Вітайте, Народні артисти Росії – в Україні!

Чимало українських артистів ще у 2014 році публічно заявили, що відмовляються від будь-яких зв’язків із Росією, яка окупувала Крим та Донбас. Після початку повномасштабної війни цей тренд став взагалі масовим. До того ж, багатьом відомим зіркам, як от Вірці Сердючці чи Святославу Вакарчуку, Росія сама заборонила в’їзд до себе.

Водночас, попри усі жахи війни, для деяких митців зв’язок із Росією продовжує залишатися цінністю. Принаймні, саме це випливає з їхньої позиції. Йдеться, зокрема, про акторів Національного академічного драматичного театру ім. Лесі Українки. Серед володарів звань та нагород, отриманих з рук Путіна, колишній художній керівник театру Михайло Резнікович: він – Заслужений діяч мистецтв Російської Федерації; провідні актриси Лариса Кадочникова і Тетяна Назарова: вони – Народні артистки Росії; а також актор Віктор Сарайкін: він у Росії – «Заслужений».

Прикметно, що усі перелічені особи мають найвищі звання і від Української державі. Усі четверо – Народні артисти України. Проте жоден на 10 році війни не наважився публічно зректися того, чим їх нагородив кривавий диктатор.

Варто зауважити: кожен із перелічених митців, а також їхні вже спочилі колеги, отримували ці звання у той час, коли в Україні ще панував мир, а театр, в якому вони працюють, у своїй назві містив словосполучення «російська драма». Мовою вистав, які ставились Резніковичем і в яких грали грали Назарова, Кадочнікова і Сарайкін, була російська. З огляду на справжні наміри російського диктатора, які сьогодні вже не треба пояснювати, вручення провідним акторам українського театру російських звань було частиною плану з гуманітарної експансії. Проте самі актори навіть тепер воліють не пов’язувати всі ці звання з політикою. «Главком» розбирався, чому повномасштабне вторгнення Росії і криваві терористичні акти не спонукають акторів публічно зректися регалій від країни-терористки та воєнного злочинця, який її очолює.

Орденоносні зірки

Востаннє Кремль роздавав свої відзнаки українцям у галузі культури у 2004 році, наприкінці епохи Кучми. 19 років тому своїм указом Путін відзначив цілу когорту акторів Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки «за великий вклад у зміцнення російсько-українських культурних зв’язків». Зокрема, почесне звання «Народної» було присвоєне акторці Ларисі Кадочніковій, а звання «Заслуженого» актору Віктору Сарайкіну. Обидвоє нині продовжують працювати у театрі, обидвоє народилися у Росії.

Цим же указом Путін нагородив «Орденом дружби» актора Юрія Мажугу (Народного артиста СРСР), а звання Народної артистки Росії отримала Валерія Заклунна-Мироненко (Герой України). Останні двоє акторів вже відійшли у засвіти.

Ще раніше, у 2001 році Путін своїм указом присвоїв звання «Заслуженого діяча мистецтв РФ» на той момент керівникові театру ім. Лесі Українки Михайлові Резніковичу з аргументацією «за великий вклад у розвиток театрального мистецтва і зміцнення російсько-українських культурних зв’язків». Як повідомляв «Главком», 85-річний Резнікович нині перебуває за кордоном і судиться за посаду керівника театру, з якої його було звільнено після початку повномасштабного вторгнення. Після невдалих спроб окупувати Київ росіянами театр Лесі України перестав бути «російською драмою», а також повністю перейшов на українську, проте режисер Резнікович не хоче з цим миритися і досі заявляє про необхідність повернути російську мову на сцену.  

У 2003 році звання «Народної артистки РФ» отримала Тетяна Назарова. Ця акторка театру ім. Лесі Українки відома ще й як дружина Дмитра Табачника, глави Адміністрації президента Кучми, колишнього міністра освіти України за часів президентства Віктора Януковича. Назарову Путін нагородив «за великий внесок у розвиток мистецтва і зміцнення російсько-українських культурних зв’язків». Та це не єдина відзнака актриси, отримана від Кремля. У 2009 році їй присвоєно «Орден дружби» «за внесок у розвиток дружби і співробітництва між РФ і Україною».

