Справа глави ДСА Сальнікова. Хронологія і “білі плями” в аргументах НАБУ

24 липня Національне антикорупційне бюро оголосило про підозру Голові Державної судової адміністрації Олексієві Сальнікову.

Йому закидають підбурювання до дачі хабаря суддям Верховного Суду.

“Хабар” на 5 тисяч.

Державна судова адміністрація – це орган, що відповідає за організаційно-фінансове забезпечення функціонування судової системи.

Утримання будівель судів, зарплата адміністративному персоналу, забезпечення судової охорони, впровадження технологій відеозв’язку – все це зона відповідальності ДСА.

Олексій Сальніков був призначений на посаду Голови ДСА у квітні 2022 року, уже після початку повномасштабного вторгнення.

Оскільки на той час повноваження щодо управління судовою гілкою влади були сконцентровані у голови Верховного суду, його призначив на посаду тодішній керівник ВС Всеволод Князєв.

Втім, відповідає і звітує Голова ДСА перед Вищою радою правосуддя.

Про наявність кримінального провадження щодо Сальнікова стало відомо в липні 2023 року, коли у Голови ДСА спочатку провели обшуки, а згодом оголосили підозру у вчиненні двох злочинів – підбурювання до дачі хабаря суддям Верховного суду і шахрайстві.

За версією слідства, ще в листопаді 2022 року до Сальнікова нібито звернувся старий знайомий Олексій Гончар, у якого адвокати житомирської ТОВ “Форватер плюс” (через “о”, код ЄДРПОУ 42046409) нібито попросили через Голову ДСА з’ясувати долю справи їхнього клієнта в Касаційному адмінсуді Верховного Суду і організувати скасування рішення.

Сальніков нібито повідомив Гончару, що це “коштуватиме” 5 тис.

доларів, при тому, що справу розглядає трійка суддів.

- Реклама -.

Після цього Гончар написав заяву у НАБУ і уже передачу коштів на початку березня здійснював міченими купюрами – 5 тис.

“на хабар” і ще 2,5 тис.

“за послуги”.

Згодом з’ясувалось, що Сальніков не передавав кошти суддям, а нібито залишив їх собі.

НАБУ оприлюднило фрагменти розмов Гончара і Сальнікова, з яких, втім, незрозуміло, що йдеться саме про передачу хабаря.

Тут варто відзначити, що сума у 5 тис.

дол США для справ, які стосуються Верховного Суду, виглядає відверто дивною.

Голову Верховного Суду затримали на хабарі в $2,7 млн., у місцевих судах суми хоча і скромніші, але все одно в рази більші за озвучену в справі Сальнікова.

Попри те, що “документували” Голову ДСА ще з березня, і “передачу коштів” нібито також зафіксували тоді ж, підозру йому вручили лише в липні.

Одразу після вручення підозри він написав заяву про відпустку.

2 серпня Сальніков вніс понад 800 тис.

застави, які вимагала прокуратура.

8 серпня на підставі матеріалів НАБУ щодо глави ДСА відкрила дисциплінарне провадження Вища рада правосуддя, а 11 серпня рішення щодо відсторонення від посади до 24 вересня ухвалив після клопотання прокуратури Вищий антикорупційний суд.

Покази “шахрая”.

Якщо покладатися лише на версію слідства, то виглядає, що йдеться про “звичайну” корупційну схему “вирішення питань”.

Утім, є низка нюансів у хронології і доказовій базі, які змушують пильніше придивитися до цієї справи.

Перший факт, на який одразу звернули увагу профільні видання, які ретельно слідкують за такими процесами, це особа заявника, на свідченнях якої ґрунтується підозра.

За даними видання Ґрати, Олексій Гончар фігурує у низці кримінальних проваджень щодо шахрайства.

За одним із них, він позичив і не віддав кошти адвокату Олегу Горецькому.

Примітно, що Горецький є одним із фігурантів гучної справи щодо голови ВС Всеволода Князєва.

Також Гончар, за даними судових справ, був винен гроші і нардепу VIII скликання Олександру Жолобецькому.

Під час слідства Жолобецький і Горецький також дізналися, що Гончар перебуває у розшуку в Російській Федерації за іншим прізвищем.

У мережі є також детальний опис біографії Гончара, де стверджується, що до отримання в судовому порядку українського паспорта, він був Олексієм Карпенком і перебуває під цим прізвищем в розшуку в Росії.

Автори стверджували, що саме Гончара затримала СБУ в жовтні 2021 року під час спроби продажу незаконно відчуженої земельної ділянки в Києві.

Рішенням суду Гончару було обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

В подальшому провадження у справі призупинено через мобілізацію Гончара до лав ЗСУ.

Що, до слова, стало “зручним” приводом призупинити розгляд щодо нього і інших кримінальних проваджень про шахрайство.

Сторона захисту не заперечує факт знайомства Сальнікова і Гончара.

Проте така біографія останнього цілком дає привід припустити, що його участь в операції НАБУ могла не бути випадковою.

