Трибуна для політичних промов: що таке Генасамблея ООН та яка її функція

Генеральна асамблея (ГА) ООН є головним дорадчим органом Організації Об’єднаних Націй. На Генасамблеї не ухвалюють обов’язкових до виконання всіма рішень – це засідання, де країни можуть зустрітися і обговорити різні питання.

Факти ICTV розповідають, що таке ГА ООН та яка її місія.

ООН створили у 1945 році на заміну Ліги Націй – яка не спромоглася запобігти та зупинити Другу світову війну.

Спочатку членами ООН стали 50 країн, які 26 червня підписали Статут ООН на конференції в Сан-Франциско. Згодом доєдналася і Польща. Серед тих, хто у 1945 році підписав Статут ООН, були Українська та Білоруська РСР, Нова Зеландія (домініон Великої Британії), Британська Індія (колонія Великої Британії) та Співдружність Філіппін (протекторат США). Всі ці країни тоді не мали статусу незалежних держав. Делегацію від УРСР очолив українець Дмитро Мануїльський – тодішній міністр закордонних справ УРСР.

До речі, останньою країною, яка приєдналася до ООН був у 2011 році Південний Судан.

Зараз членами ООН є 193 країни світу, стільки ж країн входять до Генасамблеї. А от у Радбезі засідає 15 країн.

Загалом ООН має шість ключових органів: Генасамблея, Рада Безпеки, Секретаріат, Економічна і соціальна рада, Рада з опіки та Міжнародний Суд ООН.

Функції Генасамблеї ООН

ГА ООН ухвалює ключові рішення для ООН, включно з:

• призначення генерального секретаря за рекомендацією Ради Безпеки;
• обрання непостійних членів Ради Безпеки;
• затвердження бюджету ООН.

Асамблея збирається на чергові сесії з вересня по грудень щорічно, а також за потреби.

Відомі лідери, які виголошували промови на ГА ООН

Генсек Микита Хрущов, 1960 рік

Радянський лідер під час виступу філіппінського представника відчайдушно стукав по столу своїм взуттям. Тоді й народився міф, що Микита Хрущов нібито погрожував Заходу черевиком.

На тому ж засіданні Хрущов назвав філіппінського доповідача “холуєм американського імперіалізму”, чим дуже спантеличив перекладачів.

Загалом виступ радянського генсека був надто емоційний, Хрущов те й робив, що розмахував руками та надто голосно говорив.

Кубинець Фідель Кастро, 1960 рік

Виступ кубинського лідера за трибуною тривав понад чотири години – це найдовша промова в історії Генасамблеї. У своїй промові Кастро зачепив кандидатів у президенти США Джона Кеннеді і Ричарда Ніксона.

Ясір Арафат, 1974 рік

Під час свого виступу Ясір Арафат звернувся до Ізраїлю:

Сьогодні я прийшов, тримаючи оливкову гілку в одній руці й автомат борця за свободу – в іншій. Не дайте оливковій гілці випасти з моєї руки. Я повторюю, не дайте оливковій гілці випасти з моєї руки.

Оливкова гілка в арабів уособлює прагнення до миру.

А ще у своїй промові палестинський лідер розкритикував сіонізм: Старий світовий порядок руйнується на наших очах, а імперіалізм, колоніалізм, колоніалізм, колоніалізм, неоколоніалізм і расизм, якими керує сіонізм, неминуче загине.

Даніель Ортега, 1987 рік

Президент Нікарагуа Даніель Ортега у своєму виступі напав на політику втручання США у справи країн Центральної Америки і попередив Рональда Рейгана про неприпустимість втручання у справи Нікарагуа.

Варто зазначити, що Ортега обіймав посаду президента з 1985 по 1990 роки, а згодом з листопада 2006 року по нині.

А ще президент Нікарагуа просуває російській пропагандистські наративи про нібито “нацизм в Україні” та, що Росія нібито проводить антифашистську операцію в Україні, повідомляє ЦПД.

