«Також своєрідна творчість»: хореограф із Полтави камуфлює автомобілі для ЗСУ

Тренер бальних танців із Полтави Валентин Васін встигає викладати дітям танці, брати участь в українських та міжнародних конкурсах та допомагати армії – волонтер камуфлює авто для ЗСУ.

Вже понад рік Валентин безкоштовно фарбує машини для фронту. У цьому йому допомагають знайомі та друзі, які збираються на фарбування у вільний від роботи час. Матеріали полтавський волонтер купує за донати, які збирає у своєму Instagram.

Чому саме так хореограф із Полтави вирішив допомагати ЗСУ, про бальні танці під час війни та про те, як поєднувати різні види діяльності, Валентин розповів KP.UA.

"Зі мною працюють танцюристи, айтішник, будівельник, відеомонтажер, режисер і навіть електрик ДТЕКу"

- Валентине, чому таку допомогу ЗСУ ви обрали? Можливо, раніше малювали чи саме цього потребували військові?

- Почалося все з товариша, який із перших днів війни вже був "на нулі". Хлопці купили собі авто на роту, і його треба було пофарбувати. У мене був невеликий досвід реставрації авто – я самостійно ремонтував свій перший автомобіль «Москвич». Вже було деяке обладнання - компресор, фарбопульти. Не професійні, але звичайні інструменти для роботи були.

На "Москвичі" трохи набив руку. Катався на ньому - ремонтував - знову подряпини з'являлися - знову упорядковував його. Запропонував товаришеві перефарбувати позашляховик. Кажу: є компресор та пульт, давай купимо фарбу.

Хлопці самостійно знайшли фарбу – перший автомобіль закамуфлювали, потім був другий, третій, четвертий... Згодом організував збір донатів, виставляв фото у соцмережі, відео тощо. Спершу допомагали знайомі, а потім потроху стали донатити і інші люди. Тепер займаємось регулярно автомобілями. Якщо комусь щось потрібно для військових та ЗСУ – робимо все безкоштовно.

- Що зараз із першою машиною, яку ви пофарбували?

- Щиро кажучи, навіть не знаю. Мені відомо, що остання машина, якою ми займалися, жива та здорова. Друг їздить на ній бездоріжжям – і з нею все ОК.

З досвіду нашого знайомого, який бере пошкоджені автомобілі з гарячих точок, відновлює, а потім відвозить назад, знаю, що іноді відремонтований автомобіль "вмирає" того ж дня. Також є автівки, які місяцями їздять. Життя авто на фронті залежить від багатьох обставин.

- А скільки всього машин ви перефарбували, пам'ятаєте?

- Я не рахував точну кількість, але точно більше двадцяти.

Крім фарбування, влітку допомогли зробити два причепи для мого друга. Знайшли волонтерів, вони допомогли нам їх купити – у минулому це було щось на кшталт кав'ярні на колесах. Ми звільнили причепи від меблів, шаф, розеток. Щось підварили, десь підзалатали, перефарбували їх у колір хакі, щоб хлопці могли перевозити свої речі – спальники, броники, теплий одяг, купу всяких приладів, біноклі, шоломи та інше.

- Самому, напевно, неможливо тюнінгувати автомобілі. Хто вам помагає?

- Так, у мене є друзі та знайомі, з якими працюємо разом. Усі вони працюють, заробляють на життя. Зробили спільний чат. Я кидаю їм туди повідомлення, наприклад: хто зможе завтра чи післязавтра попрацювати? Вони підлаштовують свій робочий графік – приїжджають, допомагають.

- Чи багато часу забирає фарбування однієї машини?

– Швидкість роботи залежить від кількості рук. Якщо зібралося дві-три людини, то нам вистачить десь чотири години. Якщо нас більше, можна і за три години впоратися.

- Ви тренер із бальних танців, а люди, які вам допомагають, теж пов'язані з танцями? Чи в них інша професія?

– У нашій команді є колеги – хореографи та танцюристи, є айтішник, будівельник, відеомонтажер, режисер. Один взагалі електрик, який у ДПЕК працює. Тобто він і на роботі допомагає країну відновлювати, і додатково волонтерить.

Зараз він створює антену для дронів. Ця антена повинна посилювати сигнал – його буде складніше заглушити. Плюс вона забезпечує безпеку військовому. Оператор, який працює з дроном, ставить антену далеко від себе. Коли дрони пеленгують, то бачать координати саме антени, а не оператора. Якщо щось прилітає, то воно прилетить на антену.

А взагалі всі намагаються допомагати, ніхто не розслабляється.

"Готуємось до зими - шукаємо приміщення для фарбування авто"

- Камуфляжне забарвлення - поняття широке. Які кольори та фарби використовуєте?

– В основному ми фарбуємо всі машини в один колір – болотно-темно-зелений. Обов'язково, щоб фарба була матовою: глянець дає дуже сильні відблиски. Якщо погода сонячна, немає сенсу виїжджати на такому автомобілі: він дуже сильно блищить. Матова фарба – обов'язкова умова.