Які пільги дають російські відзнаки

В ієрархії відзнак митців у Росії найвище місце посідає звання Народного артиста РФ. Але митець, аби отримати звання «Народного», має дослужитися спочатку до інших звань. Наприклад, стати «Заслуженим артистом», або «Заслуженим діячем мистецтв РФ». При цьому, від «Заслуженого» до «Народного» має пройти не менше 10 років. А щоби отримати «Заслуженого» потрібно не менше 10 років стажу. Принаймні, так говорять російські регламенти. Для українських зірок Путін робив винятки: обдаровував званнями їх, так би мовити, не за правилами, а з огляду на політичну доцільність та приватні зв'язки. До прикладу, син Резніковича Олексій довгі роки входив у топ-менеджмент кремлівської олігархічної групи «Альфа» Михайла Фрідмана, а Тетяна Назарова довгі роки мала свого покровителя у найвищих ешелонах української влади у особі чоловіка Дмитра Табачника. Нині він перейшов на бік окупантів, і, за останніми даними, намагається вмонтувати себе в окупаційні структури на захопленому Запоріжжі.

За часів СРСР звання «Народного» давало чимало пільг. Окрім підвищеної пенсії, чи доплат до зарплати «за звання», така відзнака передбачала користування службовим автомобілем, дачу у власність, додаткові метри житлової площі. Але після розвалу Союзу ситуація кардинально змінилася. Для власників відзнак на федеральному рівні сьогодні не передбачені якійсь привілеї чи грошові нагородження. Весь тягар відповідальності за покращення життя зірок нині покладено на місцеву владу. Найбільші пільги для Народних артистів – у Тулі, там передбачено безплатний проїзд у громадському транспорті, знижка 50% за комунальні послуги, пільгове житло.

У Кемеровській області «Народні» пенсіонери можуть розраховувати на щомісячні 3 тис. руб.

За рішенням уряду Москви, кожен Народний артист після виходу на пенсію може претендувати на щомісячні виплати у розмірі 30 тис. руб. А також мати змогу бути похованим на Новодівочому або Ваганьковському цвинтарі.

Є пільги і для «Заслужених», вони діють за тим же принципом, що і для «Народних», тобто опікується пільговиками регіональна влада.

До слова, співачка Таїсія Повалій, яка втекла з України і тепер в Росії величається «Народною артисткою Інгушетії», цілком може мати пільги, чи інші грошові винагороди від цієї республіки. Але є ключова вимога – проживати Повалій у такому випадку треба саме в Інгушетії.

До речі, нещодавно Повалій заявила, що тепер її країна – Башкортостан. Але жити, наскільки відомо, продовжує у Москві та Іспанії.

Чому українські артисти не відмовляються від російських регалій

«Народна артистка Росії» Лариса Кадочнікова у коментарі «Главкому» розповіла, що не бачить проблем у тому, що досі носить це звання. Вона нагадала, що отримала відзнаку за багаторічну працю, зокрема за три роки роботи у московському театрі «Современник», «найбільш вільному театрі країни». І за багато, у тому числі, головних ролей у художніх фільмах.

«Звання дається не за політику, а за мистецтво. Може, хтось і отримує за політику, але я отримала за творчість. Я ніколи у політиці участі не брала, – пояснила свою позицію Кадочнікова. – До речі, багато хто поїхав (з України після початку повномасштабної війни), а я як жила, так і залишилася».

