«Нептун», «Грім-2», «Тайфун-4» та інші: потужні далекобійні української ракети, напрацювання та перспективи

На початку червня 2023 року тодішній міністр оборони Олексій Рєзніков заявив, що Україна розробляє ракети, здатні уражати ціли на відстані 1000 км. Міністр зауважив, що існує відповідна державна програма, яка отримує фінансування і в якій залучені українські виробники. Міністр оцінив перспективи програми як дуже добрі. Також поява подібного озброєння має відкрити шлях до постачання порівняної зброї західними партнерами. Спробуємо розібратися, які ракетні системи є в України та які можливості вона має для розробки.

14 червня глава фонду «Повернись живим» Тарас Чмут, обізнаний на стані справ в українській оборонній промисловості, ствердно та впевнено відповів на запитання, чи отримає Україна власні балістичні та крилаті ракети.

31 серпня секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов продемонстрував відео випробувань української ракетної системи. «Ракетна програма президента України в дії. Випробування успішні, застосування ефективне». Секретар РНБО не навів деталей, але джерелам «Української правди» стало відомо, що випробування мають відношення до заяви президента Володимира Зеленського у той же день про успішне застосування українських ракет на відстань понад 700 км.

Українські далекобійні ракети

На початку повномасштабного вторгнення росії основною оперативно-тактичною ракетною зброєю Україні був радянський комплекс «Точка-У». Бувши розробленою ще у 1968-1973 році, «Точка» отримала модернізований варіант «Точка-У», який став на озброєння 1989 року. Розміщена на шасі БАЗ 6х6, ракетна установка має дальність ураження 120 км з круговим ймовірним відхиленням 95 м та несе бойову частину (уламково-фугасну або касетну) масою 482 кг.

Після початку активних бойових дій 24 лютого 2022 року «Точка-У» завдала низьку успішних ударів у ближній та дальній тил противника (частина з них офіційно не підтверджені):

• 25 лютого 2022 року – аеродром Міллерово
• 24 березня 2022 року – порт окупованого Бердянська
• 29 березня 2022 року – військовий табір у Білгородській області
• 9 квітня 2022 року – укріпрайон в Чернігівській області
• 17 червня 2022 року – база окупованій Новій Каховці

Проте, скоріше за все, використання комплексу зійшло нанівець – в Україні нема виробництва відповідних ракет та деяких компонентів, попри те, що КБ «Південний» підтвердило можливість обслуговування та виробництва двигунів ракет. Нечисельні радянські запаси вичерпані або майже вичерпані. Тож Україні доводиться покладатися на західні ракети, постачання яких обмежене у кількості, відстані та можливими цілями, та паралельно розробляти та впроваджувати у виробництво власні системи у достатній кількості. Є кілька варіантів власних розробок, але потужних далекобійних комплексів та ракет виробляється небагато, частина з них все ще в розробці, а інформація по деякім не оприлюднюється. Розглянемо те, що відомо.

ОТРК «Сапсан»

Багатофункціональний ракетний комплекс, створений ДКБ «Південне» та Південмашем. Розроблявся з 2006-2009 років, але у 2013 проєкт був згорнутий. За даними Асоціації «Західноукраїнське об’єднання підприємств оборонно-промислового комплексу», залученій у розробці актуальних українських ракетних комплексів, станом на червень 2023 року «Сапсан» все ще є проєктом у стадії розробки, далекої від завершення.

У 2021 році Міністерство оборони оцінювало стан готовності комплексу у 80%, але це явно було перебільшенням. Йшла мова навіть про створення дослідної батареї з двох пускових машин, машин заряджання, дивізіонну та батарейну машини керування.

Зараз готовності проєкт оцінюється у 65-70% готовності – навіть менше, ніж на 75% готовий «Грім-2», в основі якого лежать напрацювання «Сапсану». Час, необхідний для завершення проєкту, оцінюється «навіть не у місяці», а вартість подальшої розробки – $500 млн.