Раніше ми використовували акрил – це двокомпонентна фарба для професійних малярів. Вона дуже міцна, але є мінус - дуже висока ціна. Літр такої фарби коштує від 1000 гривень. За акцією можна знайти за 800 грн. Оскільки на один автомобіль потрібно щонайменше півтора літра фарби, додамо сюди затверджувач для фарби, розчинник, наждачки, малярський скотч, плівки, папір, балончики, за допомогою яких ми наносимо пікселі, – виходить досить велика сума.

На щастя, знайшов виробника у Дніпрі, закупив у нього 50 літрів фарби по 98 гривень. Вийшло у 10 разів дешевше. Так, не сказати, що фарба професійна чи суперкрута. Це матова фарба болотяного кольору, вона не так добре "склеюється" з автомобілем і десь навіть може відшаровуватися, але свої функції вона виконує. Наше завдання - витратити якнайменше донатів і зробити автомобіль швидше.

- А як відбувається процес фарбування машин?

- По-перше, її потрібно відмити від бруду, потім очистити старе покриття – ми його повністю не зчищаємо, але матуємо за допомогою наждачки 400-го розміру: на матову поверхню нова фарба лягає набагато краще.

Працюємо наждачкою по поверхні круговими рухами – нагадує миття вікон. Потім потрібно все знежирити, заклеїти вікна, фари, дзеркала, поворотники, двірники, колеса – все, що не потрібно фарбувати.

І фарбуємо автомобіль - за допомогою трафаретів та балончиків наносимо малюнки різними кольорами. Зверху бежевий, коричневий, чорний, сірий – така гама. Потім наносимо пікселі. Після сушіння розпаковуємо авто та віддаємо. Іноді машину доводиться шпаклювати, бо є дірки. Деякі авто приїжджали з дірками від куль, пробиті наскрізь. Бувало й таке.

- Коли ви тільки-но починали фарбувати авто, що брали за зразок?

– В інтернеті варіантів багато. Спочатку ми думали "закатати" авто у темно-зелений колір. Потім хлопці купили балончики, ми самі вирізали трафарети, за допомогою яких досягли ефекту трави та сіна. Вже самостійно фантазували, теж своєрідна творчість.

- Скоро зима, чи вдасться вам і надалі фарбувати автомобілі? Є місце це робити ?

- До кінця осені ми можемо фарбувати так, як і фарбували. А далі потрібно буде шукати приміщення чи хоча б склад із дахом, щоб роботі не заважали дощ, сніг та сльота: за таких погодних умов фарбувати не можна.
Ми фарбували за температури до нуля. Вночі вже підморожувало, але фарба нормально лягала. У морози не займалися камуфляжем. Склад фарби дозволяє фарбувати і в мінус, проте машина довго висихає - рідина схоплюється в кристали, через що потім фарба швидше відшаровується. Тому потрібне приміщення, щоб висушувати авто більш ретельно.
У нас є гараж, але він надто маленький. Легковий автомобіль туди поміститься, а джип вже важко. Фарбувати там тим паче складно. Хотілося б, щоб ми мали професійний бокс. Заскочили – пофарбували – вискочили.
До зими треба готуватись. Фарба в нас уже є.

- А щодо кольору авто взимку, ви використовуєте ту ж фарбу в зимовий час чи її треба міняти, можливо, на білий колір?

– Кольори ті ж – хакі, зелені відтінки, без білих, сірих кольорів. На холодну пору року піде навіть чорна фарба. Якщо згадати минулу зиму, снігу було дуже мало. Тож чорної фарби буде достатньо.
Автомобілі, які приїжджають із гарячих точок, покриті брудом "із ніг до голови". Сказати, що там сильно видно колір хакі, пікселя, - не скажеш. Найчастіше їх навіть не видно, просто машина у багнюці. Везеш її на мийку, і тільки тоді щось видно.

Робота та конкурси допомогати ЗСУ не перешкоджають

- А ви встигаєте і основною роботою займатися. Чи продовжуєте тренувати танцюристів? Можливо, конкурси проводяться.

- Так, беремо участь у конкурсах постійно. У нас є діти, які займаються для себе, але їх одиниці. Майже всі учасники нашої студії налаштовані на спортивні танці. Ми беремо участь у турнірах щомісяця. Минулого року не було турнірів усю весну, а з літа потроху їх почали проводити.

Однак із конкурсами зараз складно. Кожен з них - це велике скупчення людей. При раптовій тривозі турнір зупиняють, учасники спускаються в укриття за бажанням.
Деколи люди приходять з самого ранку і до вечора чекають, поки станцюють. Якщо тривога тривала, час проведення турнірів дуже затягується. Наприклад, ті, хто мав танцювати о п'ятій вечора, можуть прочекати до дев'ятої. Це не дуже зручно, але маємо те, що маємо.
Буваємо на конкурсах у різних містах України. Переважно це міста, що знаходяться подалі від фронту. До Харкова, наприклад, ми не поїдемо: туди може й балістика прилітати. Та сама історія із Запоріжжям, Миколаєвом, Херсоном, Дніпром.
Окрім турів в Україні, виїжджаємо за кордон. Плануємо поїздку наприкінці вересня – у Польщі буде турнір. У листопаді збираємось з'їздити до Берліна, у грудні - до Варшави.
Як би там не було, робота та конкурси допомогати ЗСУ не перешкоджають. Сьогодні кожен має допомагати. Хтось сітки плете, а ми машини фарбуємо.