Нікчемні, бездарні та безпорадні: як голлівудські фільми висміюють військових США та інші армії світу

Чому Голлівуд виставляє армію США (і не тільки) блазнями, які не вміють користуватись зброєю? В глядача це створює ілюзію того, як працює військова техніка, викривлює знання з фізики та формує неправильне мислення про будову світу. Перш за все це стосується популярних науково-фантастичних стрічок. Звісно, не всі фільми такі дурнуваті. Є гарні стрічки на основі реальних подій, які героїзують вчинки відважних солдатів, описують все красиво, іноді перебільшуючи досягнення. Наприклад, «Падіння Чорного яструба», «Топ Ган» – цікаві і якісні фільми, як хвалять військові сили США, та сьогодні мова піде про безглузду та примітивну фантастику, яка знущається зі здорового глузду, глядачів та армії США й інших держав. Розглянемо на прикладі кількох популярних стрічок, які бачила майже вся аудиторія читачів ITC.

Тихоокеанський рубіж (2013)

Фільм розповідає про те, як людство бореться проти гігантських монстрів такими ж великими механічними роботами, замість використання сучасного озброєння. Глядача запевняють, що биття кулаками незграбних роботів виявляється ефективнішим за ракетні удари, артилерію та авіацію, що вже викликає сміх в учнів 8-го класу, які прочитали хоча б третину підручника з фізики та біології.

Втім, юний глядач справді може в це повірити, коли на перших хвилинах показують пілотів винищувачів F22, які літають близько біля монстра і стріляють в нього з кулемета М61А2 Vulcan. Після того, як пілот врізається в ногу гігантської потвори можна зрозуміти, що попасти у повітряні сили США простіше, ніж вкрасти пачку чипсів в АТБ. Навіщо пілотів виставляти такими блазнями?

А те, як фільм знущається з законів природи – це зовсім інша тема для розмови. Ми вже розглядали цей шедевр голлівудської фантастики в окремому матеріалі:

Ненаукова наукова фантастика – популярні Sci-Fi фільми без логіки та здорового глузду (Частина 1)

Брехня: винищувачі F22 ведуть бойові дії зблизька, обстрілюючи ціль з кулемета, підлітаючи максимально близько, а великі роботи з металолому виявились ефективнішими за сучасну зброю.

Правда: винищувачі 5-го покоління ведуть бої на величезних дистанціях, завдавати ракетні удари за десятки кілометрів від цілі. Жоден пілот не ризикував би пролітати в такий вузький прохід, наближаючись до ворожої цілі фізично. Ціль було б ліквідовано з великої відстані неядерними чи ядерними зарядами.

Годзілла (1998)

Один з найкращих фільмів про величезного морського монстра, який напав не на Японію, а виліз на узбережжі США. Ця стрічка ганьбить всіх військових окрім пілотів винищувачів, які під кінець показали те, що сталося б насправді з усіма істотами великих розмірів в усіх інших фільмах-казках («Тихоокеанський рубіж», «Ремпейдж», «Парк Юрського періоду», інші фільми про Конга та Годзіллу).

В сцені, де монстр заплутався в тенета на мості, пілоти винищувачів відкрили вогонь по цілі. Кілька ракетних ударів і гігант помирає. І все? Так просто? Насправді подібне мало б статись в перші 5 хвилин після того, як глядачам показали динозавра-переростка, та сценаристам потрібно було розтягнути хронометраж і показати дурнувату сцену з гелікоптерами.

Коли Годзілла увірвалась (за каноном фільму вона самка) в місто і почала регулювати трафік на вулицях, в дію пішли бездарні пілоти бойових гелікоптерів Apache, для яких це, ймовірно, був перший виліт за життя.

Група гелікоптерів переслідує монстра тримаючи висоту в кілька десятків метрів. Очікувано Годзілла знищує «вертушки», кусаючи їх зубами, прихлопує руками наче комарів. Військових США в цьому фільмі ще неодноразово покажуть повними ідіотами, та це найбільш явний приклад, з якого відразу стає зрозуміло ставлення сценариста і режисера до армії США.

Брехня: гелікоптери тримають мінімальну дистанцію і стріляють з кулеметів по цілі, гублять величезну ціль на радарах, літають на низькій висоті.

Правда: пілоти бойових гелікоптерів тримають низьку висоту лише при загрозі ворожого ППО. Загубити таку велику ціль на радарах було б неможливо, якщо ці радари не куплені на Aliexpress. Пілоти тримали б значну висоту та відстань, на якій до них не досягнула б потвора та ліквідували її без втрат.

Конг: Острів черепа (2017)

Ще один фільм, де жорсткого принизили військову авіацію армії США. Сцена з гелікоптерами в цій стрічці пробирає до кісток, змушуючи хапатись за серце. Такого знущання годі було й придумати, та спершу дуже коротко про фільм.

Вчені відкрили невідомий досі острів, для дослідження якого відправляють загін військових. Виявляється, що на острові живуть величезні істоти, в тому числі горила-переросток на ім’я Конг. Те, як показано знайомство з цим приматом у фільмі – фейспалм для всіх, хто служив в армії США та хоч раз літав на гелікоптерах.

