Крим став мішенню: генерал розповів, як змінюється ситуація російсько-української війни

Окупований росіянами Крим після початку широкомасштабного вторгнення нехай не одразу, але став атакуватися з боку українських Сил оборони. У вересні 2023 року майже доброю традицією стали практичні щоденні удари по російських військових об’єктах на півострові. Менш ніж за тиждень були "прильоти" по військовому аеродрому "Саки", розташованому поблизу селища Верхньосадове (недалеко від Севастополя) запасному командному пункту Чорноморського флоту росії, а також безпосередньо по основному штабу ЧФ рф в Севастополі. Генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ (2006-2010 рр.) Ігор Романенко розповів "Телеграфу", чим ми проводимо такі атаки, а також чому їх варто розширювати й безпосередньо на територію країни-агресора.

"Ще приблизно рік-півроку тому нашими союзниками, насамперед – американцями, удари по об’єктах у Криму розглядалися (під впливом російських загроз) як "червоні лінії". І у зв’язку з цим нам не надавали якихось можливостей для завдання таких ударів (а якщо надавали, то забороняли застосовувати це для таких атак. Більш того – не рекомендували нам самим завдавати таких ударів, які є українськими засобами. Але ситуація змінюється. залишаються просто погрозами, а нічого крім ядерки кремль вже протиставити не може. А її застосовувати — собі дорожче. Плюс — "непробивність" ППО росії виявилася таким же міфом, як багато іншого", — пояснює Ігор Романенко.

За словами генерала, зараз ми повною мірою використовуємо для атак по Криму не лише своє озброєння (модифіковані ракети "Нептун" — не лише берег-корабель, якими потопили крейсер "Москва", а й варіант земля-земля; можливо, С-200 з головкою самонаведення від "Сапсана"), але й ті ж далекобійні ракети Storm Shadow та SCALP, які надали нам англійці та французи. У хід активно йдуть безпілотні апарати, причому не лише повітряні, а й морські (як надводні, так і підводні).

"Використовуємо все це грамотно. Завдаючи ударів по найважливіших військових об’єктах. З того, що на слуху останнім часом — запасний командний пункт (ЗКП) чорноморського флоту росії недалеко від Севастополя, штаб цього ж флоту безпосередньо в Севастополі, військові аеродроми в Саках, в Бельбеку", – зазначає експерт.

Він наголошує, що у співпраці з розвідкою, із силами спеціальних операцій, із СБУ, діють наші військово-морські, військово-повітряні сили. Той самий удар по штабу ЧФ рф у Севастополі – блискуча операція, коли підгадали під нараду морських офіцерів (вищий і старший склад) країни-агресора.

"До речі, за різними оцінками, за півтора роки повномасштабної війни росіяни втратили від 15 до 20 генералів! І це рахунок явно поповнився після атаки по штабу в Севастополі. Це важливий удар по системі управління", — наголошує Ігор Романенко.

Генерал акцентує, що ми базуємо свою діяльність на об’єктивних законах війни — і завдаємо ударів по військових об’єктах навіть безпосередньо на території росії. З огляду на те, що союзники поки що не дозріли, ми використовуємо для цього свої кошти – безпілотники, ракети, диверсії. І це логічно з огляду на те, що країна-агресор завдає ударів по всій території України. Нам потрібно домагатися від союзників розуміння важливості знижувати військовий потенціал росії, атакуючи її територію — і підтримки нас у цьому необхідними озброєннями", — вважає експерт.

На цей час, нагадує Ігор Романенко, росіяни все ще серйозно перевершують нас у таких видах озброєнь як ракетне, авіаційне. Вони мають більше артилерії, боєприпасів, живої сили.

"Попри це, ми ведемо не тільки оборонні, а й наступальні дії. І нарощуватимемо зусилля для підвищення можливості вражати військові об’єкти росії, де б вони не знаходилися. У тому числі на території країни-агресора", — констатує генерал.