Візит Зеленського в США. Головні підсумки

21 вересня президент Володимир Зеленський зустрівся у Вашингтоні із президентом США Джо Байденом та не отримав від нього ATACMS. Але куди важливішими можуть стати переговори з конгресменами, від яких залежить схвалення $24,3 млрд на допомогу Україні.

"Вашингтонські зустрічі суперважливі, – пояснює LIGA.net ексголова МЗС Павло Клімкін. – Перше питання – погодити стратегію на рік, до виборів у США. Друге – отримати розуміння, що буде з фінансами для України".

Головні підсумки візиту Зеленського до cтолиці США – коротко на LIGA.net.

ПЕРЕКОНАТИ КОНГРЕС

До 1 жовтня американські конгресмени мають схвалити 12 бюджетних документів. Два з них стосуються допомоги Україні: $300 млн у рамках оборонного бюджету і $24 млрд як додаткова допомога за поданням Байдена.

Провал прийняття бюджету потенційно може призвести до шатдауну у США – зупинки фінансування і роботи деяких державних установ.

"Шанс шатдауну – реальний. Мої вашингтонські друзі оцінюють його 50 на 50, – каже LIGA.net Клімкін. – Це не зачіпає постачання зброї, але може зачепити тренування військових і багато інших речей".

Врятувати американських конгресменів від шатдауну у разі провалу бюджету може постанова про тимчасове фінансування. Але її нинішній проєкт не включає підтримку Києва, про яку просить Білий дім.

Задачею Зеленського було переконати конгресменів зберегти підтримку.

Найбільше проблем – у Палаті представників (нижній), де з 2023 року більшість мають республіканці. Напередодні візиту спікер Палати, республіканець Кевін Маккарті, заявив, що не може гарантувати Україні підтримку. Та відмовив Зеленському у виступі на обʼєднаному засіданні Конгресу – нібито у конгресменів нема часу.

Ключові причини відмови Маккарті були внутрішні, переконує LIGA.net засновник ГО "Інститут Американістики" Владислав Фарапонов. У січні Маккарті обрався спікером лише з 15-ї спроби, переконавши трампістів. Тепер він має балансувати між всіма крилами республіканців у палаті.

"Він не хоче рвати зв’зки з трампістами та намагається бути спікером для всіх – щоб його не могли звинуватити в симпатіях до якоїсь з груп, – пояснює американіст. – Дуже мало світових лідерів були запрошені в Конгрес два рази підряд. Він міг зробити вийняток, але не зробив цей додатковий крок, жодних процедур він не порушив. Можливо, щоб і не завищувати очікування української сторони".

Фарапонов не вважає трагедією відсутність публічного виступу у Конгресі: "Ефект неочікуваності працює тільки один раз. Другий виступ в Конгресі був би вже апріорі не таким помітним і яскравим".

Але Маккарті мав два питання до українського президента: підзвітність за допомогу та план перемоги. Зеленський провів з ним зустріч – на думку Клімкіна, вона є однією із ключових у цій поїздці.

Також Зеленський зустрівся з лідерами Сенату (верхньої палати) та провів з сенаторами закриту зустріч.

"Якщо ми не отримаємо допомогу, то ми програємо війну. Це точна цитата", – розповів про аргументи Зеленського лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер.

Зеленський також розповідав про перебіг бойових дій та потреби України у літаках F-16 та ракетах ATACMS, каже республіканець і голова комітету із закордонних справ у Палаті представників Майкл Маккол: "Зараз їхні війська ідуть вперед без прикриття з неба… Ми б не відправили свої війська в таких умовах. Ми маємо дати їм те, що їм потрібно".

Він переконаний, що скептиків вдасться переконати – і Конгрес схвалить обидва документи із допомогою Україні. США та Україна не можуть дозволити війни на виснаження, підкреслив Маккол.

Наприкінці дня журналісти прямо запитали Зеленського – чи вдалося вибити гроші із Конгресу. Але втрутився і відповів президент США Джо Байден: "Я розраховую на здоровий глузд Конгресу США – альтернативи немає".

У Білому домі вважають, що побачили гучну підтримку України з боку Конгресу, а республіканці-скептики не представляють більшість навіть у своїй партії.

Тепер треба дочекатись голосування, каже Фарапонов. В цілому експерт налаштований оптимістично та не виключає, що адміністрація Байдена або демократи в Конгресі можуть піти на певні поступки республіканцям, щоб все ж ухвалити бюджетні документи.

СТРАТЕГІЯ ТА ЗБРОЯ У БІЛОМУ ДОМІ

У цей же день Зеленський зустрічався із Байденом та головою Пентагону Ллойдом Остіном. Ці переговори потрібні, щоб зберегти Україну на перших щаблях світової політики та скоординувати стратегію до виборів президента США-2024, вважає Клімкін.

Від Байдена лунали традиційні слова підтримки України. Перші американські танки Abrams (обіцяні ще у січні) з’являться в Україні наступного тижня, повідомив він.

Також він оголосив про новий пакет допомоги на $325 млн, який включає зокрема нову партію касетних боєприпасів та батарею ППО середнього радіусу дії Hawk. Як пояснював голова Держдепу Ентоні Блінкен, пакет має допомогти продовжувати контрнаступ.

Підсилення ППО потрібне на тлі потенційного нового ракетного терору РФ проти енергосистеми, пояснював Ллойд Остін на цьому тижні на Рамштайні. У Пентагоні також запевнили, що тренування українців на F-16 відбудуться навіть у випадку шатдауну.

Також вдалося домовитися запустити спільне виробництво зброї із США, каже Зеленський. Це історичне рішення – воно дозволить Україні почати випуск систем ППО.

Але Байден відмовився поки надавати далекобійні ракети ATACMS. Вони залишаються на столі, запевняє його радник Джейк Салліван.

США хочуть залишити ATACMS як козир для осені-зими, вважає Фарапонов. Щоб подати це як успіх – мати вау-ефект від майбутніх пакетів допомоги.

"Розмови про ATACMS тривають понад рік, це вже не дуже смішно, – каже американіст. – Багато говорили в адміністрації, писали у американських медіа. Аргументів проти ATACMS лишилось дуже мало. І в адміністрації це розуміють".

В цілому українській стороні варто порушувати питання щодо затримок у постачанні зброї, підсумовує американіст: "Коли ми ставили ці питання в лоба, то потім американські журналісти дуже багато запитують ключових осіб адміністрації Байдена, щоб це реалізувати. Це має свій ефект".