Верховна Рада ухвалила правки до закону про нацменшини

Верховна Рада у другому читанні прийняла законопроєкт до зміни до Закону «Про національні меншини (спільноти) України». Про це повідомили народні депутати Ярослав Железняк та Ірина Геращенко.

За відповідний законопроєкт №9610 проголосували 318 народних депутатів.

Законопроєкт враховує деякі рекомендації Венеціанської комісії. Зокрема документ закріплює оновлене визначення «національні меншини (спільноти)», що базується на основі інклюзивного підходу та відповідної Рамкової конвенції про захист національних меншин 1995 року.

Законопроєкт уточнює критерії, на основі яких розроблятимуть методологію використання мов національних меншин у населених пунктах, де традиційно проживають їхні представники чи становлять там значну частину населення.

Зміни також забезпечують можливість використання мов нацменшин у сфері реклами, під час здійснення публічних заходів, надання екстреної допомоги тощо, а також зобов’язують безоплатно надавати підручники школярам-представникам нацменшин.

У документі зазначається, що права і свободи нацменшин можуть бути обмежені відповідно до закону в інтересах національної безпеки, для забезпечення територіальної цілісності та громадського порядку, запобігання заворушенням чи злочинам, охорони здоров’я населення, захисту прав і свобод інших осіб, якщо таке обмеження є необхідним у демократичному суспільстві.

У пояснювальній записці законопроєкту №9610 метою називають вдосконалення законодавчого регулювання прав і свобод нацменшин, як це закріплено в положеннях Європейської конвенції з прав людини 1950 року, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин 1995 року та Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року.

У травні 2023-го уряд схвалив концепцію програми «Єдність у розмаїтті» на період до 2034 року, яка має забезпечити імплементацію відповідного закону та спрямована на виконання рекомендації Єврокомісії. 

У червні 2023-го Венеційська комісія розкритикувала український закон про нацменшини та рекомендувала переглянути низку положень, які стосуються використання мов меншин.

Зокрема, Венеційська комісія закликала поширити право на проведення заходів мовами меншини на всіх людей, вилучити зобов’язання забезпечувати їх український переклад «або принаймні переглянути його у світлі принципу пропорційності»; переглянути зобов'язання, пов'язані з виданням книг мовами нацменшин і книгарнями; уточнити питання перекладу «написів офіційних назв та інформації для загального ознайомлення мовою меншини»; та ухвалити методологію стосовно використання мов нацменшин в органах влади (нині закон передбачає, що її має розробити уряд).

Рекомендації стосуються перегляду права на доступ до ЗМІ мовами меншин шляхом скасування мовних квот у законі «Про медіа». Окремо «Венеційка» просила вчергове відкласти переведення системи освіти на українську мову й продовжити перехідний період, переглянувши його у світлі попереднього висновку комісії.

Народний депутат Володимир В'ятрович назвав тоді висновок Венеційської комісії відверто упередженим та частково неадекватним. За його словами, поради дозволити вивіски без україномовного варіанту взагалі жодного стосунку до захисту меншин не мають і є закликом до дискримінації українців у власній державі, а штучно протиставляючи захист державної мови правам меншин, Венеційська комісія рекомендує скасувати важливі норми, які захищають українську мову.