Продовження «зернової» кризи: Польща зброї більше не дасть, але про біженців подбає

"Зерновий" конфлікт між Україною та Польщею, схоже, пройшов свою кульмінацію. Сторони різко висловилися на адресу одна одної, виплеснули емоції та перейшли до стадії обговорення і вирішення проблеми. Щоправда, образи ще тліють.

Навіщо сказав?

Польща вважає, що звинувачення президента України Володимира Зеленського на адресу країн, що обмежують постачання українського зерна, пролунали «не доречно».

Заступник держсекретаря Польщі Павло Яблонський заявив, що фраза Зеленського на Генеральній асамблеї ООН «дехто в Європі грає в солідарність у політичному театрі» - теза, висловлена на адресу Польщі, помилкова і невиправдана, адже його країна з перших днів війни підтримувала та допомагала Україні.

- Тиск на Польщу через багатосторонні майданчики чи скарги до міжнародних установ не є належними методами вирішення спорів і не дадуть результату, - наголосив Яблонський.

У свою чергу, посол України Василь Зварич запевнив, що в Україні немає жодної людини, яка б хотіла створити проблеми польським фермерам.

- Ми вважаємо, що інтереси польських фермерів та українських фермерів є важливими, і ми можемо досягти угоди, щоб забезпечити ці інтереси… Це нормально, що іноді у нас різні думки з тих чи інших тем. Головне – щоб була добра воля та конструктивний підхід до вирішення різних питань на благо обох країн, - наголосив Василь Зварич у коментарях Польському агентству друку.

Але результати вже з'явилися

Збіг чи ні, але саме на тлі "зернового" скандалу прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький раптом заявив, що Варшава більше не постачатиме озброєння Києву, оскільки сама активно озброюється.

– Україна захищається від жорстокої атаки Росії, і я розумію цю ситуацію. Але ми також захищаємо нашу країну. Ми більше не передаємо озброєння Україні, бо наразі озброюємо Польщу, – зазначив Моравецький.

Однак це не означає, що країна не допомагатиме Україні надалі. За словами речника уряду Петра Мюллера, у польському Жешуві працює і працюватиме хаб міжнародної допомоги.

- Польща проводить лише попередньо узгоджені постачання боєприпасів та озброєння, у тому числі постачання за укладеними з Україною контрактами, - наголосив Мюллер.

При цьому продовжуються постачання комплектуючих, проводиться ремонт української техніки тощо.

За даними порталу defence24, на сьогодні Польща передала Україні (дані приблизні):

танки (Т-72, PT-91, "Леопарди") - від 294 до 354 (приблизно 40% від усіх танків Війська Польського);
БМП-1 - 150 штук;
САУ "Краб" - 54 (близько 60% від усіх наявних у Війська Польського);
"Гради" - 20;
винищувачі МіГ-29 - від 8 до 14;
боєприпаси - рахунок йде на мільйони;
десятки тисяч одиниць зброї та плечових пускових установок.

Рахунок за біженців

А депутат польського Сейму, голова фракції «Конфедерація», що має антиукраїнський настрій, Кшиштоф Босак під будинком посольства України вже виставив рахунок українцям за допомогу Польщі з лютого 2022 року. За його підрахунками, Київ має виплатити Варшаві 101 млрд злотих (865 млрд грн).

Щоправда, пан депутат не вніс у «розрахункову відомість» податки, сплачені українськими біженцями, які влаштувалися у Польщі на роботу та закрили ті вакансії, на які місцеві жителі не претендували через низьку оплату праці. Саме українці закривають серйозну нестачу робочих рук у Польщі (за даними статистики, у 37-мільйонній країні понад 6 млн робочих місць, де терміново потрібні працівники).

- Не всі українці взяли біженську допомогу в Польщі. Купа народу працює та сплачує податки, сплачує житло та навчання дітям нарівні з польськими громадянами. Це брудна передвиборча боротьба, - вважає українка Діана Стремба, яка мешкає у Польщі. – Податки становлять 20-30 відсотків від найвищої зарплати, яку платять українцям. Але можу сказати одне: прості поляки самі шоковані таким вчинком депутата, вони пишуть і кажуть, що допомагали безкорисливо, що вони розуміють ситуацію в Україні, і щоб ми не думали про них погано.

