Бюджетний процес та його вплив на економіку та на фінансові ринки України

Бюджетний процес

На минулому тижні Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради законопроект про Державний бюджет на 2024 рік. Проект Державного бюджету України на 2024 рік підготовлено на основі прогнозних припущень Мінекономіки, які передбачають зростання реального ВВП на 5%, номінального ВВП – на 23%, інфляції – на 11%. Макропрогноз Мінекономіки передбачає, що експорт в наступному році зросте на 7,5%, а імпорт, навпаки, скоротиться на 5,5%. Таким чином економічна активність залишатиметься значно нижчою довоєнного рівня (за рівнем реального ВВП на 23%, за рівнем експорту – на 24%). Водночас імпорт товарів та послуг перевищуватиме довоєнний рівень (на 3%) внаслідок посилення імпортозалежності економіки, що загалом формуватиме негативне торгівельне сальдо у 25 млрд.дол.США. Рівень безробіття поступово скорочуватиметься у досягне 13% від робочої сили.

Доходи державного бюджету на 2024 р. визначено у обсязі 1263 млрд. грн., що складає +26% відносно очікуваних показників 2023 року. Основну частину доходів формуватимуть податкові надходження - 89%. Приріст податків очікується на рівні +29% відносно поточного року. Серед податкових доходів підвищиться частка податку на прибуток – 174 млрд.грн або +57% до 2023 року. Вагому частину податкових надходжень формуватиме ПДФО (174 млрд грн або +74% до попереднього року). Зростання ПДФО в державному бюджеті передусім пов’язане із зміною пропорцій його розподілу між бюджетами та зарахування частини ПДФО із доходів військовослужбовців до державного бюджету в повному обсязі. ПДВ формує основну частину доходів бюджету (60%), його динаміка є еластично пов’язаною з динамікою ВВП. Прогнозний обсяг ПДВ складе 753 млрд.грн або +21% до 2023 року. 

Неподаткові доходи бюджету зростуть лише на 8%. Низькі темпи приросту неподаткових надходжень передусім пояснюються зниженням прибутку НБУ. Його обсяг планується у розмірі 18 млрд.грн, що в 4 рази менше, ніж було зараховано в бюджет в 2023 році. Значні витрати НБУ за депозитними сертифікатами та відмова від емісійного фінансування фіскального дефіциту зумовили зниження прибутку НБУ. Натомість прибуток державних підприємств, що буде зараховано до державного бюджету збільшиться в 2,5 разу і складе 66,1 млрд.грн

Обсяг міжнародних грантів в 2024 році поки що залишається невизначеним. Їх підтверджена сума на поточний момент становить лише 6 млрд. грн. (менше 1% доходів бюджету). Тому на даному етапі підготовки бюджету 99% міжнародної допомоги обліковується у формі зовнішніх позик і не включається до складу доходів. Фактично в 2022 та 2023 рр. гранти досягали 30% доходів бюджету.

Видатки державного бюджету заплановано у обсязі 3355 млрд. грн (разом з міжбюджетними трансфертами та кредитами), що вдвічі перевищує обсяг доходів.

Витрати на безпеку та оборону складають домінантну частину державних видатків – 1663 млрд.грн. (або 50% загальних видатків), в т.ч. видатки на оборону складуть 1183 млрд.грн., що перевищує довоєнний рівень в 10 разів.

Витрати на обслуговування державного боргу в наступному році зростуть в 1,5 рази і досягнуть 422 млрд. грн. Переважну частину цих витрат становлять проценти за ОВДП (60% загального обсягу). Процентні витрати Уряду за внутрішнім боргом суттєво зросли внаслідок політики високих реальних процентних ставок, яка проводиться НБУ з середини 2022 року. Якщо до війни середня процентна ставка обслуговування внутрішнього державного боргу не перевищувала 10% річних, то очікувана вартість внутрішніх запозичень в 2024 р. становитиме 19% річних. Загалом частка витрат на обслуговування державного боргу становить 5,5% ВВП (що є історичним рекордом). Однак, дана рекордна величина не враховує частину витрат на проценти за зовнішнім державним боргом, які згідно з домовленостями з кредиторами було відтерміновано.

