Заблоковані зарплати й сумнівні люди при владі: як живе Бориспіль без міського голови

Нещодавно стало відомо, що міський голова Борисполя Володимир Борисенко вирішив вступити до лав Збройних сил України. Безсумнівно, рішення піти на фронт і захищати державу - це благородний вчинок, але місто зараз фактично залишилося без міського голови. У результаті в Борисполі склалася дуже важка ситуація, бо ніхто нічого не контролює: хто і як витрачає кошти з бюджету, хто які обов'язки виконує і найголовніше - хто впливає на ситуацію в місті.

Про це пише сайт Акценти.

Згідно з інформацією з анонімних джерел, ніхто в Офісі Президента не був попереджений щодо рішення Борисенка вступити до ЗСУ, тому ситуація в місті виявилася абсолютно неконтрольованою. Через таке спонтанне рішення мера обов'язки абияк розподілили між іншими представниками міської ради, але ніхто не керує ними. Зважаючи, що Бориспіль під час війни - місто стратегічного значення зокрема через найбільший міжнародний аеропорт, цю ситуацію з відсутністю мера мають якомога швидше вирішувати на рівні Офісу Президента. Відсутність контролю за владою в місті може призвести до вкрай негативних наслідків.

Крім того, виникає велика проблема, оскільки з відсутністю мера Державна казначейська служба України заблокувала проведення платежів органу місцевого самоврядування, тобто місто фактично не здатне наразі виплачувати заробітну плату бюджетникам. Як бачимо, відсутність мера породила купу проблем у Борисполі.

Але попри свою відсутність, Борисенко все ж розподілив певні обов'язки між членами міськради. Зокрема наразі відомо, що обов’язки в частині діяльності виконавчих органів міської ради виконує Віталій Горкун, а обов'язки щодо скликання сесії ради, ведення її засідання, підписання рішень виконує чинний секретар міської ради Владислав Байчас. Володимир Борисенко наділив саме Горкуна виконавчими обов'язками, щоб Байчас не взяв на себе цілковитий контроль за ситуацією в місті. Чому ж Борисенко вирішив не надавати Байчасу обов'язки т.в.о. мера Борисполя?

Насамперед, Байчас запам’ятався містянам після початку повномасштабного вторгнення скандальними багатомільйонними тендерними закупівлями, які затверджував своїм підписом навіть попри негативну реакцію суспільства й абсолютну недоцільність під час війни. Зокрема це стосується скандального встановлення флагштока вартістю майже 5 мільйонів гривень.

На ці гроші можна було б купити 50 дронів для ЗСУ, натомість міська рада ухвалила рішення щодо придбання нікому не потрібного флагштока. Звісно ж, містяни мовчати не стали, і на міську раду в соціальних мережах посипалися звинувачення: «Краще б борспільцям на фронті допомогли», «А що чули за машини для наших військових?», «Знову за рибу гроші. Немає інших проблем?»

Але це не єдиний випадок, коли Байчас стоїть за масштабним дерибаном міського бюджету. Нещодавно з сайту «Prozorro» стало відомо, що в Борисполі встановлюють комплексну систему відеоспостереження, на яку з бюджету міста було виділено 5 мільйонів гривень. Містяни почали задаватися питанням, чому ніхто не запитав громаду про ці витрати і хто має відсоток від цих закупівель собі в кишеню. Зважаючи, що будь-які витрати з міського бюджету потрапляють до виконкому міськради, де затверджуються другим підписом Байчаса, то не складно здогадатися, хто з цих багатомільйонних закупівель має зиск.

Якщо подивитися на авто Байчаса, яке він придбав під час війни, складається враження, що Байчас має все ж відсоток із цих постійних багатомільйонних тендерів. Як секретар міської ради, який, згідно з деклараціями за 2022 рік отримує в середньому 70 тисяч гривень, зміг придбати під час війни новий Volkswagen Touareg із салону, який коштує приблизно 100 тисяч доларів? Жодних декларацій, жодних договорів на оренду авто. Замість того, щоб допомогти нашим воїнам, забезпечити їхні потреби на фронті, секретар міської ради не зрозуміло звідки бере мільйони й поповнює свій автомобільний салон.

Але повернемося все ж до питання, а як взагалі Байчас опинився в політиці і хто привів його до влади? Відомо, що в 2020 році Байчас балотувався в мери Борисполя від партії «Слуга народу», але тоді програв вибори висуванцю від «Європейської солідарності» Володимиру Борисенку.

Тут варто проаналізувати, хто ж стояв за Байчасом, хто був зацікавлений у тому, щоб він став міським головою Борисполя і переміг на виборах політичну силу Порошенка. На той час, коли в Борисполі відбувалися вибори, головою партійного осередку «Слуги народу» в Київській області був Олександр Дубінський. Тобто над Байчасом головував Дубінський, і, згідно з інформацією з анонімних джерел, саме Дубінський і був зацікавлений у тому, щоб Байчас виграв тоді вибори, і «свій» від «Слуги народу» розпоряджався всіма справами в місті.

Як нам повідомили анонімні джерела, спільник Байчаса Дубінський досі стоїть за рішенням нинішнього секретаря міської ради й досі зацікавлений у тому, щоб Байчас став мером Борисполя. Багаторічна співпраця «слуг народу» не завершилася на ганебній відставці Дубінського із партії й звільненні з посади керівника партійного осередку на Київщині. Якщо Владислав Байчас від «Слуги народу» прийде до влади в Борисполі, то Олександр Дубінський точно не залишиться осторонь і отримає вигоду від призначення «своєї» людини.

Зважаючи, як Байчас під час війн розпоряджався грошима з міського бюджету й витрачав мільйони на власний комфорт, беручи до уваги те, що його спільник Дубінський був неодноразово звинувачений у несплаті податків та легалізації прибутків, отриманих злочинним шляхом, страшно уявити, що чекає на Бориспіль після їхнього приходу до керівної посади. Тому рішення Борисенка не призначати Байчаса т.в.о Борисполя й не надавати цілковиту владу в місті цілком обгрунтоване.

Цю ситуацію з відсутністю мера в Борисполі й необхідністю призначати т.в.о міського голови мають розібратися на вищих щаблях влади, щоб не допустити приходу на пост мера міста шахраїв і крадіїв, щоб місто продовжувало повноцінно функціонувати і зберігався контроль за діями міськради.