Курс долара зібралися переписувати? Що хоче Мінфін і чого очікувати українцям у 2024 році

Останнім часом ситуація з курсом готівкового долара в Україні досить ускладнила життя експертам й оглядачам: давати прогнози, оцінювати й обговорювати потрібно, а, фактично, нічого. Річ у тім, що вартість американскої валюти вже досить давно облаштувалась в районі 37-38 грн – і далеко від нього не втікала, коливаючись в цілком прийнятних межах в кількадесят копійок.

І навіть зростання курсу до майже 39 грн, що відбулось наприкінці літа, виявилось тимчасовим явищем, викликаним локальними чинниками (як от зниження експортних надходжень, зокрема через блокування Росією морських шляхів експорту продовольства, чи зменшення обмінних пунктів), а не системними економічними передумовами. Відповідно, й кардинальні зрушення не очікувались.

Аж раптом міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що у 2024 році середній курс долара в Україні може підскочити до рівня 41,4 грн. Тобто, в моменти максимальних значень перебуватиме на ще вищому рівні. Причина – відсутність фундаментальних факторів для змінцнення гривні.

Наслідок – запуск обговорень, прогнозів, роз'яснень, пошуків підводних каменів, а також всього того, чим звикли займатись експерти й оглядачі. Зі всім цим, а також з тим, що дійсно стоїть за словами Марченка, чого чекати українцям та що буде, якщо його слова справдяться, розбиравсь OBOZREVATEL.

Що сказав Марченко

Отже, на зустрічі Європейської бізнес асоціації EBA Global Outlook: Нова економіка України глава Мінфіну Сергій Марченко заявив: у 2024 році середньорічний курс долара в Україні може перетнути позначку 41 грн і скласти 41,4 грн/долар. Принаймні на це розраховує міністерство, яке стурбоване зміцненням гривні.

Причиною ж цього занепокоєння, за його словами, стали експортні показники. Адже що нижчий курс долара, то менші гривневі доходи від продажу товарів та послуг за кордон.

"Нас непокоїть зміцнення гривні… Наступного року передбачаємо курс 41,4 грн/долар", – заявив Марченко. Зазначивши принагідно, що такий прогноз ґрунтується на розрахунках Міністерства економіки та "інших уповноважених структур".

Крім того, він наголосив, що для зміцнення гривні "немає жодних фундаментальних факторів". Що, за словами міністра, є мінусом для експортно-орієнтованого бізнесу та загалом для економіки країни. Адже, додав він, "експорт не зростає взагалі".

Держбюджет на носі

Тут варто пам'ятати про 2 важливі речі. Що:

• курс у 41,4 грн/долар на 2024 рік, який озвучив Марченко, є прогнозом, а не констатацією факту;
• зроблений цей прогноз був напередодні внесенні до Верховної Ради проєкту Держбюджету на 2024 рік.

"Нагадаю три істини: 1 – до держбюджету не закладається курс, він є тільки в макропрогнозі; 2 – майже ніколи цей курс не збігається з реальною ситуацією; 3 – цей курс закладається під цифри бюджету. Чиновниками. Якби вони вміли вгадувати курс – були б олігархами на Волл-стріт. Але не вгадують", – пояснив ситуацію нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк.

Він також додав таблицю прогнозованих та реальних курсів з 2015 року. Зійшлось лише у 2020-му – тоді:

• прогнозувався середньорічний курс на рівні 27 грн/долар;
• по факту він склав 26,96 грн/долар.

Близько було у 2017-му. Тоді:

• прогнозували курс у 27,2 грн;
• по факту він склав 26,6 грн.

В решті ж випадків різниця була суттєвою. Щоправда, траплялось так, що фактичний курс:

• як дуже не дотягував до прогнозованого – як у 2019 році, коли його прогнозували на рівні 29,4 грн, а виявилось, що він склав 25,85 грн;
• так перевищував його – як у 2015-му, коли прогнозовний складав 17 грн, а по факту виявилось 21,84 грн. Втім, тоді в України й не було такої потужної фінансової підтримки від партнерів, як нині, що також далося взнаки.

Понад те, у "воєнному" держбюджеті України на 2023 рік передбачено курс долара на рівні 42,2 грн. А станом на 15 вересня американська валюта навіть на готівковому ринку коштує не дорожче за 38,5 грн. Офіційний же курс залишається фіксованим на рівні 36,56 грн.

Гривня не міцна, а стабільна

Фундаментальних причин для стбільного курсу долара у вигляді стійкої економіки в Україні дійсно нема, зазначив у розмові з OBOZREVATEL аналітик аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ. Він пояснив:

• експорт України падає – за підсумками 2023 року обсяги імпорту перевищать експорт на 20 млрд доларів;
• на картки біженців за кордон виводяться значні суми. Фактично, вони виходять з економіки України;
• присутній девальваційний фактор інфляційних очікувань населення. Що, втім, є звичною справою для війни.

"Але це все перекривається міжнародною фінансовою допомогою. І тому сам платіжний баланс зараз профіцітний на 10 млрд доларів. Тобто, він в плюсі", – зазначив Кущ.

З іншого боку, говорити в поточних умовах про міцність гривні як такої, взагалі недоречно, пояснив OBOZREVATEL керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій. За його словами, описувати сьогоднішнє становище української валюти ліпше визначенням "стабільність".

"Я б не говорив про міцну гривню. Я не знаю, хто може загалі щиро називати гривню міцною. Вона є стабільна. Ми говоримо про стабільність обмінного курсу. Мені здається, що в умовах війни ця стабільність відіграє важливу роль: у нас доходи нестабільні, очікування нестабільні, зате, по курсу ми розуміємо, що у нас стабільність", – зазначив він.

