Кінофраншиза «Нестримні»: наскільки вдало герої епохи VHS вписалися у сучасне кіно

Вже з сьогодні, 21 вересня, в кінотеатрах розпочнеться прокат четвертої частини ностальгійної екшн-франшизи «Нестримні». Це останній фільм серії за участю Сильвестра Сталлоне, котрий доклав чимало зусиль, щоб дати старт проєкту у далекому 2010 році. У цій статті розповідаємо, наскільки вдало герої епохи VHS вписуються у сучасний цифровий світ та розбираємось, чи доречно виглядає олдскульний підхід в епоху бойовиків нової хвилі та засилля супергеройського кіно.

Передумови

З приходом нового тисячоліття жанр бойовика, золота ера якого прийшлася на 80-ті роки, зазнав суттєвих змін, котрі почалися ще у кінці 90-х. На зміну відважним та суворим героям-одинакам прийшли супергерої у барвистих костюмах, а старе-добре ультранасилля залишилось у далекому минулому і було замінене на тонни CGI-ефектів. Прості історії про боротьбу хлопців з великими біцепсами та пушками проти хлопців з поганими намірами більше не мали такого попиту.

Це не означало, що вони зовсім зникли. Проте існувати цим проєктам доводилось десь там, на периферії. Новинки здебільшого задовольнялись скромними релізами на DVD (див. відповідний етап фільмографії Ван Дамма чи Лундгрена) або з тріском провалювались у прокаті (ця сумна доля спіткала навіть дуже непоганий «16 кварталів»). Так, в цілому екшн-фільми досі мали шалену популярність та успішно штурмували прокат, але культові ікони жанру стали не актуальними.

У грі залишались проєкти, які не підпадали під поняття «чистого бойовика» на кшталт олдскульних «Командо» чи «Рембо» та пропонували нових героїв в інших реаліях. Глядачу були цікаві вищезгадані кінокомікси («Люди Ікс», «Людина-павук»), шпигунські бойовики/трилери («Місія неможлива», «Джейсон Борн»), фільми про швидку їзду («Викрасти за 60 секунд», «Форсаж»), стилізований екшн у науково-фантастичному сетингу (трилогія «Матриця») тощо.

Усі розуміли, що кращі часи таких динозаврів, як Сильвестр Сталлоне, Арнольд Шварценеггер чи Ван Дамм були далеко позаду. Попри це Слай ще намагався не втрачати позиції завдяки колишнім заслугам та виїжджав коштом культовості своїх персонажів, реанімувавши у 2006-му «Роккі» та у 2008-му «Рембо».

А Джон Макклейн у виконанні незмінного Брюса Вілліса з вразливого і живого персонажа перетворився на супергеройську машину для вбивств у четвертому «Міцному горішку» (2007), який вперше за історію франшизи отримав дитячий рейтинг PG-13. Що, втім, не завадило фільму стати досить успішним. Але то були успіхи спорадичні та на загальний стан речей в індустрії вони істотно не впливали. Натомість стало очевидно, що є сенс грати на почутті ностальгії давніх прихильників жанру.

Свого апогею ця ностальгійність досягла у франшизі «Нестримні». Якщо і не виправити ситуацію, то хоча б здійснити тріумфальний камбек наважився все той же Сталлоне. Він взяв за основу сценарій Дейва Каллагема і зайняв режисерське крісло.

Ідея полягала у тому, щоб створити командне кіно з зірками жанру, яке б нагадувало про чудові часи, коли магазини автоматів були повні, а пики лиходіїв добряче начищені. Тож не дивно, що саме бойовики 80-х — 90-х послужили прикладом для наслідування.

«Нестримні» / The Expendables

Дата прем’єри: 2010
Бюджет: $80 млн.
Збори: $274 млн.
Оцінка IMDb: 6,4

Перша частина дебютувала у 2010 році, отримала змішано-середні відгуки критиків та непогано заробила у прокаті. Стрічка так і навіювала спогади про жанрові зразки родом з 80-х, не дуже переймаючись сюжетом, адекватно прописаними персонажами чи хоча б діалогами. Ставка робилась в першу чергу на фансервіс та бойові сцени. При цьому творці не забували про рятівну іронію, яка трохи відволікала від недоліків.

Вже з самого початку «Нестримні» були просякнуті позамежним тестостероном: великі татуювання на масивних м’язах, крик моторів мотоциклів, ляпанці по сідницях красуні від Міккі Рурка та його ж змагання на ножах з Джейсоном Стейтемом (там незрозуміло, чи то на влучність, чи на розмір ножа, та це й неважливо). Подружка героя у якості привабливих меблів — теж звичний атрибут подібного кіно.

