Долетять до Кримського мосту і не лише: навіщо Україні ракети ATACMS і коли США можуть їх надати

ATACMS – далекобійні ракети, які мають суттєві відмінності від уже наявної в нас далекобійної зброї, тобто британських ракет Storm Shadow чи французьких SCALP. Які основні характеристики американських далекобійних ракет, у чому їхні головні відмінності від тих, які вже отримала Україна, та як вони допоможуть Силам оборони у контрнаступі – розбирався 24 Канал.

"Привіт" Кримському мосту: чому американські ракети важливі для України

Ракети ATACMS мають меншу дальність, ніж британські Storm Shadow чи французькі SCALP, однак їхня потужність це може компенсувати. Наприклад, модифікація Block IA здатна вражати цілі на відстані 290 кілометрів. Тобто ракета, в бойовій частині якої є 300 касетних суббоєприпасів, може сміливо дістати до якого-небудь кримського аеродрому та перетворити його на непридатний для використання окупантами.

Крім того, залежно від отриманих модифікацій, цими ракетами можна пробивати російську оборону, адже ATACMS вправно знищують фортифікаційні споруди.

Ракети ATACMS здатні вражати фортифікаційні споруди ворога / Фото Lockheed Martin

У сукупності з постійними операціями зі знищення російського флоту, удари по аеродромах можуть стати частиною стратегії зі знищення ворожої логістики, фінальним ударом для якої стане знищення Кримського мосту. А це, до слова, цілком можливе як і з уже наявним арсеналом ЗСУ, так і з ракетами ATACMS. Ракета з касетними боєприпасами може зруйнувати цю споруду набагато швидше, ніж інші ракети.

Втрата шляхів постачання морем, сушею та повітрям суттєво вплине не лише на окупантів в Криму, але й на Півдні материкової України. Звичайно, що це тільки на словах виглядає так легко і просто, однак для втілення таких планів потрібно зробити багато роботи й отримати багато зброї. У тому числі й американських далекобійних ракет.

Коли США нададуть Україні ATACMS

Україна вже тривалий час веде переговори щодо ракет ATACMS і питання далекобійної зброї неодноразово порушували й у Вашингтоні. Однак досі у США є кілька побоювань:

• Адміністрація президента США Джо Байдена боїться, що Україна може використати американську зброю для ударів по території Росії, що може призвести до загострення війни. Однак ці побоювання стають все меншими, оскільки Україна вже використовує далекобійні ракети британського та французького виробництва для ударів по цілях виключно в межах міжнародно визнаних кордонів України;
• У Пентагоні заявляли про те, що запас цих ракет є не досить потужним, тому потенційно надання ATACMS Україні може вплинути на обороноздатність США. Однак, за підрахунками американських ЗМІ, в американському арсеналі близько 4 000 ракет різних модифікацій, що в рази більше за запаси ракет Storm Shadow у Великій Британії та SCALP у Франції.

У західних ЗМІ були припущення, що адміністрація Байдена оголосить про надання далекобійних ракет у вересні. Підсилювало цю інформацію й те, що вдруге під час повномасштабного вторгнення Володимир Зеленський запланував візит до США, у межах якого виступив на Генасамблеї та Радбезі ООН і зустрівся з американськими високопосадовцями, включно з Джо Байденом. Варто відзначити, що під час першого візиту президента України до Вашингтона Білий дім оголосив про надання ЗРК Patriot, довкола якого також точилися тривалі дискусії.

21 вересня Джо Байден оголосив про новий пакет військової допомоги Україні на 325 мільйонів доларів, до якого увійшли додаткові ракети та системи ППО, артилерія та інша зброя. Однак напередодні цього оголошення радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван заявив, що Джо Байден вирішив поки не надавати Україні ракети ATACMS, однак не виключає цієї можливості в майбутньому.

22 вересня NBC News з посиланням на 3 анонімні джерела з адміністрації президента США повідомило, що президент Джо Байден таки пообіцяв Володимирові Зеленському надати невелику кількість далекобійних ракет ATACMS. Однак коли будуть офіційні заяви й перші поставки – невідомо.

Роки вдосконалень: основні модифікації ракет ATACMS

ATACMS є одними із найстаріших далекобійних ракет у світі, які зараз використовують. Їхня історія розпочалася ще з задумів у 1970-х роках, які переросли в те, що перші ракети сконструювали у 1988 році. Відповідальними за виробництво були одразу 6 компаній, кожна з яких відповідала за створення окремого компоненту нової ракети.

Уперше цю далекобійну зброю США використали у 1991 році під час операції "Буря в пустелі". Тоді по іракських цілях випустили 32 ракети ATACMS. Однак це були ще ті перші ракети, виготовлені в 1988 році. Зараз основних модифікацій вже є 4, також є проєкти, які припинили або тільки планують. Та далі говоритимемо про наявні – про ті, які ми можемо отримати.

