У Всеукраїнській аграрній раді очікують на нормалізацію відносин з Варшавою після виборів у Польщі

Заяви щодо українського зерна, які звучать з польської сторони, спрямовані на їхнього сільського виборця. Тож після парламентських виборів у Польщі 15 жовтня Київ і Варшава почнуть повертатися до нормальних відносин у питанні експорту збіжжя з України.

Так прокоментував наростання напруженості в аграрних питаннях між Польщею та Україною в ефірі Українського радіо заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, передає Укрінформ.

За його словами, все почалося з повномасштабного вторгнення Росії до України 24 лютого 2022 року: бойові дії вплинули на різке зростання цін на продовольство у світі та, відповідно, на зернову групу товарів також. Ціни на біржах зросли. "Багато хто зі світових, європейських аграріїв мали можливість її реалізували на 30% дорожче, порівняно з цінами до того, коли можна було продати тонну пшениці за 400 дол. Багато аграріїв сподівалися на цю тенденцію і надалі, в тому числі і в Польщі. Поляки не поспішали продавати пшеницю, сподіваючись, що ціни будуть ще зростати", – нагадав Марчук про початок протистояння в аграрній сфері між Україною та Польщею.

Він додав, що коли почала працювати зернова ініціатива в Україні, то, відповідно, ціни частково впали. Ситуація стабілізуватися. І почала активно вкидуватися інформація, в якій, переконаний Марчук, могла і може бути задіяна Росія, що "ціни опускаються за рахунок того, що українське збіжжя переповнює склади Польщі. Цього не відбулося. Ми як торгували, так і торгуємо. Для нас не є пріоритетним реалізація зернової культури у напрямку Польщі, Словаччини, Угорщини. Бо це аграрні країни, які забезпечують себе". Це почало набирати великого політичного характеру, констатував Марчук.

Він заявив, що у квітні Польща вдалася до перекриття не лише імпорту, але і транзиту аграрної продукції з України. Потім втрутилася Єврокомісія, заборонивши імпорт українського продукції: "Але ціни не змінювалися для польських виробників. Не відбулося жодного цінового обвалу. Тому для поляків принциповим буде вступ України до ЄС, поки не вирішиться аграрне питання".

Зараз, переконаний Марчук, – період загострення політичної активності, адже на 15 жовтня заплановані вибори у Польщі. "18% виборців у Польщі припадає на сільського виборця. Тому ті заяви, які звучать з боку польської сторони, спрямовані на їхнього виборця", – вважає експерт.

Він також нагадав, що Україна запропонувала ще один крок, як можна вийти із цієї ситуації: "Кабміном розроблено принцип ліцензування товарів (а це насіння ріпака, соняшника, кукурудзи та пшениці), які можуть надходити до Польщі, Словаччини, Угорщини. Ті компанії, які захочуть здійснити імпорт товарів до цих країн, мають подати відповідні документи, з яких буде видно, хто везе продукцію, яка це група товарів, яка кількість. І таким чином погоджувати або не погоджувати ввезення товарів, щоби не відбувалося перенасичення".

Марчук переконаний, що польські підприємства, які спеціалізуються на переробці м'яса або виробленні молока, посилили свою присутність доданою вартістю на європейських полицях, а також можливістю експортувати свою продукцію за кордон. "Польща заробила мільярди євро. Це дало можливість не збільшувати продовольчу інфляцію і залишати певний період формування цін на продукти харчування всередині своєї країни. Профільні асоціації Польщі, які спеціалізуються на виробництві м'яса, переробці зернових, молоці, виступають категорично проти одноосібних рішень свого уряду. Вибори пройдуть, і ми почнемо повертатися до нормальних відносин", – підсумував Марчук.

Як повідомляв Укрінформ, у травні 2023 року Єврокомісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії за наполяганням цих країн. 5 червня дію заборони було продовжено до 15 вересня 2023 року.

Єврокомісія оголосила 15 вересня, що ЄС не продовжуватиме тимчасові обмеження щодо українського зерна. Після цього Польща, Угорщина та Словаччина заявили про рішення одноосібно блокувати імпорт української агропродукції та припинили участь у Координаційній платформі, яка була створена під егідою ЄК для розв'язання цього питання.

Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр економіки Юлія Свириденко заявила 18 вересня, що відповідно до домовленості про правила та процедури вирішення спорів угоди про заснування Світової організації торгівлі, Україна подала вимоги про проведення консультацій зі Словаччиною, Польщею та Угорщиною в межах СОТ.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Україна обмежить імпорт із Польщі й Угорщини, якщо ці країни не скасують ембарго на зерно.

Своєю чергою глава польського уряду Матеуш Моравецький в середу застеріг, що Польща накладе ембарго на чергові агропродукти з України, якщо українська влада підійматиме градус напруги у суперечці навколо збіжжя, зокрема заборонить ввезення польських овочів в Україну.