно важлива.

Керівник ОП наголосив, що захист довкілля, як і решта аспектів Української формули миру, потребує спільного бачення та зусиль.

"Екологічний напрям має на меті розробку та впровадження цілісного плану екологічного відновлення України від наслідків війни. Відповідні механізми, що будуть розроблені й застосовані для України, мають бути універсальними та ефективно запобігати злочинам проти довкілля у світі, бути відображеними у відповідних резолюціях Генасамблеї ООН та інших документах системи міжнародного права", – переконаний він.

Як зауважила Вальстрем, те, що сьогодні відбувається в Україні, має значення для всього світу.

"Ми повинні мати потужну відповідь щодо війни проти екології та підтримувати всі зусилля щодо притягнення до відповідальності за ці злочини", – переконана вона.

Вальстрем представила рамковий документ Міжнародної робочої групи, де визначені три пріоритети її роботи: максимально повна оцінка завданої довкіллю шкоди, пошук найкращої стратегії визначення та забезпечення відповідальності й відшкодування за ці злочини, а також рекомендацій щодо післявоєнного переходу України до "зеленої" економіки.

Костін поінформував, що в Україні розслідується 14 випадків екоциду, скоєного під час агресивної війни РФ. Зафіксовано вже 252 воєнні злочини, які призвели до заподіяння шкоди довкіллю. 6 червня, у день умисного підриву російськими загарбниками Каховської ГЕС, розпочато розслідування за фактом воєнного злочину та екоциду.

Генпрокурор наголосив, що Україна стала першою державою, яка докладає зусиль для переслідування за екологічні воєнні злочини та екоцид.

За словами Стрільця, сьогодні близько 700 тис. га українських лісів розташовані на тимчасово захоплених територіях або в зоні бойових дій, 2,4 млн га лісів – на звільнених територіях. Ці ліси потребують відновлення. 20% охоронних територій України постраждали від війни. Захопленими залишаються 10 національних парків, 8 природних і два біосферні заповідники.

Стрілець повідомив, що місія Програми ООН з довкілля (UNEP) підготувала проект оцінки впливу на довкілля руйнування греблі Каховської ГЕС, очікується розробка програми відновлення навколишнього середовища. Україна засіяла сотні гектарів дна Каховського водосховища однорічними рослинами для захисту від пилових бур та поширення чужорідних видів.

Для відновлення природних екосистем триває реалізація програми Президента "Зелена країна" з висадки 1 млрд дерев. Зокрема навесні було висаджено понад 112 млн саджанців лісу, восени заплановано висадити не менше 90 млн дерев.

За підсумками засідання був ухвалений рамковий документ Міжнародної робочої групи. У ньому йдеться про те, що група присвятить найближчий рік використанню експертних знань в усіх зазначених вище сферах для просування рекомендацій, які допоможуть Україні рухатися до «зеленого» майбутнього, захищати її навколишнє середовище та досягнути належної справедливості у зв’язку із заподіяною шкодою.

Як повідомляв Укрінформ, міністр захисту довкілля та природних ресурсів Стрілець заявив, що екологічна складова вперше в історії людства може стати частиною репарацій.