Обладнання компанії Halliburton, яка вийшла з РФ, продовжує постачатися агресорам – The Guardian

Протягом року після того, як американська компанія Halliburton оголосила про припинення своєї діяльності в Росії, росіяни імпортували її обладнання на загальну суму не менше ніж $ 7.1 млн, пише The Guardian з посиланням на митні документи.

У вересні минулого року компанія Halliburton, один із найбільших у світі постачальників продукції та послуг для розвідки родовищ нафти та газу, продала своє російське представництво місцевому керівництву у зв'язку із вторгненням російської армії в Україну.

Незважаючи на продаж 8 вересня, дочірні компанії Halliburton протягом шести тижнів після продажу експортували до Росії обладнання на суму 5,729,600 доларів.

Обладнання в основному постачалося зі США та Сінгапуру, хоча, судячи з записів, воно також було зроблено в низці інших країн, включно з Великою Британією, Бельгією та Францією.

Остання поставка в Росію від компанії Halliburton, яка в документах значиться як Halliburton MFG, була здійснена 24 жовтня 2022 року з Малайзії на адресу компанії Sakhalin Energy, консорціуму, що розробляє нафтогазовий проект "Сахалін-2" на сході Росії, за ціною 2,939 доларів. До його інвесторів входить ВАТ "Газпром". Після вторгнення росіян в Україну зі складу консорціуму вийшла компанія Shell.

Після невеликої перерви імпорт обладнання Halliburton до Росії відновився у грудні 2022 року двома компаніями, які не мають відношення до американської транснаціональної корпорації.

Продукцію імпортували з Туреччини, внаслідок чого загальна вартість експорту обладнання Halliburton до Росії з моменту закриття компанії склала не менше 7,163,317 доларів США.

З усіх експортних поставок до Росії, здійснених з вересня минулого року, 98% припало на колишній незалежний підрозділ Halliburton під назвою "БурСервіс", серед клієнтів якого були "Газпром", "Роснефть", ТНК-ВР та "Лукойл".

Згідно з митними документами, експорт у Росію обладнання Halliburton, що включає насоси, гайковерти для буріння свердловин і добавки для цементу, тривав принаймні до кінця червня цього року. Пізніші дані поки не відомі.

Ситуація свідчить про труднощі, з якими стикаються транснаціональні компанії при розплутуванні своїх торгових зв'язків та контролі за розповсюдженням своєї продукції через третіх осіб.

Кремль значною мірою залежить від нафтогазового сектора, який забезпечує фінансування його збройних сил.