Аналітик Ігаль Левін розповів, чому конфлікт має бути завершений, а не переведений у "тліючий" чи "заморожений"
Кінець довгої війни в Карабаху та відновлення міжнародно-визнаної територіальної цілісності Азербайджану — це приклад того, що конфлікти можна і потрібно вирішувати та доводити до їхнього логічного завершення. Військовий конфлікт, який тривав понад 30 років, закінчився менш ніж за 24 години.
Москві завжди було зручно тримати пострадянський простір під своїм контролем через штучно створені, а також роздуті та оберігаються вогнища заморожених конфліктів. Виступаючи у цих конфліктах, як мудрий арбітр, "миротворець", який нібито несе зерно певної раціональності. Мовляв, це дурні грузини, азербайджанці, українці, вірмени, молдавани тощо не можуть шість соток городу між собою поділити, але є надросійська людина, яка приносить мир, стабільність і безпеку.
Хоча насправді лише підтримує тліючими конфлікти, приносячи з собою злидні, регрес, бруд і смерть.
Цій ілюзії тепер покладено край і залишається лише побажати, щоб і Грузія та Молдова скористалися історичним шансом, що випав. Ну і, звичайно ж, Україні — остаточно підрізати жили цій смердючій потворі, щоб вона більше не втручалася в життя незалежних народів, використовуючи їхні біди та конфлікти у своїх імперських інтересах та цілях.
Баку показує всьому світу, що жодні договори не варті навіть того паперу, на якому вони написані, якщо вони не підкріплені реальною силою. І що будь-який конфлікт має бути завершений, а не переведений у "тліючий", а за фактом гниючий стан, яким обов’язково хтось скористається, годуючись з горя та бід простих людей.
Джерело: Телеграм-сторінка Ігаля Левіна
Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.