Державні видати на економіку та соціальну сферу (тобто без врахування видатків на оборону та обслуговування боргу) становитимуть 1750 млрд.грн. Це на 9,4% вище, ніж у поточному році. Однак, оскільки номінальний ВВП зростатиме швидше, це означає, що відносний рівень державної підтримки економіки скоротиться – приблизно до 22% ВВП, що відповідає довоєнному рівню. Враховуючи значні потреби воєнної економіки в державній підтримці таке скорочення може загрожувати  зниженням темпів відновлення.

Для підтримки кредитування малого та середнього бізнесу в державному бюджеті передбачено незначне розширення фінансування на Фонд розвитку підприємництва (з 16 до 18 млрд.грн), в рамках якого реалізуються державні програми "Доступні кредити 5-7-9%", "Доступна іпотека 7 %" та "Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%". Серед інших ініціатив Уряду по підтримці бізнесу - компенсація вартості сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва (1 млрд. грн), безповоротна допомога суб’єктам господарювання для створення або розвитку бізнесу (1,4 млрд.грн), стимулювання створення індустріальних парків (1 млрд грн), підтримка реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (3 млрд. грн), підтримка внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги  (3 млрд грн).

Інвестиційна активність. Якщо в 2023 р. згідно уточнених планів обсяг державних інвестицій (капітальних видатків) має скласти 189 млрд.грн, то в 2024 р. – лише 144 млрд. грн (на 24% менше). Низька інвестиційна активність  значною мірою пов’язана із високою вартістю позичкових коштів на внутрішньому ринку, яка вдвічі перевищує рівень інфляції. Обмеження можливостей держави у підтримці воєнної економіки несе ризики погіршення соціально-економічного становища. Наявність робочих місць – це не тільки економічний базис та мультиплікаційний ефект для приватного бізнесу, але й інструмент соціальної адаптації постраждалих від війни людей.

Дефіцит бюджету заплановано на рівні 1600 млрд.грн  (без врахування грантових джерел в доходах). Це складає 20% ВВП, що на 7 відс. п. нижче планових показників 2023 року (27% ВВП).

81% потреб у фінансуванні Уряд планує залучити із зовнішніх позик і грантів (1781 млрд.грн), 19% - за рахунок внутрішніх позик (422 млрд.грн). Кошти від приватизації державного майна становитимуть менше 1% потреб (4 млрд.грн). При цьому розширення внутрішнього фінансування потреб не передбачається – обсяг нових розміщень ОВДП буде співпадати з обсягом погашення старих.

В наступному році середня процентна ставка отримання нових зовнішніх позик очікується на рівні 4% річних, а внутрішніх – 19% річних.

Економічна ситуація

Незважаючи на те, що 15 вересня Єврокомісія вирішила не продовжувати заборону на ввезення українських зернових до Болгарії, Румунії, Польщі, Угорщини та Словаччини, лише Болгарія та Румунія "погодилися" із таким рішенням Єврокомісії. У відповідь Україна подала позов до Світової організації торгівлі (СОТ), що на першому етапі передбачає проведення консультацій з Польщею, Угорщиною та Словаччиною. Врегулювання подібних суперечок в межах СОТ може тривати роками. Подібна ситуація ускладнює експорт цьогорічного врожаю, що за прогнозами має перевищити минулорічні показники щонайменше на 5%. Враховуючи погіршення фінансового стану с/г підприємств (за підсумками 2022 р. чистий прибуток підприємств сільського, лісового та рибного господарства зменшився у 2.7 разів до 87 млрд. грн) та труднощі із доступом до дешевих кредитних ресурсів це може створити додаткові проблеми для сектору в 2024 р. та негативно позначитися на темпах відновлення української економіки.

