Три виклики проєкту Бюджету-2024: економіст оцінив реальність його виконання

Ухвалений Кабміном дуже схожий на минулорічний, оскільки у ньому теж передбачалося закінчення активних бойових дій до середини наступного року, припускалося значне скорочення дефіциту (до 20,4% ВВП у 2024 році майже з 30% ВВП у поточному) та закладалася значна підтримка з боку партнерів ($42,8 млрд потреб на наступний рік).

Виконавчий директор CASE Україна, економіст Дмитро Боярчук у колонці для Forbes Ukraine назвав три виклики проєкту головного кошторису держави.

Перше, на що він звертає увагу, це видатки на оборону та дефіцит бюджету:

– Критичне припущення на 2023 рік щодо тривалості бойових дій не справдилось, і це призвело до суттєвого перегляду видаткової частини на оборонні потреби. І, як наслідок, до зростання дефіциту з 20,6% ВВП, які початково планувалися, до орієнтовно 30% ВВП, якщо брати до уваги нове заплановане збільшення видатків на оборону на 317 млрд грн.

По-друге, за словами Боярчука, відчувається непорозуміння між НБУ та Мінфоном щодо основних макропоказників.

– Мінфін має симпатії до швидшої інфляції та ослаблення гривні, бо це дає хороший номінальний приріст за доходами бюджету. НБУ ж орієнтується на сповільнення інфляції й поступовий перехід до плаваючого курсоутворення, що саме по собі не повинно передбачати різких курсових коливань, – пояснює економіст.

Він звертає увагу на те, шо Мінфін очікує 14,7% споживчої інфляції у 2023 році та 10,8% у 2024-му, а Нацбанк в останньому прогнозі говорить про 10,6% у поточному і 8,5% наступного.

– Нижча інфляція – це очевидний бюджетний ризик, який незрозуміло як контролювати з огляду на і так немалий фіскальний розрив. Однак сповільнення інфляції – це загальносвітовий тренд через згортання монетарних та фіскальних стимулів світовими центральними банками після пандемії. Й тут Нацбанк більше пливе за течією, ніж визначає цей самий дезінфляційний тренд, – зауважує Боярчук.

На його думку, інфляція може пришвидшитись, якщо НБУ вирішить підвищити курс гривін із $36,57 до $41,4, як на тому наполягає міністр фінансів. І в такому разі виникають питання про перспективи переходу до гнучкого курсоутворення, про яке кажуть у Нацбанку.

– Такий рух може викликати напругу в суспільстві. Також виникне політичне питання, бо за наявності фінансової підтримки Заходу і наявного рівня золотовалютних резервів України (за підсумками липня вони сягнули рекорду у $41,7 млрд) очевидно, що НБУ в стані утримувати статус-кво за обмінним курсом ще досить довго, – вважає експерт.

Третім викликом для бюджету економіст називає вибори у США.

Передусім, нагадує Бойчук, у нас різняться бюджетні цикли: в Україні бюджетний рік закінчується в грудні, у США – у вересні.

Тому кілька місяців 2024 року, на його думку, можуть опинитися у зоні ризику, якщо Вашингтон раптом змінить політичні настрої щодо нашої бюджетної підтримки.

– Єдине, що ми знаємо достеменно про 2024 рік, – те, що наступного року почнуться розмови стосовно реструктуризації нашого боргу. Виплати за євробондами заморозили до липня 2024-го. Проте початок цих переговорів передбачає вже певну чіткість навколо безпекових ризиків. Якщо активні бойові дії триватимуть, буде важко окреслити якусь основу для досягнення угоди з кредиторами, – підсумував економіст.