І кому ж не було приємно побачити в кадрі легендарних Сталлоне, Шварценеггера та Віліса! Нехай навіть Арні просто прийшов привітатися зі старими друзями та викурити сигару, а Брюс видати імпровізаційний жарт про оральний секс. Це нахабно подане в лоб камео заради камео, але ж наскільки круте! Картину було за що критикувати, та завдяки її читерським прийомам цього робити зовсім не хотілося.

Хоча у загоні «Нестримних» існували такі сумнівні «герої бойовиків», як Ренді Кутюр чи Террі Крюс, поряд з ними знаходились справжні зірки: Сталлоне, Стейтем, Джет Лі, Дольф Лундгрен. Причому саме Слай та улюбленець Гая Річі вдало втілили дружбу та взаємодію старшого та молодшого покоління непохитних борців з поганцями. З небуття дістали навіть Гері Деніелса, щоправда, він виступив у команді антагоністів на чолі з лихим героєм Еріка Робертса.

Цікаві факти:

• Епізодичну роль було запропоновано затятому шанувальнику путіна Стівену Сігалу, але, на щастя, він відмовився і не зіпсував фільм своєю появою;
• Під час сцени у церкві Арнольд Шварценеггер промовляє, що Барні Росс «обожнює стрибати по джунглях»: тут напевно мається на увазі відсилання до Джона Рембо. Згодом персонаж Сталлоне натякає на президентство опонента, і це вже алюзія на політичну кар’єру Залізного Арні.

«Нестримні 2» / The Expendables 2

Дата прем’єри: 2012
Бюджет: $100 млн.
Збори: $314 млн.
Оцінка IMDb: 6,6

Наміри створити сиквел були у Сталлоне ще до виходу першої частини. Коли стало зрозуміло, що ідея життєздатна, другий фільм запустили у виробництво. До своїх ролей повернулися усі канонічні «Нестримні», а виступи Брюса Вілліса та Арнольда Шварценеггера, котрий вже завершив політичну кар’єру, були суттєво розширені. Замість Слая режисером став Саймон Вест, а бюджет виріс до $100 млн.

Друге пришестя загону «Нестримних» виконане з неабиякою наснагою і рішучістю. Ще більше запального екшену, іронії та відомих облич в кадрі! Здається, за будь-яку ціну сюди хотіли стягнути якнайбільше зірок. І це спрацювало.

Жан-Клод Ван Дамм, який відмовився від участі в першій картині, став набагато яскравішим лиходієм, ніж Ерік Робертс. Що там й казати, якщо навіть сама легенда Чак Норріс не погребував зіграти епізодичну роль, та ще й з самоіронічною реплікою зі славнозвісних «фактів про Чака Норріса».

Фінальні розбірки, знову ж таки, не позбавлені іронічного тону, стали справжнім подарунком для всіх шанувальників культового «I’ll be back» від Арні, фірмових вандаммівських вертух та олдскульних бойовиків в цілому. Сиквел в усьому перевершив попередника, хоча, наприклад, для Арнольда це явно не новий досвід. Серед усіх фільмів серії саме другий має найвищі рейтинги та багатьма глядачами справедливо вважається найкращим у франшизі.

Цікаві факти (не про Чака Норріса):

• Першочергово фінальний поєдинок Жана Вілена з Барні Россом виглядав як погоня, але Ван Дамм наполіг на справжній битві й ця ідея була втілена у життя;
• Джекі Чан відмовився від участі у фільмі через зайнятість у проєкті «Обладунки Бога 3: Місія Зодіак». Також Сталлоне вів перемовини з Ніколасом Кейджем та Джоном Траволтою, але не склалося. Донні Єн відмовився від знімань через те, що порахував свою роль не цікавою. А партія агента ЦРУ, призначена Чарлі Шину, була видалена зі сценарію.

«Нестримні 3» / The Expendables 3

Дата прем’єри: 2014
Бюджет: $90 млн.
Збори: $214 млн.
Оцінка IMDb: 6,1

Режисуру третьої частини довірили Патріку Г’юзу, дебютний фільм якого «Червоний пагорб» дуже сподобався Слаю. Складність продакшену «Нестримних» полягала в тому, що це в першу чергу ансамблеве кіно, тому трудомісткий процес залучення нових акторів та узгодження графіків вимагали серйозних зусиль. На небі мали зійтись усі зірки, аби заплановане здійснилось, а участь того чи іншого учасника не була скасована.

У плані нових-старих облич картина має кілька приємних сюрпризів. Насамперед це поява ветеранів Гаррісона Форда, котрий замінив Брюса Вілліса, та Мела Гібсона у якості антагоніста Стоунбенкса. Долучився до загону і Веслі Снайпс, якого іронічно довелося витягувати з в’язниці. Жарти про несплату податків додавалися. Засвітився у дійстві й Антоніо Бандерас, хоча про його принизливу партію краще не згадувати.

