Польша шантажирует оружием, Зеленский в Конгрессе США, шведские танки для ВСУ: новости дня

Нові пакети військової допомоги Україні, український "зерновий план" і ескалація з Польщею, плани реінтеграції Карабаху і протидія ворожій російській діяльності у Європі.

Німеччина потроху радикалізується і заявляє про межу у прийнятті мігрантів.

Всі важливі і цікаві новини середи 21 вересня – у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Зеленський у Конгресі США.

У фокусі четверга – переговори української делегації з представниками американської влади.

Як ми вже розповідали, увечері 18 вересня українська делегація на чолі з президентом України Володимиром Зеленським прибула до США.

19 вересня він виступив на Генасамблеї ООН, а 20 вересня – у Радбезі ООН, де назвав дві обов’язкові умови завершення війни та запропонував реформу ООН, щоб подолати вето Росії.

До речі, міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок виступила проти позбавлення Росії права вето.

Вона також висловила застереження щодо пропозиції Зеленського надати Німеччині місце постійного членства в Раді безпеки ООН.

Та і Польща проти постійного місця в Радбезі ООН для Німеччини.

Відомо, що відносини між цими країнами не найкращі.

21 вересня – день переговорів з представниками влади США.

Ще перед переговорами з американськими лідерами Зеленський повідомив, що одним із найголовніших питань його американських переговорів – це посилення протиповітряної оборони України.

Напередодні переговорів з українським президентом Білий дім звернувся до Конгресу США із закликом виділити додаткову суму на військову підтримку України.

Координатор Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що життєво важливо, щоб Конгрес ухвалив цю додаткову допомогу Україні.

Він додав, що ціна буде непомірно вищою, якщо президенту РФ Владіміру Путіну буде дозволено взяти під контроль Україну та просунутися до кордонів НАТО.

Візит Зеленського відбувається в той час, як Конгрес США розглядає запит Білого дому на додаткову допомогу Україні в розмірі 24 мільярдів доларів.

Але його схвалення все ще невизначене, оскільки в Республіканській партії існують серйозні розбіжності з цього питання.

У другій половині дня президент Володимир Зеленський прибув до американського Конгресу, де спочатку виступив перед сенаторами.

Ще до виступу сенатор від Республіканської партії Джош Хоулі повідомив CNN, що, як і раніше, він скептично ставиться до фінансування Києва і що керівництво Сенату, яке виступає за це, "абсолютно помиляється".

Водночас сенатор-демократ Джо Менчін назвав фінансування України критично важливою "інвестицією".

"Вони кажуть, що виписуються порожні чеки.

Вони кажуть, що немає ніякої відповідальності за те, куди йдуть ці гроші, і вони створюють проблеми для керівництва на Капітолійському пагорбі", – зазначає телеканал.

Під час зустрічі з американськими конгресменами в Капітолії президент Володимир Зеленський закликав їх схвалити додаткове фінансування допомоги для України.

Про це журналістам сказав лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер.

Шумер відмовився говорити про подробиці зустрічі Зеленського з членами Конгресу, а також відповідати на питання журналістів.

"Було єдине речення, яке підсумувало (нашу розмову.

– Ред.), і я процитую його дослівно.

Пан Зеленський сказав: "Якщо ми не отримаємо допомоги, то програємо війну", – сказав демократ.

Голова комітету Палати представників із закордонних справ республіканець Майкл Маккол також розповів про зустріч.

Конгресмен звернувся до Зеленського з питанням, "який у вас план щодо перемоги і що вам потрібно для перемоги".

"Зокрема це дві речі: авіація – F-16 й ATACMS.

Їм треба артилерія далекої дії, щоб здійснювати удари по Криму, звідки летять іранські дрони, – зараз вони цього не мають", – розповів він.

Маккол зауважив, що українські війська зараз ведуть контрнаступ в умовах, при яких США "не відправили б свої війська".

Він заявив, що більшість у Конгресі підтримує додаткове фінансування у 24 мільярди доларів для подальшої допомоги Україні й для поповнення запасів Пентагону: "Їм (Україні.