Комплекс має запускати балістичні ракети (БР) моноблочного або касетного типу, зенітні ракети (ЗР) дальнього радіуса дії з проникною уламково-фугасною капсулою та протикорабельні ракети (ПКР). Батарея складається з 2-3 пускових установок, розташованих на колісному шасі. Параметри ураження, залежно від типу боєприпасу, наступні:

• Стартова маса БР: 3500 кг
• Стартова маса ЗР: 1100 кг
• Стартова маса ПКР: 2100 кг
• Маса ГЧ БР: 480 кг
• Дальність стрільби БР: 50 км – 280-480 км
• Дальність стрільби (висота) ЗР: 10 км – 150 км
• Дальність стрільби (ПКР): 5 км – 90 км
• Точність (залежно від типу): 2-200 м

ОТРК «Грім-2»

Оперативно-тактичний ракетний комплекс, розроблений у 2013 році на базі проєктів «Борисфен» та «Сапсан». Повідомлялося, що випробування комплексу «Грім» почалися о 2016 році. Він може запускати тактичні балістичні ракети, а також крилаті ракети проєкту «Коршун-2» з дальністю 280-450 км. Розробка була орієнтована на експорт, як замовника називали Саудівську Аравію.

2016 було опубліковане повідомлення про успішні запуски за допомогою комплексу тактичних ракет «Грім» та зенітних ракет «Дніпро». За заявами конструкторів, комплекс перебував на стадії тактичного доведення ракет.

У 2018 році комплекс демонстрували на виставці «Зброя та безпека». Також у цьому році були завершені випробування 4 типів головок самонаведення для ракет. У 2019 році був випробуваний оновлений комплекс під назвами ОТРК RAAD-2 або «Грім-2» з дальністю до 500 км. Відомо про щонайменше два дослідних зразки.

У 2021 році повідомлялося про намір міністерства оборони підписати контракт на закупівлю комплексів. Але розробка усе ще тривала, а фінансування не вистачало, тож вважається, що комплекс готовий на 75-80%. Важко сказати у якому стані справи перебувають зараз.

Комплекс «Грім-2» запускає ракети з бойовою частиною вагою 480 кг з уламково-фугасною або проникною уламково-фугасною ампулою, а також касетним зарядом. Площа ураження ракети з уламково-фугасною бойовою частиною – понад 10 000 м², касетного заряду – 2-3 га. Можливий запуск з балістичною або аеробалістичною траєкторією. Балістична ракета «Грім» з пусковим контейнером довжиною 7,2 м важить 3,5 т. Вони оснащені інерційною бортовою системою, радіолокаційними та оптико-електронними засобами навігації. З 2021 року єдине шасі для пускової установки – виробництва Tatra.

Варто зазначити, що «Сапсан», «Грім» та «Грім-2» – по суті, розвиток єдиного проєкту, параметри та можливості якого варіювалися з часом. Тому існує деяка плутанина з назвами та характеристиками, яки в основному повторюють наведені вище для «Сапсана».

РСЗВ «Вільха»

Тактичний ракетний комплекс «Вільха» на шасі КрАЗ-7634 розроблений на основі радянської РСЗВ «Смерч». Над створенням системи працювали КБ «Луч» та ще більше десятка підприємств. «Вільха» прийнята на озброєння ЗСУ у 2018 році. Особливість системи – коригування траєкторії 3000 мм боєприпасу вже в польоті імпульсними двигунами. Існують модифікації ракет підвищеної дальності «Вільха–М» та касетна «Вільха-Р», також комплекс сумісний з зенітною ракетою ЗКР «Корал»

• Максимальна дальність ураження: 70-202 км залежно від боєприпасу
• Кількість ракет у пакеті: 8-12
• Кругове імовірне відхилення: 10-30 м
• Повний залп: 48 с
• Маса ракети: ~800 кг
• Довжина ракети: 7,6 м
• «Вільха»: БЧ 250 кг, до 70 км
• «Вільха-М»: БЧ 170 кг, до 130 км
• «Вільха-М2»: БЧ 170 кг, до 202 км

Після вторгнення росії в Україну «Вільха» здійснила десятки підтверджених влучних пострілів. В Україні налагоджено виробництво високоточних ракет для комплексу.

Ракета «Коршун-2»

Українська крилата турбореактивна ракета розробки КБ «Луч» та КБ «Південне». Може розміщуватися на пілоні під літаком, наземних шасі або на кораблях. В основі розробки лежить радянська ракета Х-55. Ракета розміщується в універсальному транспортно-пусковому контейнері та, як зазначено вище, сумісна з установками «Сапсан»/«Грім».

