Простягалися на стоні кілометрів: вчені дослідили торгівельні шляхи вікінгів завдяки гребінцям

Біомолекулярні дослідження відіграли ключову роль у підтвердженні існування давніх торговельних шляхів, включаючи ретельний аналіз оленячих гребінців, розкопаних в околицях Хедебю. Історично склалося так, що Хедебю відігравав центральну роль в обробці оленячого рогу в епоху вікінгів, пише Phys.org.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Для проведення цього дослідження консорціум археологів з Йоркського, Стокгольмського та Барселонського університетів у співпраці з Центром балтійської та скандинавської археології (ZBSA) та Центром археології ім. Лейбніца (LEIZA) розпочав вивчення складу колагену в гребінцях. Цей аналіз мав на меті визначити вид оленя, з рогів якого робили гребінці.

Переважна більшість гребінців, 85%-90%, виготовлені з рогів північного оленя. Це відкриття має важливе значення через те, що оленячі стада знайдені лише на північних просторах Скандинавії. Отже, наявність гребінців з оленячого рогу в Хедебю передбачає або імпорт самих гребінців, або оленячих рогів, з яких вони виготовлені.

Попереднє дослідження, яке ретельно вивчало відходи, пов'язані з виробництвом артефактів з оленячого рогу в тій самій місцевості, показало лише 0,5% поширеності рогу північного оленя. Ба більше, не виявлено жодних конкретних доказів виробництва на цьому початковому етапі.

Ці розбіжності переконливо свідчать про те, що гребінці, найімовірніше, виготовлені деінде, а не в Хедебю. Таке відкриття підкреслює існування широких, постійних, далеких морських взаємодій між Хедебю і північними регіонами, починаючи з 800 року нашої ери.

Доктор Стівен Ешбі, дослідник з кафедри археології Йоркського університету, прокоментував значення цього відкриття, зазначивши: "Ми розпочали процес з'ясування безлічі питань, що стосуються часу подорожей і торгівлі в епоху вікінгів у Британії і Скандинавії".

Він також наголосив на важливості зрозуміти зв'язок між гірськими і арктичними просторами Скандинавії і жвавим містом, що слугувало воротами до континентальної Європи. Ці нові знання вказують на переломний момент у 9-му столітті, коли ці північні зв'язки, мабуть, були надзвичайно міцними.

Забігаючи наперед, команда планує використовувати біомолекулярний аналіз для дослідження руху та взаємодії у світі вікінгів, що простягався від Гренландії до Балтійського регіону.

Раніше Фокус писав про ще одні розкопки. На острові Арран вчені виявили неолітичний пам'ятник.

А також ми розповідали про вежу 11-го століття, яку знайшли під час розкопок німецького замку.