На фоні заходу Сонця з’являється силует мавпи, пілоти бойових вертольотів роблять кілька кіл навколо Конга і відкривають вогонь з кулеметів. Очікувано, що розлючена горила починає розмахувати кулаками та знищує гелікоптери один за одним.

Вони самі летять до гіганта в руки, не намагаючись вбити істоту, а хіба що розсмішити глядача, який заплатив кілька доларів за білет в кіно і не розуміє, йшов він на фантастику чи на комедію. Особливо дурнувато виглядає сцена де примітивна мавпа обманула професійних пілотів, змусивши стріляти одне в одного. Як наслідок, два погано намальовані CGI гелікоптери стикаються та вибухають.

Як виявиться, Конг отримує фізичну шкоду і добряче поранився після цих подій. Якби пілоти не були розумово відсталими, Конга знищили б при першій зустрічі з нульовими втратами особового складу.

Брехня: гелікоптери літають на висоті 30-40 метрів, тримають тісний стрій, а пілоти майже не попадають з бойових кулеметів.

Правда: бойові гелікоптери комфортно тримають висоту в кілька сотень метрів, звідки знищити лахматого героя фільму було б простіше, ніж заколоти порося. Жоден професійний пілот не ризикував би своїм життям підлітаючи до небезпечного об’єкта на таку малу відстань. При появі Конга гелікоптери збільшили б висоту та ліквідували ціль в перші хвилини фільму.

На межі майбутнього (2014)

Ця стрічка висміює армію, але не США, а Великої Британії у властивій Голлівудові манері. Фільм розповідає про вторгнення прибульців на Землю і боротьбу з ними в Європі.

Висадка на пляжі Франції нагадує 6 червня 1944 року, загальна картина майже не відрізняється від того, як висаджувались союзники під час Другої світової війни. До того, надсучасна армія Великої Британії не зробила жодної розвідки, відправивши солдатів щільними рядами на вірну смерть.

Погано натреновані солдати в китайських екзоскелетах помирають відразу після десантування, авіацію також збивають без жодних труднощів. Сценаристи фільму не мають гадки як виглядають сучасні бойові дії і як діють десантні підрозділи.

Крім цього стрічка висміює некомпетентне і сліпе вище керівництво армії. Генерал відправляє відомого ведучого в армію без явних на те причин, солдатів кидають на смерть, наче гарматне м’ясо, не забезпечуючи достатнього рівня підготовки. Також використовуються неякісні екзоскелети для солдатів, в яких ще й використовується інтерфейс з ієрогліфами, незрозумілими для британців.

Брехня: висадка армії Британії в недалекому майбутньому виглядає так, наче це 1944 рік, як наслідок величезні втрати особового складу і техніки через відсутність даних розвідки.

Правда: десантування штурмових груп проводиться після ретельної розвідки. В сучасних умовах жоден генерал не відправить армію таким щільним строєм для висаджування на заповнений ворогами берег.

Зоряний десант (1997)

Хоч події в даному фільмі відбуваються в далекому майбутньому, прослідковується концепція всіх попередніх стрічок з цього матеріалу. Коротко про сюжет: земляни вимушено нападають на планету, яка населена розумними комахами та при цьому в основному використовують легку піхоту як гарматне м’ясо.

Фільм є своєрідною сатирою, що важко було не помітити. Відразу впадають в очі нелогічні моменти, які пов’язані з професіоналізмом вищого командування і ставленням до життя людини. В утопічному суспільстві майбутнього армія Землі атакує ворогів щільними рядами, через що було втрачено велику частину космічного флоту і людей.

Замість ядерних (а ядерну зброю люблять в цьому всесвіті) обстрілів з орбіти, йде масштабне десантування легкої піхоти, оснащеної в основному автоматичними гвинтівками. У фільмі глядачам не показали жодної важкої сухопутної техніки, лише іноді авіація випалює армії жуків, але при цьому командування відправляє солдатів на вірну смерть.

В першому бою група солдатів помічає величезних жуків, які є пріоритетною ціллю для знищення, адже вони стріляють по космічних крейсерах зарядами плазми. Недовго думаючи, було прийнято рішення запустити дві невеличкі ракети з ядерними боєголовками. Гіганти розлітаються на шматки й солдати відразу йдуть в зону вибуху без страху отримати шалену дозу радіації.

Якщо солдати відразу не помруть від ворогів, то «світитимуться вночі». Цей момент нагадує жарти про російських військових, які копали окопи в радіоактивній зоні біля Києва на початку 2022 року та отримали шалену дозу радіації (в ґрунті радіація довго зберігається).

Брехня: легка піхота першою зустрічає ворога, біжить в зону, де щойно вибухнула ядерна боєголовка. Командування нехтує військовою тактикою і стратегією, відправляючи армію (піхоту без прикриття) густими формуваннями без розосередження і зазнає великих втрат.

Правда: в сучасних бойових умовах легка піхота не виконує роль головної ударної сили. Після ядерного вибуху жоден командир не відправить солдатів в зону радіації, а також обов’язкове використання бронетехніки для прикриття живої сили.