• Довжина: 5-5,6 м
• Двигун: МС-400
• Височина польоту: надмала, до 50 м
• Маса БЧ: 480 кг
• Швидкість: 0,7-0,8 Маха
• Радіус: 280-300 км

Станом на жовтень 2022 року, за словами Тараса Чмута, проєкт, фактично, заморожений через брак фінансування. Не ясно, чи змінилося щось за рік.

Ракета «Блискавка»

Надзвукова керована авіаційна ракета від КБ «Південне» з двигуном ДП «Івченко-Прогрес». Проєктувалася як аналог Х-31, уражає наземні та морські ціли. Ракета розроблялася для Су-24М, однак її можна адоптувати під Су-27, Міг-29, F-15 та F-16, а також інші літаки. У 2021 році в розробці була самонавідна головка ракети – радіолокаційна, з оптичним каналом.

Окремий підвісний контейнер містить апаратуру підготовки цілей, живлення, інформування щодо РЕБ, яка дозволяє корегувати курс ракети.

• Швидкість: до 2500 км/год
• Дальність: 110 км
• Маса БЧ: 87-100 кг

Ракета «Тайфун»

З 2015 року у КБ «Південне» були розроблені чотири типи ракет «Тайфун». Варіанти «Тайфун-1», -2 і -3 спроєктовані, відповідно, для БМ-21 «Град», БМ-27 «Ураган» та БМ-30 «Смерч».

А ось «Тайфун-4» калібру 400 мм з дальністю польоту до 280 км розміщені на колісному шасі розробки ХКБМ, а в перспективі – у можливій новітній великокаліберній РСЗВ КБ «Південне».

«Нептун» та його модифікація для наземних цілей

РК-360МЦ «Нептун» – чи не найцікавіший та найперспективніший український ракетний комплекс, прийнятий на озброєння у 2020 році. Ракети «Нептун» призначені для ураження кораблів до 5000 тонн та берегових споруд з бойовою частиною 150 кг на відстані до 280 км. З дозвуковою швидкістю 900 км/год ракета мчить на височині кілька метрів над поверхнею води.

У склад комплексу «Нептун» входять командний пункт, транспортно-заряджальна машина, пускова установка та інше устаткування. Ракети можна запускати з наземної, корабельної та повітряної платформи. Зокрема, надводною платформою з 2018 року виступають катери типу «Веспа».

• Довжина ракети: 5,05 м
• Вага: 870 кг
• Маса БЧ: 150 кг

Голівка самонаведення здатна знайти та захопити ціль на відстані 50 км, а також стійка до РЕБ. Завдяки технології вакуумно-кускового спорядження вибухівки ураження від уламково-фугасної БЧ значно посилюється. Як сухопутне шасі використовується шасі Tatra.

На рахунку комплексу«Нептун» видатне досягнення – потоплений крейсер «москва». Також експерти вважають, що для знищення ворожого ППО С-400 в Криму була застосована наземна модифікація ракети. За оцінками, її дальність зросла до 400 км, а бойова частина була збільшена до 350 кг.

Можливості України у розробці ракет з дальністю 1000 км

Хоч завдання зі створення далекобійних ракет здається дуже амбітним, ми бачимо, що в України багато напрацювань у створенні як балістичних, так і крилатих ракет. Крім того, фахівці ретельно досліджують російські зразки – Х-555, Х-101,«Калібр» та інші, що дозволяє перейняти корисні технологічні рішення. В Україні існує виробництво двигунів та інших необхідних вузлів, але потрібно буде виробляти й багато нових.

Якщо взяти за приклад ракети «Нептун», то для перетворення їх у 2-3 рази більш далекобійний та наземні потрібне збільшення кількості палива та самої ракети, інша система навігації, яка б враховувала поверхню Землі.

Говорячи про створення балістичних ракет, треба зауважити, що в Україні є напрацювання як щодо твердопаливних, так і рідиннопаливних відповідних двигунів. До того ж завдання полягає й у виробництві твердого палива, для виготовлення більш ефективних ракет.

Тож Україна має всі можливості для розробки та виробництва далекобійних ракет, але завдання це непросте і навряд чи найближчим часом можна говорити про масове виробництво, подібне до того, що існує в росії.

Джерела: Вікіпедія, Defense Express, “Українська правда” та інші