Муаммар Каддафі, 2009 рік

Промова лівійського диктатора Муаммара Каддафі на засіданні ГА ООН тривала 1,5 години замість 15 хвилин. Під час промови він порвав Статут ООН і назвав Раду безпеки радою терору.

19 березня 2011 року після ухвалення резолюції Ради Безпеки ООН коаліція п’яти західних країн – США, Франції, Велика Британії, Канади та Італії – почала завдавати ракетні і авіаудари по території Лівії. Пізніше до коаліції приєдналися інші країни. 27 березня 2011 року НАТО взяло на себе командування операцією в Лівії.

Пів року війська Каддафі тримали оборону. Згодом повстанці вбили Каддафі.

Уго Чавес, 2006 рік

Уго Чавес приніс із собою на трибуну книжку Ноама Чомського “Гегемонія або виживання: Америка в гонитві за світовим пануванням” і заявив, що найбільшу небезпеку для нашої планети створюють гегемоністські домагання американського імперіалізму, що ставлять під загрозу саме виживання людства.

Чавес заявив, що хотів би застерегти про цю небезпеку і закликає народ США і світ зупинити цю загрозу.

– Цю книжку насамперед повинні прочитати наші брати і сестри в Сполучених Штатах, бо ця загроза криється в їхньому власному домі. Диявол саме там, він оселився в їхньому домі. Учора цей диявол з’явився сюди. Тут досі стоїть запах сірки.

Учора президент Сполучених Штатів, той самий диявол, виступав із цієї трибуни, ніби він – господар світу. Непогано було б учорашній виступ президента Сполучених Штатів віддати психіатру для проведення аналізу. Як представник імперіалізму він з’явився сюди, щоб дати нам поради про те, як зберегти нинішню систему домінування, експлуатації та пограбування народів світу, – заявив Уго Чавес.

Україна і ООН

У 1997 році на посаду голови ГА обрали українського дипломата та міністра іноземних справ Геннадія Удовенка – він став 52-м президентом Генеральної Асамблеї. У 1985 році Удовенко був головою Радбезу ООН.

Варто зазначити, що українські президенти активно співпрацювали з ООН. Так, президент Леонід Кучма (1994-2005) у 2023 році зустрічався із генсеком ООН Кофі Аннаном, провів зустріч із заступником генсека ООН, керівником місії ООН у Ліберії Жаком Полем Кляйном, обговоривши миротворчу операцію в Ліберії. Кучма також очолював делегації України на 19-й спеціальній сесії ГА ООН з питань екології та Саміті тисячоліття ООН.

За часів президентства Петра Порошенка (2014-2019) з трибуни ГА ООН розповідали про російську окупацію територій України та анексію Криму. За президентства Володимира Зеленського у виступах українських делегатів так само звучить тема війни.

На полях саміту ГА ООН виступила перша леді Олена Зеленська. Темою її промови була ситуація з оплатою праці українських жінок в умовах повномасштабної війни.

У середу, 20 вересня, відбудеться відкрите засідання Радбезу ООН за участю президента Володимира Зеленського, де обговорюватимуть війну РФ проти України, притягнення Росії до юридичної відповідальності за скоєні воєнні злочини.

У листопаді 2022 року Генеральна Асамблея ООН більшістю голосів ухвалила резолюцію щодо репарацій Україні від Росії. У резолюції окреслена позиція держав ООН щодо підтримки суверенітету, незалежності, єдності й територіальної цілісності України та вимогу до РФ негайно припинити війну і повністю вивести свої збройні сили з території України.

Серед тих країн, які проголосували проти, резолюції були: Білорусь, Центральноафриканська Республіка, Китай, Куба, Північна Корея, Еритрея, Ефіопія, Іран, Малі, Нікарагуа, Росія, Сирія, Зімбабве.

ООН, Радіо Свобода

Фото: ГА ООН