Бюджет-2024: живемо у борг, а воюємо за свій кошт

Український уряд схвалив проект закону про Державний бюджет на 2024 рік і вже направив його на розгляд комітету Верховної Ради. До 1 жовтня депутати зможуть вносити у документ свої зауваження та пропозиції, а вже до 1 грудня бюджет буде остаточно затверджений.

Фінансову стратегію на наступний рік в уряді назвали "економікою перемоги". Усі державні кошти буде витрачено на оборонний сектор, решту видатків планують фінансувати за рахунок грантів і кредитів з боку міжнародних партнерів.

"Телеграф" розбирався, скільки грошей потрібно Україні для наближення перемоги на фронті та підтримання життєдіяльності держави, і наскільки реалістичними є плани уряду щодо покращення фінансового положення країни у розпал повномасштабної війни.

Ключові цифри

За розрахунками влади, загальний фонд бюджету (без зовнішніх вливань) 2024 року становитиме 1,56 трлн грн, видатки ж зжадають 3,1 трлн грн. Дефіцит бюджету очікується на рівні 1,59 трлн грн, або 20,4% від ВВП.

Як і торік, усі власні кошти Україна витратить на оборону та безпеку. Загалом на цей сектор піде 1,68 трлн грн. Зокрема, на виробництво української зброї та боєприпасів направлять майже 56 млрд грн, а на забезпечення армії дронами — 48 млрд грн.

Витрати на забезпечення життєдіяльності держави планують покрити за рахунок міжнародної допомоги — грантів і кредитів у розмірі 42,8 млрд дол. від ключових партнерів: США (30%), ЄС (45%), МВФ (13%) та інших (12%).

Таким чином, наступного року держборг України зросте до 8,18 трлн грн. На його погашення планують витратити понад 1 трлн грн: 606,5 млрд грн основної суми та 422 млрд грн на виплату відсотків. Внутрішні борги, ймовірно, будуть гасити за рахунок продажу ОВДП, з чого уряд планує виручити 421,6 млрд грн.

Попри не надто райдужні підрахунки, українські урядовці впевнені, що 2024 року ключові економічні показники покращаться. Так, згідно з документом про державний бюджет, реальний ВВП зросте на 5% (проти прогнозованих 2,8% 2023-го), обсяги експорту збільшаться на 7,5%, а імпорт скоротиться на 5,5%.

Крім того, середня зарплата нібито сягатиме 21 850 грн на місяць (проти 18 200 грн 2023-го), мінімалка вже з 1 січня зросте до 7 100 грн, а 1 липня до 8 000 грн. Також із 1 січня заплановане підвищення прожиткового мінімуму до 2 920 грн (проти 2 589 2023-му) та розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду єдиної тарифної сітки до 3 195 грн з 1 січня та до 3 600 грн з 1 липня (+ 24,4 %).

Водночас у валютному еквіваленті розмір мінімальної зарплати скоротиться, адже, за підрахунками Мінфіну, курс долара наступного року зросте до 41,4 грн. Очільник відомства Сергій Марченко заявив, що для зміцнення гривні нема "жодних фундаментальних факторів".

Податки для населення наступного року підвищуватись не будуть взагалі, проте з місцевих бюджетів вилучатимуть надходження від ПДФО з доходів військовослужбовців, через що громади до кінця року недоотримають близько 25,8 млрд грн. Таким чином, уряд планує додати казні ще 93,7 млрд грн. Кошти спрямують у спеціальний фонд бюджету для придбання військової техніки та виробництва і закупівлі дронів. Втрати місцевих бюджетів частково компенсують державними дотаціями.

2024-го вдвічі збільшать видатки на підтримку ветеранів (13,6 млрд грн). Зокрема, на реабілітацію та професійну адаптацію воїнів наступного року витратять у п'ять разів більше, аніж 2023-го: 2,6 млрд грн, на впровадження інституту помічника ветерана піде 3,8 млрд грн, а на забезпечення військових житлом — 5,78 млрд грн. На облаштування Національного військового меморіального кладовища у Гатненській громаді під Києвом, виділять ще пів мільярда гривень.

Для підтримки бізнесу за різними програмами закладено майже 30 млрд грн. На компенсацію частини відсотків за кредитами бізнесу у межах програми "5-7-9" виділять 18 млрд грн (на 2 млрд грн більше, аніж 2023-го). На підтримку реалізації внутрішніх інвестиційних проектів піде по 3 млрд грн, 1 млрд грн — на створення індустріальних парків, і 1,4 млрд грн — на гранти бізнесу.

А от капітальні видатки та видатки на будівництво 2024-го майже не передбачені. "Закатувати" гроші в асфальт і витрачати на поточні ремонти адмінбудівель уряд нібито не планує.

