ППО всім не вистачить: як ще можна захистити енергетику України від ударів Shahed і "Ланцет"

У вересні 2023 року Росія відновила удари по енергетичній інфраструктурі України, що може знову призвести до масових відключень електропостачання. Фокус поцікавився в експертів, як можна захистити критично важливі об'єкти від ударних безпілотників Shahed і "Ланцет".

Особливості боротьби з Shahed

У вересні 2022 року Росія вперше використала іранські ударні БПЛА Shahed-136 і Shahed-131, щоб атакувати українські міста, а в жовтні зосередилася на енергоінфраструктурі. З весни 2023 року окупанти припинили такі атаки, проте відновили перед новим опалювальним сезоном. Унаслідок масованого обстрілу 21 вересня в п'яти областях України зникло світло. Цього разу пошкоджень завдали ракети, але не виключено, що ЗС РФ знову націлить на електростанції свої ударні безпілотники, які все ще запускає по інших об'єктах. ПАТ "Центренерго" повідомило, щобудує на своїх теплоелектростанціях захисні споруди, які мають убезпечити їх від уламків ракет, БПЛА та інших об'єктів. Однак крім фізичної "броні" існують й інші способи захисту критичної інфраструктури від дронів.

Військовослужбовець ЗСУ, фахівець зі зв'язку та радіоелектронної боротьби (РЕБ) Сергій Безкрестнов із позивним "Флеш" бачить таке рішення: інвестувати кошти в РЕБ, як це робиться в усьому світі — купувати й ставити обладнання на баланс підприємств, а передавати на управління військовим. За його інформацією, з початку 2023 року це повним ходом робить Росія, прикриваючи об'єкти критичної інфраструктури.

Сергій Флеш запевняє, що засоби РЕБ можуть перешкодити іранським ударним безпілотникам типу Shahed, якщо їх багато і вони правильно розташовані. В Україні є відповідні розробки, один із виробників "точково" показує хороші результати в цьому напрямку. На Заході такі технології теж є, але невідомо, наскільки вони підійдуть до українських реалій.

"Оскільки Shahed повністю автономно летить на великі відстані, то завдання — не дати йому точно орієнтуватися. Якщо він влучить із похибкою, не в електростанцію, а правіше — ми вже досягнемо результату. Ми не можемо його збити за допомогою РЕБ, але можемо йому перешкодити. Якби все було просто, то вони б уже не літали. Ми можемо боротися з ними тільки засобами РЕБ, або засобами ППО, або мобільними групами, які їх відстежують і саджають за допомогою кулеметів. Усього лише три методи, більше ніхто нічого не придумав", — висловився військовий.

Важливо РФ модернізує БПЛА Shahed для Ірану. Чого потрібно побоюватися Україні та Ізраїлю

На його думку, захищати електростанції засобами РЕБ у Києві сенсу немає, адже замість цілі Shahed може влучити в сусідній житловий будинок. Якщо ж об'єкт інфраструктури розташований у сільській місцевості, якомога далі від житлової забудови, то краще закривати його з чотирьох боків — цього має вистачити. У такий спосіб Shahed втратить зв'язок із супутником GPS на підльоті до станції через радіоелектронні перешкоди й почне кружляти в повітрі доти, доки його не зіб'ють або не закінчиться паливо в баку.

"Це можливість локально закрити якийсь об'єкт. Якби ми могли закрити "глушилками" велику область, то було б круто. Ось це зараз роблять росіяни — по Москві та Московській області щільно монтують системи РЕБ, щоб наші безпілотники не могли влетіти на територію регіону, повністю втрачаючи там зв'язок. Вони розраховують, що, прикривши Підмосков'я, не дадуть ударникам долетіти до Москви", — прокоментував Сергій.

Важливо У Москві створюють мережу від українських БПЛА за допомогою РЕБ: що відомо

Фокус також поспілкувався з розробником засобів радіоелектронної боротьби і засновником волонтерського проєкту "Антидрон Україна" Сергієм Герасимюком. За його словами, Shahed виявився "сильним противником" для українців, адже в Ірану, його країни-виробника, багатий досвід у протистоянні з Ізраїлем і його засобами радіоелектронної боротьби. З такими дронами за допомогою РЕБ особливо нічого не зробиш, адже вони летять за заданими координатами в режимі радіомовчання, і ефективно збивати їх можна тільки кінетичними системами ППО.