– Ред.) це необхідно – і вони це отримають".

У рамках зустрічі Зеленський та перша леді поклали квіти до меморіалу загиблим внаслідок теракту 11 вересня 2001 року.

До речі, у середу ввечері Сенат США більшістю голосів затвердив генерала ВПС США Чарльза Брауна на посаду голови Об'єднаного комітету начальників штабів.

На цій посаді він замінить Марка Міллі.

Підтримка України.

В адміністрації президента США розкрили, що найближчий пакет допомоги для України включатиме суттєве підкріплення для систем ППО, але все ж не буде містити далекобійних ракет ATACMS.

Німеччина передала Україні обладнання для супутникового зв`язку і іншу військову допомогу, а Швеція – 10 танків Stridsvagn 122 з навченими екіпажами.

Український "зерновий план".

На тлі зернової кризи президент Володимир Зеленський зустрівся у Нью-Йорку із президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, президентом Румунії Клаусом Йоганнісом і віцепрем’єркою Болгарії Марією Габріель.

Учасники зустрічі окремо обговорили альтернативні транспортні маршрути територією Румунії та Болгарії, що дасть змогу значно наростити обсяги транзиту та зменшити навантаження на внутрішні ринки цих країн.

"Україна – майбутній член Європейського Союзу.

Тому вже сьогодні ми повинні спільно працювати над постійною лібералізацією торгівлі в межах єдиного ринку ЄС, недопущенням будь-яких односторонніх обмежень у майбутньому та захистом конкурентних переваг кожного члена ЄС в умовах вільної торгівлі", – сказав Володимир Зеленський.

15 вересня завершилася загальноєвросоюзна заборона на продаж українського зерна у Польщі, Угорщині, Словаччині, Румунії та Болгарії.

Компромісу з Євросоюзом вдалося досягти завдяки одній умові: обсяги українського агроекспорту будуть визначатися Україною з кожною з країн "п’ятірки".

Україна сподівається на прогрес у переговорах з сусідами щодо імпорту зерна.

Схоже на те, що цей компромісний варіант є найкращим виходом із ситуації та влаштовує Єврокомісію, але не Польщу та Угорщину, які вже встигли заявити про застосування односторонніх обмежувальних заходів у торгівлі.

Словаччина ніби погодилася з українським планом, але також запровадила обмежувальні заходи.

Вони будуть діяти, поки українська система торгівлі зерном на основі видачі та контролю ліцензій не буде запущена і протестована на повну функціональність.

При цьому всі три країни дозволяють транзит української сільгоспсировини.

Польща обіцяє вивчити український план експорту агропродукції.

На рішення Польщі і Угорщини у Києві відредагували досить жорстко, анонсували дві відповіді: оскарження у Світовій організації торгівлі та введення заборони у відповідь.

Проблема в тому, що вони явно суперечать одна одній, йдеться у колонці партнерки юрфірми "Ілляшев та Партнери" Олени Омельченко Компроміс із нюансами: яким Київ бачить вирішення зернового конфлікту з країнами-сусідами.

Варшава сподівається, що Україна відмовиться від планів ввести ембарго на польські овочі, а міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус заявив, що українське звернення до СОТ шкодить відносинам між країнами.

Телус також додав, що "радий, що Україна нарешті заговорила з нами, а не з Німеччиною чи ЄС через наші голови".

Позов України до Світової організації торгівлі (СОТ) у відповідь на порушення стандартів організації викликав у Варшаві хвилю обурення та звинувачень українців у невдячності.

Звинувачення поляків лунали ще навесні.

А до них додалися нові нотки: позиваючись до Світової організації торгівлі, Україна, як виявляється, захищає не своїх фермерів, а лише олігархів, а до того ж підтримує німецьку позицію проти чинної польської влади.

Докладніше про реакцію у Польщі – у статті журналістки (Варшава) Олени Бабакової Варшава виставила рахунок за допомогу: як у Польщі сприймають торговельну війну з Україною.

Заява Польщі про зброю для України.