Голова комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко вже наголосив, що необхідно «враховувати такий делікатний аспект польської внутрішньої політики, як парламентські вибори у жовтні».

- Я впевнений, що дружба між Україною та Польщею настільки сильна, що успішно витримає будь-які випробування. Просто треба почекати, доки у Польщі відбудуться вибори. Після них риторика зазвичай змінюється, і політики переходять до конструктиву, - зазначив Мережко. Він також додав, що зараз важливо, щоб цими розбіжностями між країнами «не скористалися вороги та ті європейські політики, які мріють розсварити обидві країни та повернутися до «звичайного бізнесу».

Слова деяких польських політиків про те, що країна припинить підтримку українських біженців з нового року, виявилися далекі від істини. Рада Євросоюзу наступного тижня розгляне та проголосує продовження директиви про тимчасовий захист українців до 2025 року. Поки що Варшава висловилася проти цього й то – на зло ЄС, від якого хотіла б бачити більше грошей на утримання біженців. Якщо Польща дасть голос «проти», то рішення про продовження тимчасового захисту в країнах ЄС буде ухвалено більшістю тих, хто голосує, і після цього всі країни-члени ЄС будуть зобов'язані виконувати це рішення.

У пошуках компромісу

Голова Міністерства національної оборони Польщі Маріуш Блащак заявив, що українським олігархам слід продавати своє зерно не у Польщі, а на інших ринках.

– Українські олігархи хотіли продавати [своє] зерно у Польщі, – сказав він. – Йдеться про те, щоб українські олігархи продавали зерно на ринках, на яких мають його продавати, а не на польському ринку, бо це шкодить Польщі, – заявив Блащак.

За словами прем'єр-міністра Моравецького, саме «українські олігархи» спричинили обвал цін на зерно у Польщі. Проте навесні тонна польської пшениці всередині країни коштувала 1400 злотих (близько $322), за які держава гарантувала викупити фермерський урожай. Тоді як світові ціни з літа до кінця цього року (за прогнозами експертів Міністерства сільського господарства США) тримаються в межах 230-250 доларів за тонну.

На тлі "зернового" скандалу, що спалахнув, Польща заявила, що готова до компромісу щодо імпорту нашого зерна. Україна, у свою чергу, вже надала план контролю за експортом своєї сільгосппродукції країнам-сусідам. Заступник міністра економіки України Тарас Качка вважає, що остаточне рішення буде ухвалено до кінця цього тижня.

- Маємо дуже гарний відгук з боку Румунії та Болгарії, які дуже позитивно відреагували та не запровадили національні заборони. Інші три країни, у тому числі й Польща (а також Словаччина та Угорщина. – Авт.), теж дають позитивні сигнали щодо готовності розглядати механізм, запропонований Україною, – заявив Качка.

За його словами, Україна запропонувала запровадити механізм спільної верифікації та узгодження поставок чотирьох видів агропродукції (пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшника) до п'яти країн Євросоюзу.

Скарги та пропозиції

Однак Україна вже подала скаргу до Світової організації торгівлі, і зараз Єврокомісія розглядає можливість захисту Польщі, Угорщини та Словаччини від цього позову. Брюссель зазначає, що ці три країни порушили правила ЄС про заборону імпорту українського зерна. Адже державам-членам ЄС не можна вживати односторонніх заходів у сфері торгівлі. З іншого боку, Єврокомісія готова виступити на захист цих держав, тому зараз опрацьовуються всі аргументи, які будуть юридично коректними та дозволять обґрунтувати тристороннє ембарго на імпорт українського зерна. Інакше це може стати прецедентом для ЄС.

Вже відомо, що Словаччина та Україна домовилися про створення системи ліцензування для постачання зерна: Братислава вивчила варіант Києва та вважає його за прийнятний. Заборона на імпорт діятиме до її запуску. Мінсільгосп Словаччини при цьому повідомив, що Київ пообіцяв відкликати позов проти Братислави до СОТ та не забороняти ввезення її товарів.