І цілком могла бути пов’язана з бажанням змістити або самого Сальнікова, або суддів, яким він нібито мав передавати хабар.

Друге – це сам факт “підбурювання” до дачі хабаря.

За словами адвокатів, у матеріалах слідства немає даних, що Голова ДСА підбурював Гончара до надання хабаря, оскільки підбурення — це систематичне прохання.

Натомість НАБУ демонструє лише один епізод такого “спілкування”, і в матеріалах слідства, що були оголошені, інших епізодів немає.

Крім того, немає інформації, хто із юристів компанії «Форватер Плюс» звертався до Гончара з проханням допомогти зі справою у Верховному Суді, і чи взагалі таке звернення мало місце.

Слідство, за словами захисників, не перевіряло інші версії передачі коштів Сальнікову, як от позика.

На їхню думку, НАБУ штучно зберігає кваліфікацію провадження щодо підбурення до дачі хабаря, оскільки, якщо ця стаття випаде з переліку, то залишиться лише шахрайство — а це не тяжкий корупційний злочин і не належить до підслідності НАБУ, йдеться в матеріалі видання Ґрати.

“Збіги” чи закономірності?.

Третє, на що варто звернути увагу – це дивна хронологія подій, пов’язаних з кримінальним переслідуванням Голови ДСА.

По-перше, Гончар почав більш наполегливо просити про зустріч з Сальніковим саме на початку березня – після його візиту разом з керівництвом Верховного суду до Сполучених Штатів Америки, де обговорювалась проблематика роботи судової системи в умовах війни.

Справа потрапила в поле зору Посольства США – його представник відвідав кілька засідань ВАКС.

Раніше на сайті ДСА публікувались матеріали про співпрацю Адміністрації з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), яке допомагає судам відновлювати роботу після війни.

Як стало відомо виданню, від початку відкрите НАБУ провадження не стосувалось Сальникова, а було спрямовано проти суддів Касаційного суду, щодо яких нібито мала здійснюватися передача коштів.

Однак оскільки згодом Голова ДСА припинив контакти з Гончаром, ця сюжетна гілка виявилась тупиковою.

Зараз судді КАС проходять у справі як свідки.

По-друге, обшукам і врученню підозри Сальнікову 24 липня передувало засідання Вищої ради правосуддя 20 липня, де розглядався звіт ДСА за 2022 рік.

Від початку члени ВРП були налаштовані скептично і планували визнати роботу незадовільною.

Суддя Київського апеляційного суду Віталій Саліхов підготував для цього проект “негативного” рішення.

Утім після цього пропозицію вніс інший член ВРП Олег Кандзюба – взяти до відома звіт і надати план заходів щодо покращення роботи ДСА.

В результаті 11-ма голосами проти 4-х це рішення було підтримане.

За даними співрозмовників, обізнаних у ході справи, у день виступу Сальнікова у ВРП в справі змінилась група прокурорів.

До цього ніяких активних дій в справі не відбувалось.

І зі сторони виглядає так, що НАБУ і САП дочекалось дати звіту і його результатів (позитивних для Сальнікова) і після цього актуалізували питання обшуків і підозри.

По-третє, звертає на себе увагу форсоване рішення Вищої ради правосуддя відкрити стосовно Сальнікова дисциплінарне провадження і відсторонити його від виконання обов’язків Голови ДСА на підставі фактично прес-релізу НАБУ з відеоматеріалами.

Також у рішенні згадується трансляція засідання ВАКС із обрання запобіжного заходу.

Більше жодних доказів ВРП не вивчала.

Тобто Рада, яка за кілька тижнів до того фактично визнала роботу Сальнікова задовільною і дала можливість продовжувати діяльність на посаді, тепер побачила в публічно оприлюднених даних НАБУ (які не є судовим рішенням, а лише констатують фрагменти підозр, які є у слідчого органу) ознаки одразу чотирьох дисциплінарних проступків.

Згідно з рішенням ВРП, йдеться про порушення Присяги державного службовця, порушення правил етичної поведінки державних службовців, дії, що шкодять авторитету державної служби, а також використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.

“Крім того, кримінальне провадження щодо Сальнікова О.

викликало значний суспільний резонанс.

Вчинені Сальніковим О.

дії завдають значної шкоди авторитету державної служби та судової влади”, – йдеться в рішенні.

Згідно з документом, ухваленим ВРП, гарантії презумпції невинуватості в цьому випадку на фігуранта справи не поширюються (автори посилаються на практику Європейського суду з прав людини і Великої палати Верховного Суду).

Захисники вважають відсторонення незаконним, оскільки йдеться фактично про застосування покарання чиновника на підставі кількох відеофрагментів і прес-релізу на кілька абзаців, які взагалі не доводять, що зафіксована розмова і передача коштів стосувалась хабаря іншим суддям.

Сам фігурант справи і його захист поки утримуються від різких заяв про політичні переслідування чи замовний характер справи.

Проте очевидно, що у ній надто багато нестикувань як для “лінійного” і “однозначного” провадження, в якому одразу зрозуміло, хто і в чому винен.