• ATACMS Block I. Основна бойова частина ракети вміщує аж 950 суббоєприпасів М74. Кожен такий суббоєприпас "накриває" 15 метрів квадратних. Дальність таких ракет сягає 165 кілометрів з відхиленням від цілі до 250 метрів. Серед особливостей можна відзначити наявність оснащення системою, яка дозволяє контрольовано підривати ракету на потрібній висоті, що збільшує можливу площу ураження касетними боєприпасами. Ці ракети підходять для ударів по аеродромах, ворожій ППО, командних пунктах, скупченнях техніки та особового складу. Однак вони не ефективні проти бронетехніки.
• ATACMS Block IA. Модифікація, яка з'явилася через 10 років після виготовлення першої ракети. У цій модифікації суттєво зменшили кількість касетних суббоєприпасів і залишили тільки 300 одиниць, що зменшило вагу ракети, і, відповідно, збільшило її дальність. Ці ракети здатні вражати цілі на відстані до 290 кілометрів. Крім того, ця версія ATACMS отримала покращену систему навігації та управління, що підвищило її точність – Block ІА вражає цілі з похибкою до 25 метрів. Ця модифікація, як і перша версія, годиться для ударів по аеродромах, ППО, командних пунктах і скупченню техніки чи окупантів, тільки на більшій відстані.
• ATACMS Block II. Бойова частина цієї ракети у порівнянні з попередніми версіями стала більш уніфікованою – замість кількох сотень касетних боєприпасів, Block II оснащений 13 самонавідними бойовими елементами BAT. Дальність цієї модифікації – до 140 кілометрів.
• ATACMS Block IVA. Це фактично найновіша модифікація ракети і її від усіх попередніх версій відрізняє повністю унітарна бойова частина. Її вага – 227 кілограмів. Перевагою такої ракети є те, що з її допомогою зручно знищувати фортифікаційні споруди чи навіть бункери, при тому відсутність касетних боєприпасів мінімізує пошкодження навколо цілі. Дальність ATACMS Block IVA сягає до 300 кілометрів за будь-яких погодних умов. Ще однією перевагою є можливість швидкого перезаряджання, що дозволяє вести тривалий вогонь.

Усі модифікації ракет запускають з установок РСЗВ / Фото Lockheed Martin

Характеристики ракет ATACMS

Попри різні модифікації, чимало характеристик ракет ATACMS залишаються спільними. То ж загальні характеристики далекобійної американської зброї виглядають наступним чином:

• Виробник: корпорація Lockheed Martin;
• Період розробки: з 1988 року;
• Вага ракети: 1 200 – 1 670 кілограмів (залежно від модифікації);
• Вага бойової частини: до 560 кілограмів (залежно від модифікації);
• Тип бойової частини: касетні суббоєприпаси, самонавідні бойові елементи або унітарна;
• Довжина ракети: 3,96 – 4 метри;
• Розмах крил: 1,4 метра;
• Діаметр ракети: 0,61 метра;
• Дальність ураження: від 140 до 300 кілометрів;
• Швидкість: до 3 600 кілометрів на годину;

Незалежно від модифікації ракети, спільними залишаються довжина, розмах крил та діаметр, що пояснюється дуже просто – для запуску ракет використовують РСЗВ HIMARS або MLRS. І варто відзначити, що обидві установки ще від минулого року допомагають Україні в боротьбі та перетворилися на ефективний інструмент зі знищення окупантів у руках наших воїнів.

Куди дістають ракети ATACMS / Карта "Скриньки Пандори"

Чим ATACMS відрізняються від інших далекобійних ракет

Україна вже отримала від Великої Британії ракети Storm Shadow та SCALP від Франції. Також тривають переговори щодо ракет Taurus від Німеччини. Однак ATACMS – принципово інша зброя. І вона майже за всіма параметрами відрізняється від інших далекобійних ракет.

Найперша суттєва відмінність – клас ракет. І німецькі, і британські, і французькі ракети – зброя класу "повітря – повітря". Тобто запуск здійснюється з винищувачів. Водночас американські ракети є зброєю класу "земля – земля" і для їх запуску використовують пускові установки реактивних систем залпового вогню.

Коли далекобійна зброя Великої Британії, Франції чи Німеччини лише з'явилася на озброєнні, США використовували вже 4-ту модифікацію своїх ракет. ATACMS програють іншим ракетам у максимальній дальності ураження, адже німецькі, британські та французькі ракети здатні вражати цілі на відстані 500 або й більше кілометрів. Однак ATACMS мають перевагу у швидкості, що робить ці ракети невловними для ворожої ППО. Ракета, яка летить зі швидкістю 3 600 кілометрів на годину (для європейських ракет ця величина становить близько 1 000 – 1 100 кілометрів на годину) для російської ППО може стати жахіттям.