Стабільність же ця, за словами Паращія, відіграє важливу роль. Зокрема, "збільшує довіру до економіки, до дій уряду тощо".

Курс під бюджет

З іншого боку, зазначив він, "доля Мінфіну така: що вище інфляція, що вище курс доллара, то йому краще". Адже в такий спосіб набагато легше забезпечити більші надходження до держбюджету в гривні. Про що, власне, й сказав Марченко.

"Так зручніше зверстати бюджет на наступний рік. Мінфіну потрібно збирати гроші – щоб фінансувати видатки. Видатки ж у нас дуже великі, а джерела фінансування дуже невизначені – бо податкові надходження покривають фактично лише третину цих видатків. Тож очевидно, що Мінфіну було б зручніше збирати більше коштів, якби у нас була велика інфляція", – констатує Паращій.

Схожої думки дотримується й Кущ. Він зазначає: прогнозований для Держбюджету курс є технічним і "закладається для того, щоб штучно збільшити доходи від імпорту".

"Девальвація гривні – це збільшення доходів з митниці у вигляді ПДВ, який нараховується на імпортні товари. Мито ж обраховується з митної вартості товарів. Відповідно, якщо гривня девальвує, то митна вартість товарів зростає", – пояснив експерт.

Прогноз заради прогнозу?

Загалом же робити прогноз курсу долара в умовах його фіксації – річ досить дивна, зазначає Кущ. Бо ж, пояснює він, "Нацбанк що захоче поставити, те й поставить".

"За таких обставин слово "прогнозування" взагалі нівелюється. Адже прогнозувати фіксований курс – це ж абсурд", – констатував експерт.

Тим часом, керівництво самого Нацбанку вже заявило про намір повернутися до гнучкого курсу готівкового долара. Втім, цьому передуватиме низка процесів, передбачених узгодженою з МВФ програмою валютної лібералізації. Зокрема, НБУ хоче спочатку отримати задовільні показники щодо низки параметрів. Це, серед іншого:

• інфляція;
• реальна ринкова ставка;
• стан та обсяг золотовалютних резервів;

• ситуація на валютному ринку;
• фінансова стабільність;
• ризики безпеки.

"От практично повний список. Поки що команда Нацбанку мені до певної міри нагадує снайпера, який намагається влучити точно в ціль. Але при цьому мета постійно рухається, і ми повинні потрапити саме таким чином, щоб не зашкодити досягненням, які маємо сьогодні. Саме курсова стійкість в умовах війни є для нас ключовим фактором", – сказав глава НБУ Андрій Пишний.

При цьому він наголосив: до скасування фіксованого курсу в регуляторі готуються вже протягом тривалого часу. "Сигнали з цього приводу ми надаємо ринку останні не менш як півроку", – зазначив очільник Нацбанку.

Водночас, за словами заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, окреслити конкретні параметри майбутньої курсової політики регулятора наразі не можна. Однак точно можна сказати, що Нацбанк "продовжуватиме бути активним учасником валютного ринку".

"Будемо своїми валютними інтервенціями компенсувати структурний дефіцит валюти на ринку, створюючи ситуацію, щоб курс міг коливатися як в одну, так і в іншу сторону. Особливо на перших стадіях ми дуже суттєво обмежуватимемо ці курсові коливання", – пояснив він.

Тобто, виходить так, що навіть після відпускання курсу долара у вільне плавання НБУ впливатиме на нього. І навряд дозволить вартості валюти досить різко злетіти.

Тож, чи буде курс 41 грн і більше?

Якщо коротко – навряд. Адже, за словами Паращія, нині для цього немає жодних передумов.

Однак повністю відкидати такий варіант розвитку подій під час війни не можна: будь-яка потужна негативна подія може стати шоком для ринку, що може спричинити падіння гривні. Такими ж шоковими подіями, за його словами, можуть стати, наприклад:

• повне зникнення можливості експорту;
• техногенна катастрофа, порівнювана за масштабом з підривом Каховської ГЕС;

• масові обстріли Росією інфраструктури країни;
• або ж серйозні невдачі на фронті.

Втім, підкреслив експерт, навіть за реалізації якогось із таких сценаріїв стрибка курсу долара може не відбутись. Адже, попри побоювання цього після того ж підриву Каховської ГЕС, вартість долара не полетіла вгору.

"Згадаймо ситуацію з Каховською ГЕС: була дуже серйозна катастрофа, але на курсі це ніяк не позначилося. Згадаймо, як обстрілювали електростанції по всій країні – це на курсі теж ніяк не позначилося", – нагадав Паращій.

Якщо ж не зважати на непередбачувані зовнішні чинники, то на стрімке зростання курсу може вплинути, за його словами, лише "бажання Нацбанку якось його лібералізувати". Втім, визнав експерт, до весни чекати, наприклад, значної зміни офіційного курсу американської валюти, за його словами, не варто – "взимку в нас і так багато стресових факторів".

"Я поки що не бачу наступного року курсу 41 грн і більше", – резюмував він.

А що, якщо долар таки перестрибне планку в 41 грн?

Тоді українці збідніють, визнав Кущ. Адже в такому разі здорожчає все – пальне, їжа, одяг та інші товари.

"Все стане дорожчим. А зарплати пропорційно не зростуть", – констатував він.

Втім, якщо міжнародні партнери продовжать наступнорго року допомагати Україні на тому рівні, на якому роблять це зараз, уникнути такого розвитку подій вдасться. І тоді, щонайменш, на початку 2024 року, "курс буде стабільним і таким як зараз".

"Міжнародна фінансова допомога – це якір, який тримає курс. Звісно, якщо б вона з якихось невідомих причин завтра припинилися, то тоді цей якір би зірвало і курс понесло б в захмарні вершини. Але поки що така імовірність, дуже-дуже низька", – резюмував експерт.