У Верховній Раді повідомили, що планують переакредитацію парламентських журналістів

Апарат Верховної Ради планує провести переакредитацію парламентських журналістів і наразі знаходиться у пошуку формату, за яким така процедура має відбутися. Про це розповів перший віцеспікер ВР Олександр Корнієнко на медійному форумі «Редколегія. Саміт».

Корнієнко повідомив, що зараз список акредитованих медійників складає близько 4,5 тисячі осіб.

«Хто всі ці люди?.. Мені важко уявити, що у нас в країні стільки парламентських журналістів. Там дуже багато тих, хто не є медійниками. І дуже багато представників країни-агресорки та представників ЗМІ, пов`язаних із забороненими в Україні партіями», - уточнив перший віцеспікер.

Він також пояснив, чому зараз журналісти не мають можливості висвітлювати роботу парламенту безпосередньо із сесійної зали.

«Це питання компетентності тих служб, які визначили та здійснюють охоронні заходи в урядовому кварталі. Якби будівля Верховної Ради знаходилась не в урядовому кварталі,  думаю, було б простіше. Кабмін теж дуже рідко відкритий для журналістів. І в Офісі президента, коли відбувається зустріч з журналістами, всі вони визначені персонально, по списках. Урядовий квартал повністю закритий для всіх – крім тих, хто там працює або мешкає. Ми намагаємося це якось компенсувати, щоби доводити до суспільства інформацію про свою діяльність – у нас є пресцентр, який запрацював з початку сесії», - сказав Корнієнко .

Крім того, за словами високопосадовця, після внутрішніх дискусій депутати погодилися на трансляції окремих засідань на каналі «Рада». При цьому він зауважив, що не знає, як складеться доля цього каналу надалі. «Новим законом про медіа не передбачено подальше функціонування державних ЗМІ. Зараз у нас їх залишилося три: канал «Рада», газети «Урядовий кур`єр» та «Голос України». І треба вирішувати, що з тим робити, тому що в Європі парламентські канали є – це той випадок, коли регуляція медіа в Україні пішла далі, ніж у європейських країнах. Але у каналів європейських парламентів інший статус – можливо, вони не мають  ліцензій широкого мовлення. Я за те, щоби Верховна Рада мала свої інструменти для комунікації». Але Корнієнко не впевнений, що сьогодні потрібно робити акцент саме на телебаченні: «Може, краще розвивати мобільну конвергенцію, зважити на досвід телеграм-каналів, зокрема, телеграм-каналу Верховної Ради. Можна, звісно, заглибитися у дискусію з приводу надійності Телеграма як джерела інформації, але  факт Телеграму є, і ми теж не можемо його відкинути».

З  24 лютого 2022 року, від початку повномасштабного вторгнення РФ до України, журналісти не мають доступу до роботи в будівлі Верховної Ради з міркувань безпеки.

У травні 2022 року голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що парламентські журналісти поки що не зможуть повернутися до роботи в стінах Верховної Ради, оскільки це пов'язано з високим рівнем небезпеки.

• Читайте також: Як ми втрачаємо публічність парламенту

Тоді ж спікер ВР розповів про те, що у Верховній Раді планують переглянути акредитації журналістів та виключити з цього переліку проросійські медіа.

У вересні 2022 року заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк в інтерв'ю Укрінформу повідомила, що в Києві буде відкрито альтернативний пресцентр для роботи парламентських журналістів і висвітлення діяльності парламенту. 

Також «Детектор медіа» писав про те, що уряд заклав у проєкті держбюджету на 2024 рік 198,3 млн  гривень на фінансування каналу «Рада» та газети «Голос України», що на 5,4 млн гривень більше, ніж у бюджеті 2023 року.

Фото: ілюстративне.