Польща почала погрожувати Україні.

Як ми вже писали, у Польщі допустили скорочення допомоги українським біженцям у 2024 році, а також заговорили про можливе зниження підтримки України.

Хоча, за даними ЗМІ, Польща буде змушена продовжити тимчасовий захист для українців.

Крім того, поляки кажуть про виявлення шкідливих речовин в українському зерні.

А ще, ймовірно в запалі емоцій, польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький заявив, що Варшава зараз зосереджена на переозброєнні власної армії й тому не передає Києву своєї військової допомоги.

В польському уряді уточнили, що Варшава наразі здійснює лише заздалегідь узгоджені поставки боєприпасів і озброєння, у тому числі за контрактами з Україною.

Польський прем'єр-міністр Матеуш Моравецький, за даними журналістів, не узгодив озвучену позицію про зброю для України з МЗС Польщі.

Позицію прем’єра нібито не узгоджували з дипломатичним відомством перед тим, як заява пролунала.

Дипломати чекають інструкцій від міністра закордонних справ Збігнева Рау, який зараз перебуває у США.

Німецький депутат назвав "ганьбою" заяву Моравецького про зброю для України, а глава Міноборони Німеччини анонсував телефонні переговори із Польщею після таких заяв.

Брюссель також відреагував на слова прем’єра Польщі.

Ексглаві МЗС Польщі соромно за дії уряду країни стосовно України.

Лідер опозиції країни також розкритикував владу.

Президент Литви зустрівся з лідерами України і Польщі, закликав владнати розбіжності задля безпеки цілого регіону.

Міністр економіки Литви заявила, що конфлікт між Польщею та Україною служить російській агресії.

Але і це ще не все.

Польські ЗМІ стверджують, що Україна блокує розслідування падіння ракети у Пшеводуві.

Слід додати, що молдовські фермери вимагають заборони імпорту соняшника з України, в уряді – проти.

Плани реінтеграції Карабаху.

Адміністрація президента Азербайджану повідомила про зустріч із представниками вірменського населення Нагірного Карабаху, яка проходила у місті Євлах.

Азербайджанська сторона представила плани з реінтеграції.

Крім того, обговорили якнайшвидшу реалізацію питань із заяви Міноборони Азербайджану про припинення "антитерористичних заходів".

ЄС виділяє 500 млн євро на гуманітарну допомогу постраждалим від війни у Карабаху, а їхня місія посилила патрулювання на кордоні Вірменії та Азербайджану.

Крім того, азербайджанський президент Алієв вибачився перед Путіним за вбитих "російських миротворців".

Про це повідомили у Кремлі.

Росіяни у Європі.

Агентство національної безпеки Болгарії (САНС) в четвер підтвердило заяви Росії про вислання з країни представника Російської православної церкви та ще двох священників – громадян Білорусі.

"Отримано докази дій вищезазначених осіб, пов'язаних із реалізацією різних елементів гібридної стратегії Російської Федерації щодо цілеспрямованого впливу на суспільно-політичні процеси в Республіці Болгарія на користь російських геополітичних інтересів", – йдеться в пресрелізі САНС.

В Естонії розповіли, що чекає на власників авто з номерами РФ, які перебувають в країні, а у Британії п’ятьом громадянам Болгарії загрожують звинувачення у шпигунстві на користь Росії.

Решта новин.

Рада урахувала рекомендації "Венеційки" в законі про нацменшини.

У Чорногорії в смертельній ДТП з автобусом постраждали кілька українців.

Грецію паралізував загальнонаціональний страйк.

У Німеччині стало більше людей з правоекстремістськими поглядами.

В Швейцарії заборонили носити паранджу після всенародного голосування.

Німеччина заявила, що досягла межі у прийнятті мігрантів.

Суд ЄС встановив, що Німеччина недостатньо захищає довкілля.

Сейм Литви схвалив заборону хутрових ферм з 2027 року.

Туреччина підняла процентну ставку на найвищий рівень за 20 років.

Нейтральна Швейцарія та НАТО уклали декларацію про співробітництво до 2024 року.