Бюджетна сфера

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 19.09.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 5,9 млрд гривень на строки від 1 до 3 років за ставками від 17,65% до 19,2%, а також 191,2 млн доларів США строком на 1 рік за ставкою 4,8% та 48,5 євро на 1 рік за ставкою 3,25%. Середньозважений рівень доходності нових гривневих запозичень становив 18,53%.

За інформацією Міністерства фінансів, за січень-серпень 2023 року загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становила 1888,6 млрд грн, зокрема у серпні – 248,4 млрд гривень. Зважаючи на дію воєнного стану, видатки держбюджету переважно спрямовувалися на соціальні цілі та підтримку сил оборони, а також на обслуговування державного боргу. Зокрема, за 8 місяців 2023 року у структурі видатків найбільше спрямовано:

• 769 млрд грн (у серпні – 99,1 млрд грн) – на оплату праці з нарахуваннями або 40,7% від загального обсягу видатків, витрачених за січень–серпень 2023 року. Зокрема, на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 594,5 млрд грн (у серпні – 75,7 млрд грн).
• 464,8 млрд грн (у серпні – 58,5 млрд грн) – на оплату використання товарів і послуг або 24,6% від загального обсягу видатків. У тому числі 316,8 млрд грн – для підтримки Збройних Сил України, 90,2 млрд грн – перераховано Національною службою здоров’я України на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення.
• 346,5 млрд грн (у серпні – 41,9 млрд грн) – на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) або 18,3% від загального обсягу видатків. У тому числі 181,2 млрд грн – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, 117,4 млрд грн – для виплати Міністерством соціальної політики на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей.
• 100,4 млрд грн (у серпні – 8,1 млрд грн)  – на трансферти місцевим бюджетам або 5,3% від загального обсягу.
• 159,7 млрд грн (у серпні – 31,6 млрд грн) – на обслуговування державного боргу або 8,5% від загального обсягу.

Валютний ринок

Суттєве зростання попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків на тлі скорочення її пропозиції призвело до 5-разового збільшення порівняно із позаминулим тижнем чистого попиту на валюту на міжбанківському ринку. Це, у свою чергу, обумовило потребу у збільшенні чистого продажу Національним банком іноземної валюти з метою збалансування ринку до 873 млн доларів США (порівняно із 302 млн доларів США тижнем раніше). Всього з початку року чистий продаж іноземної валюти Національним банком становив майже 18 млрд доларів США.

Водночас міжнародні резерви України, які у серпні знизилися на 3,2% через переважання інтервенцій НБУ з продажу валюти над надходженнями від міжнародних партнерів, станом на 1 вересня 2023 року становили 40,4 млрд доларів США та залишаються достатніми як для фінансування потреб в імопрті, так і для обслуговування міжнародних та внутрішніх боргових зобов’язань України.

Фінансовий сектор

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) знизився до 680 млрд грн за рахунок переважання обсягу коштів, стерилізованих через інтервенції НБУ з продажу іноземної валюти, над витратами з Єдиного казначейського рахунку Уряду.

На умовах програми "Доступні кредити 5-7-9%" минулого тижня банками було видано 721 пільгові кредити на загальну суму 2,5 млрд грн, з них близько двох третин – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою досягла 37,5 тисяч на загальну суму 144,5 млрд. гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі. Частка інвестиційних кредитів за програмою становить близько 5%.

Окрім того, за програмою доступної іпотеки від держави єОселя минулого тижня банками було видано 193 кредитів на придбання житла на суму 292 млн грн. Загалом, з початку дії програми було надано 3,3 тис пільгових іпотечних кредитів на суму 4,6 млрд грн. Більшість отримувачів кредитів є військовослужбовцями або працівниками силових відомств. Кредити за програмою переважно використовуються для купівлі житла на вторинному ринку, найбільше – у Києві та Київській області.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.