Михайло Резнікович виїхав з України після початку повномасштабного вторгнення Росії і нині проживає у Лондоні, там же отаборився і його впливовий син, що багато років працював на кремлівську олігархічну Альфагруп . У коментарі «Главкому» режисер підтвердив, що теж не відмовлявся від звання «Заслужений діяч мистецтв РФ», яке отримав від Путіна у 2001 році. На прохання пояснити доречність такої відзнаки після повномасштабного вторгнення РФ Резнікович заявив, що поки не визначився з тим, як слід вчинити (відмовлятися чи ні від нагороди). «Це особиста позиція кожної людини», – туманно пояснив він.

«Заслужений артист Росії» Віктор Сарайкін, почувши у слухавку, що йому телефонує журналіст, заявив, що їде на роботу і говорити не може. Більше на дзвінки «Главкома» актор не відповідав, хоча спроби зв'язатися тривали кілька тижнів, і текстове повідомлення також залишилося проігнорованим.

Подібним чином вчинила і Тетяна Назарова. Вона відповіла лише на перший ранковий дзвінок, попросила перетелефонувати після обіду. Однак після того усі намагання встановити контакт з Народною артисткою Росії були марними. У самому театрі зазначають, що актриса багато років веде дуже закритий спосіб життя, з журналістами давно не спілкується. З початку вторгнення Назарова фактично не виходила на сцену. Вистави, де вона мала головні ролі, були російськомовними і тепер їх немає в афіші. Проте джерела «Главкома» у театрі повідомляють, що артистка нині бере участь у репетиції нової україномовної постановки. Факт залишається фактом: про те, що Назарова відмовляється від звань та орденів, які їй виписав Путін, актриса досі не повідомляла.

Новий художній керівник та в.о. гендиректора театру ім. Лесі Українки, Народний артист України Кирило Кашліков, який замінив Михайла Резніковича, своє особисте ставлення до Росії та зв’язків із країно-агресоркою окреслив давно. Кашліков, який сам родом з Новосибірська, запевняє, що припинив спілкування навіть з рідними, які у нього в Росії залишаються. «Моя особиста позиція – жодного відношення до Росії свідома людина сьогодні не повинна мати», – каже він. А от питання наявності російських нагород у своїх колег він прокоментував «Главкому» набагато стриманіше. Кашліков слово в слово повторив слова свого попередника: «Ці нагороди є особистою справою кожної людини». Керівник театру воліє не прив’язувати російські нагороди артистів театру ім. Лесі Українки до самого театру. «Наш театр стосунку до отримання цих звань артистами не мав, ми не були ініціаторами», – запевнив Кашліков і нагадав, що нині на сайті театру вже немає згадок про російські нагороди членів трупи.

Іноземці показують приклад українцям

Тим часом окремі іноземні громадяни, яких відзначав Путін, після кривавого вторгнення в Україну, проявили себе більш рішуче, ніж згадані громадяни України. «Особиста позиція» у них, як каже Резнікович, більш зрозуміла.

26 серпня 2014 року нідерландський філолог-славіст і перекладач Ханс Боланд відмовився від вручення йому медалі Пушкіна у Кремлі. Свою відмову він пояснив тим, що зневажає Путіна, який становить небезпеку для миру і свободи на усій нашій планеті.

Принц Майкл Кентський, представник Британської королівської родини 4 березня 2022 року заявив про відмову від «Ордена дружби».

9 травня 2022 року американський астронавт Скотт Келлі відмовився від медалі «За заслуги в освоєнні космосу».

Серед тих, хто зрікся російських нагород були і російські артисти. Наприклад, актор Олексій Девотченко відмовився від «Заслуженого» у 2011 році. Хоча його відмова не була прямо пов’язана з російською агресією проти України, у 2014 році він брав активну участь в акціях на підтримку незалежності України. Помер (за словами дружини був убитий) на початку листопада 2014 р.

У 2008 році від російського Ордену Дружби відмовився грузинський актор і співак Вахтанг Кікабідзе. Його рішення було пов’язане з російською окупацією Південної Осетії. Після окупації частини Грузії Кікабідзе більше ніколи не виступав у Росії і віддано підтримував Україну до останніх днів свого життя.

Михайло Глуховський, «Главком»