На початку концепт протиставлення застарілих методів Барні Росса технологічному підходу молодої команди (куди увійшли зірка «Сутінків» Келлан Латс, спеціалістка зі змішаних бойових мистецтв Ронда Роузі, боксер Віктор Ортіс та актор Глен Павелл), виглядав цікаво. Але в результаті він не досяг адекватного розвитку, щоб дійсно побачити оту перевагу потужного гаджета над добрим апперкотом. Все одно рятувати світ як завжди довелося тим самим старим бійцям.

Третя частина виглядає найслабшою: у неї найнижчі рейтинги та касові збори, та й здорового глузду поменшало. Рейтинг PG-13 звів нанівець криваву безкомпромісність боїв, натужна іронія більше не працювала, а дивувати глядача, як з’ясувалося, геть нічим. Стало зрозуміло, що тема «Нестримних» вичерпується, а його автори елементарно видихнулися.

Цікаві факти:

• Келсі Греммер, Арнольд Шварценеггер та Мел Гібсон отримали номінації на «Золоту малину» в категорії «Найгірший актор другого плану»;
• Брюс Віліс покинув проєкт через фінансову неузгодженість з продюсерами. Повідомлялося, що актор мав отримати за 4 дні знімань по $750.000, що складало гонорар у $3 млн, але Брюс хотів отримувати по $1 млн на день.

«Нестримні 4» / The Expend4bles

Дата прем’єри: 2023
Бюджет: $100 млн.

Після невдалого прокату третьої частини та негативних відгуків майбутнє франшизи було туманним. У 2017 році ідейний натхненник серії та виконавець головної ролі Сильвестр Сталлоне повідомив про свій відхід через творчі розбіжності з головним продюсером Аві Лернером. Втім, на початку 2018-го Слай знову був у строю. Це вперше, коли він не брав активної участі у написанні сценарію.

Режисером нового фільму став Скотт Во, котрий раніше працював над екранізацією гри Need for Speed, біографічною драмою «На глибині шести футів» та нещодавнім комедійним бойовиком «Місія на двох». Потрібно сказати, що ряди «Нестримних» суттєво порідшали. У картині не буде постійних зірок Арнольда Шварценеггера, Террі Крюса та Джета Лі, хоча можна очікувати в камео когось зі старих знайомих.

До своїх ролей повернуться Сталлоне, Стейтем, Кутюр та Лундгрен. Нещодавно з’ясувалося, що останній хворий на рак нирки та бореться з недугою з 2015 року, продовжуючи зніматись у кіно. До старої гвардії доєднаються 50 Cent, Тоні Джаа, Енді Гарсія, Меган Фокс та зірка крутої файтинг-серії «Рейд» Іко Увайс в ролі головного поганця.

Чесно кажучи, очікування щодо четвертої частини не те щоб нижче плінтуса, але не особливо обнадійливі. Як бачимо, концепція залучення легендарних зірок екшн-фільмів тут проігнорована, адже, будемо відверті, 50 Cent чи Меган Фокс то такі собі «ікони бойовиків». Втім, для тих глядачів, які скучили за пригодами Барні Росса та банди це хороша нагода вчергове зустрітися з улюбленими шибайголовами.

Цікаві факти:

• Жан-Клод Ван Дамм, як і перед виходом попереднього фільму, наголошував на готовності зіграти злого брата Жана Вілена, Клода, але втілити цей задум йому не судилося;
• Хореографією трюків займалася каскадерська команда Джекі Чана.

Висновки

Потрібно розуміти, що франшиза «Нестримні» пропонує невибагливу розвагу від досвідчених зірок у жанрі бойовика, котрі вже давно побудували успішу (або не дуже) кар’єру, і комусь щось доводити їм точно не потрібно. Часом цей пенсіонерський перфоманс нагадує футбольний матч ветеранів, які зібралися приємно провести час, згадати молоді літа і порадувати своїх прихильників, але ставитись серйозно до справи та пнутися зі шкіри тут ніхто не збирається.

Щобільше, ніхто не має наміру конкурувати з успішними бойовиками нової хвилі («Джон Уік», «Евакуація»), які мають сучасніший погляд на жанр. «Нестримні» створювалися за лекалами підручників старого зразка, але в цьому і їхня сила. Своїм рейтингом R вони не бояться заявити на весь світ, що юні любителі барвистих кінокоміксів — не їх цільова аудиторія. Увесь концепт проєкту базується на ностальгічних почуттях глядачів зі стажем.

І саме через фактор цієї приємної ностальгії можна констатувати, що існування «Нестримних» цілком виправдане, франшиза потрібна цьому світу. Шкода тільки, що такі мастодонти, як Шварц і Слай відходять від неї назавжди. З іншого боку, у 2023-му обидва довели, що відмінно почуваються і в межах малого екрана. Тож старим тут місце, як не крути.