Водночас пошкоджену внаслідок бойових дій інфраструктуру будуть відновлювати з фонду ліквідації наслідків збройної агресії за рахунок коштів, конфіскованих у російських фізичних та юридичних осіб на території України. Також за сприяння ЄС планується продовження функціонування програми "Підтримка швидкого відновлення України" у обсязі 3,2 млрд гривень. На гуманітарне розмінування земель з бюджету планують витратити близько 2 млрд грн.

Втім, не обійдеться і без сумнівних витрат. 2024 року Мінкульт планує надати 100% фінансування вітчизняному виробництву 53-х серіалів та фільмів.

""Марафон"…буде продовжуватися: іномовлення України (на виробництво серіалів) заклали 1,5 млрд. Це на 400 млн менше, ніж у цьому році. Канал "Рада" + "Голос України": 198,3 млн (+5,4 млн до цього року). Разом: 1,7 млрд грн. Бюджет перемоги?", — написав в Telegram народний депутат Ярослав Железняк.

Кошти на проведення виборів 2024 роу в бюджет закладені не були. Проте сформовано Резервний фонд для непередбачуваних видатків у 44,8 млрд гривень. З цих же коштів відновлюватимуть дороги у прифронтових регіонах.

На охорону здоров'я наступного року планують витратити на 24,4 млрд грн більше, аніж цього, — 201,9 млрд грн. З них 1,5 млрд грн піде на лікування безпліддя методом штучного запліднення та 1,6 млрд грн — на розбудову системи високоточної діагностики раку.

"Притомний" бюджет воєнного часу

Попри те, що прогнози уряду щодо покращення економічних показників можуть здатися надто амбітними, з точки зору економічної політики, вони є цілком виправданими і реальними, вважає заслужений економіст України Олексій Плотніков.

За словами експерта, після спаду ВВП майже на 30% на початку повномасштабної війни, зростання на 3-5% 2024 року буде можливим. Те ж стосується і планів на скорочення частки імпорту на українському ринку: вітчизняне виробництво, яке зупинилося через бойові дії або окупацію територій, потроху набирає обертів і постачає продукцію для внутрішнього споживача.

"Як для бюджету воєнного часу, проект цілком "притомний". Щодо великих обсягів міжнародної допомоги, позиція уряду зрозуміла: витрачати ці кошти на оборонний сектор ми не можемо, а забезпечувати армію за рахунок чогось потрібно. Тому всі свої кошти ми направляємо на війну, а для забезпечення життєздатності держави залучаємо кошти міжнародних донорів. Інших варіантів просто не існує", — каже економіст в коментарі "Телеграфу".

Водночас, за словами Олексія Плотнікова, доки кожна бюджетна гривня матиме в собі 69 копійок іноземної допомоги, про стрімке відновлення економіки годі й казати. Сьогоднішня ситуація в економіці є цілком прогнозованою — левова частина підприємств зупинили роботу, бізнес все ще оговтується від шоку першого року війни, чимала частина територій досі перебуває під контролем окупантів.

За таких умов навіть номінальне підвищення мінімальної зарплати (зі зниженням у валютному еквіваленті) є позитивною динамікою, адже попри значну інфляцію в Україні вже майже два роки не проводилась індексація, каже експерт.

Якщо "мінімалка" збільшиться лише в гривні і більшою мірою на папері (адже ціни зростатимуть й надалі), то середня зарплата дійсно стане вищою і сягатиме 550 доларів, що є непоганим показником для воєнного часу, каже президент Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко.

"Навіть за умов зростання курсу долара до 41,4 грн, це хороший приріст рівня зарплат. Хоча я б не радив довіряти прогнозам щодо курсу. Цей показник носить умовний характер і використовується для того, щоб розрахувати бюджет, в тому числі у питанні імпорту та експорту. Скоріше за все, наступного року долар буде близько 39-40 грн. Ціни зростатимуть у довоєнних темпах — приблизно на 10%. Податки не підвищуватимуть, замість цього підвищили "мінімалку", що автоматично збільшить обсяги зібраних податків", — каже експерт в коментарі "Телеграфу".

За словами Олександра Охрименка, українці приділяють надто велику увагу проекту бюджету, що є хибним підходом, адже частіше за все, він має мало спільного з реальністю і майже ніколи не виконується.

Хвилюватися щодо "космічних" обсягів боргів, які нажила Україна за час повномасштабної війни, також не варто, вважає експерт.

"Звісно, своїми силами ми їх не повернемо, але для цього існують репарації, контрибуції або ж арештовані російські активи, яких там (на Заході. — Ред.) понад 300 млрд дол. Зрозуміло, що процес стягнення не буде швидким і легким, але, будьте впевнені, Захід за цей час не збідніє. Те, що вони нам дають, для них — копійки. Тільки військовий бюджет США становить 2 трлн дол. Кілька мільярдів для України там ніхто не відчуває. Тому питання надання чи ненадання нам допомоги — не фінансове, а політичне", — каже економіст.