У Києві презентували дослідження про вплив війни на якість повітря в Україні

Презентація дослідження відбулася на пресконференції в Укрінформі.

"Питання якості повітря - це питання нашого виживання. На сьогодні у повітрі є багато різних домішок, величезна кількість цих домішок шкідлива і наражає нас на різні захворювання. Це можуть бути і оксид нітрогену, і бензопірен, і формальдегід, тобто те, чим дихати категорично не можна. Це викликає величезну купу захворювань - ларингіти, тонзиліти, бронхіальну астму, пневмонію. Ми починаємо лікуватися, а насправді ці захворювання викликані тим, чим ми дихаємо. Саме питання визначення складу атмосферного повітря в конкретній місцевості в конкретний момент, використовуючи сучасні технології, поставила перед собою ГО SaveDnipro", - сказала на початку презентації дослідження доктор технічних наук, завідувачка кафедри екології Національного транспортного університету Вікторія Хрутьба.

Як зазначив на презентації незалежний експерт, аналітик проєкту Олександр Рак, ціллю дослідження було зібрати всі наявні дані та проаналізувати їх і викласти у тому форматі, який буде зрозумілим іншим спеціалістам чи людям, які не мають профільного фаху.

Так, зокрема, були проаналізовані звіти викидів забруднюючих джерел від стаціонарних джерел викидів, які надає Держслужба статистики, що збирає дані підприємств. Водночас, за словами Рака, проблема полягає у тому, що з тимчасово окупованих територій ці дані отримати наразі неможливо, хоча певна кількість підприємств продовжує роботу.

Також були проаналізовані дані систем громадського та комунального моніторингу, дані Гідрометцентру. Окрім того, в рамках дослідження було проаналізовано вплив екологічних злочинів на стан атмосферного повітря в Україні. Зокрема, дослідники аналізували інформацію про ті злочини, про які є публічна інформація - це ракетні, бомбові, артудари по нафтобазах, промислових підприємствах, інфраструктурних об'єктах.

"Нашою ціллю було за допомогою існуючих станцій громадського моніторингу знайти це перевищення (небезпечних речовин у повітрі - ред). Коли внаслідок удару, наприклад, по нафтобазі під час горіння пального або нафти виділяються певні забруднюючі речовини, які може зафіксувати одна з найближчих станцій моніторингу. Наша задача була - показати, що це вплив конкретних злочинів", - сказав Рак.

Як повідомила на пресконференції екологічна директорка ГО SaveDnipro Анастасія Скок, у 2021 році за викидами в повітря від стаціонарних джерел в Україні лідирували Маріуполь, Кривий Ріг, Бурштин на Івано-Франківщині, Курахове та Покровськ на Донеччині. У 2022 році, за її словами, картина змінилася. Так, дані щодо викидів від стаціонарних джерел не змінилися суттєво у Бурштині. Водночас дані по стаціонарних джерелах в окупованих на 2022 рік містах, чи тих регіонах, які знаходяться у прифронтовій зоні, стали нижче, що, за словами Скок, свідчить про зупинку або обмеження роботи підприємств.

Наразі, за даними дослідження, Донецька область є лідером зі зменшення викидів від стаціонарних джерел, оскільки там робота підприємств припинилася, також така тенденція фіксується у Дніпропетровській та Миколаївській областях. Водночас, як зазначила Скок, на заході країни такі показники зросли, що пояснюється тим, що частка підприємств була релокована в західні регіони, а також внутрішньою міграцією людей, які перемістилися у західні прикордонні регіони разом з автівками, які також є джерелами викидів.

"Підприємства, які до повномасшабного вторгнення були особливо активні в традиційно промислових областях, суттєво погіршували якість повітря до постійних перевищень гранично допустимих концентрацій. Це говорить, що повоєнне зелене відновлення, яке повинно відбуватися в Україні з урахуванням стягнення репарацій з Росії, повинно відбуватися з урахування надмірних забруднень від промислових потужностей. А отже встановлення автоматизованих систем контролю, а також онлайн моніторингу викидів забруднюючих речовин, аби ефективно модернізувати підприємства, відбудовувати їх лише за вимогами Європейського Союзу, за так званими зеленими технологіями, і постійно моніторити обсяги забруднення. Тому що ми не можемо сказати, що повномасштабне вторгнення добре вплинуло на якість повітря. Ні. Якість повітря поліпшилася лише за рахунок зупинки підприємств. А це - зменшення економічної активності в регіоні, що не є гарним показником", - сказала Скок.

Вона наголосила, що всі підприємства в Україні потребують негайної модернізації і очищення викидів, які вони викидають в атмосферне повітря.

Окремою частиною дослідження було дослідження екологічних злочинів.

Так, як пояснила Скок, дослідники проаналізували дані по складу повітря в конкретних точках дослідження до події і після події. Такою подією, за словами Скок, може бути екологічний злочин, внаслідок якого у повітря може потрапляти великий обсяг небезпечних речовин - ракетний обстріл, пожежа. Оскільки під час війни не можна оприлюднювати конкретні локації, дослідники спиралися на показники гранично допустимих концентрацій станцій моніторингу, які різко зростали після того, як сталася подія.

"Ми бачимо залежність у часовому проміжку від того, як подія сталася, і що забруднюючі речовини від події, чи то прильот чи вибух, виділилися в повітря і суттєво, удвічі-втричі підвищили граничні концентрації забруднюючих речовин у місці події, і плином часу через 8-12 годин якість повітря суттєво поліпшилася у точці (дослідження - ред). Це значить, що відбулося розсіювання, і всі забруднюючі речовини поширилися по регіону та осіли в грунти. Окрім забруднення грунтів і погіршення умов для сільського господарства, ми повинні зважати, що забруднюючі речовини потрапляють у поверхневі та підземні джерела води і потрапляють до місць забору води для пиття", - сказала Скок.

Дані, які аналізувалися в дослідженні, були зібрані за допомогою станцій моніторингу якості повітря SaveEcoSensor, також використовувалися дані державного моніторингу, моніторингу інших громадських організацій, приватних моніторингових мереж.

Дослідження було виконано в межах конкурсу досліджень і адвокацій довкіллєвих питань, що здійснюється фондом "Відродження" за фінансової підтримки Швеції. Думки, висновки дослідження чи рекомендації на його основі належать авторам і не обов'язково належать уряду Швеції. Дослідження проводилося із грудня 2022 року по серпень 2023 року.