Однак експерт озвучив ще один цікавий варіант. Теоретично, маючи безпілотний літальний апарат з апаратурою, що дає змогу когерентно підміняти координати (динамічний спуфінг), і спрямовуючи його ешелоном вище, можна відвести Shahed у малонаселений район і приземлити на "черево". В іншому разі безпілотник, потрапляючи під вплив засобів РЕБ, продовжить летіти завдяки інерціальній системі навігації, а потім скоректує маршрут за GPS

"Але випадків реалізації подібного не було, або вони не відомі мені. Це лише теоретичні ідеї. Про те, що баражуючий РЕБ обійдеться набагато дорожче за ракети ППО. І на практиці таке рішення, звісно, програє вже у фінансовому плані, адже втратити борт з апаратурою за $100 000 — це реалії, які потрібно враховувати. Але всю країну комплексами ППО не покрити, і в майбутньому таку ідею цілком можна розвинути", — підкреслив Сергій Герасимюк.

Сергій Герасимюк також озвучив ідею з метеорологічними зондами — кулями, які надуваються гелієм. Їх можна було б прив'язати до об'єктів на землі, підняти в небо з невеликими комплексами РЕБ, щоб вони придушували навігацію Shahed зверху. Інженер наголосив, що в теорії це може спрацювати, але поки що невідомо, наскільки це доцільно в плані ресурсів і організації процесу.

Дрони "Ланцет" — нова загроза для інфраструктури

Судячи з нещодавнього удару по авіабазі в Кривому Розі, росіяни можуть застосовувати дрони "Ланцет" для ударів по об'єктах інфраструктури в прифронтовій зоні, запускаючи на відстань до 100 км від своїх позицій. Як зазначив Сергій Бескрестнов, Shahed більш руйнівний, оскільки несе більше вибухівки, але "Ланцет" може працювати більш точково й оперативно. У випадку з "Ланцетами" засоби РЕБ показують більшу ефективність, ніж із Shahed, оскільки першими керують оператори і вони залежать від зв'язку.

"Будь-який безпілотний апарат має алгоритм, якщо втрачає сигнал навігації, то не розуміє, куди летіти, але має щось робити. Зазвичай вмикає якусь систему внутрішнього орієнтування, яка не може точно вразити ціль", — наголосив Сергій Флеш.

У квітні Сергій Флеш писав у Facebook, як засоби РЕБ можуть придушувати "Ланцети". За його словами, це можливо, коли безпілотник літає в небі в пошуках цілі, якщо ж він зможе націлитися, то уникнути удару практично неможливо. Річ у тім, що дрон продовжить пікірувати вниз під певним кутом навіть у разі втрати зв'язку з оператором.

Важливо Ховаємося від "Ланцетів": офіцер ЗСУ розповів про подробиці контрбатарейної боротьби

Сергій Герасимюк розповів, що російські "Ланцети" придушити набагато простіше за "Шахедів", можна навіть із землі, головне мати чим. Коштують такі засоби відносно недорого, от тільки в Україні їх доволі мало, а за кордоном не купиш, оскільки баражуючий боєприпас використовує нестандартні діапазони частот і принцип дії.

Поставити "купол" радіоелектронних перешкод проти "Ланцетів" можна, але Сергій Герасимюк сумнівається в ефективності такого підходу. Річ у тім, що у таких дронів є кілька режимів роботи й алгоритмів дії залежно від ситуації та типу БПЛА-навідника, цю роль найчастіше виконують Zala і "Орлан-10". Щоб гарантовано нейтралізувати "Ланцет", необхідно "глушити" як сам баражуючий боєприпас, так і дрон-розвідник, який зазвичай має хорошу оптику і літає на дуже великій відстані, куди не дістають перешкоди.

"Купольний захист за потрібним діапазоном ефективний до відстані 600-700 метрів. Тобто РЕБ-купол проти "Ланцета" технічно можливий, але з урахуванням вищеописаних моментів — це не гарантований захист від слова зовсім, і він дасть відчуття хибної безпеки", — пояснив Сергій Герасимюк.

Він додав, що "Ланцет-1" і "Ланцет-3" є абсолютно різними апаратами, і останній з'явився, який росіяни показали в рамках інформаційно-психологічної операції (ІПСО) з великою кількістю пропагандистських "вкидань" (фейків) про технічні характеристики, принципи та алгоритми дії. У військових в Україні є трофейні зразки нових БПЛА, але жодної станції управління, тому розробники систем РЕБ до кінця не розуміють, як вони працюють, і очікують на рекомендації від Генштабу ЗСУ. Тільки після цього можна буде думати про ефективні заходи протидії.