Рятівна колія, що з’єднує столицю з лінією фронту: репортаж про потяг Київ-Краматорськ

Серед сотень поїздів, які щодня перетинають розгалужену мережу "Укрзалізниці", потяг Київ-Краматорськ стоїть окремо, оповитий тишею.

Щодня близько сьомої ранку пасажири потягу ​Київ-Краматорськ залишають відносну безпеку столиці та прямують на схід до прифронтових районів, де точаться бої між українськими військами та окупантами, а російські ракети влучають у житлові квартали.   

Про це йдеться у матеріалі Independent.

Пасажири, які їдуть сполученням Київ-Краматорськ – це мікс чоловіків і жінок, які сьогодні представляють частину українського суспільства. Серед них солдати, які повертаються на фронт після короткої відпустки, жінки, які їдуть, щоб зустрітися на кілька днів з чоловіками та хлопцями, які воюють, і люди, які повертаються, щоб перевірити, чи вціліли їхні домівки в Донецькій області.

Дев’ятнадцятирічна Марта Банах – одна із таких пасажирів. Її родина не знає, що вона здійснила цю подорож із західної України, перетнувши всю країну, щоб зустрітися зі своїм хлопцем, який служить у піхоті від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Марта вирішила здивувати його візитом.

"Я хвилююся, що кожен день може стати для нього останнім, і ми можемо ніколи більше не побачитися", - сказала вона.

Цей потяг – єдиний швидкісний денний поїзд, який курсує до Краматорська. Місто розташоване приблизно за 30 кілометрів від лінії фронту, що робить його ще більш вразливим для російських ударів. А приблизно за 55 кілометрів від міста другий рік точаться запеклі бої біля Бахмута.

"Війна стала невід’ємною частиною життя мільйонів українців, а величезна залізнична система країни, незважаючи на війну, працює. Нічні поїзди, які гуркочуть по всій країні, все ще зустрічають пасажирів гарячим чаєм і чистими простирадлами в купе. Потяги також перевозять вантажі, допомогу та спорядження", - пишуть журналісти.

За даними "Укрзалізниці", за літні місяці 2023 року маршрутом Київ-Краматорськ скористалися близько 126 тис. пасажирів. Він посідає четверте місце за пасажиропотоком серед усіх швидкісних поїздів міжміського сполучення та зберігає один із найвищих показників заповнюваності – 94% – серед усіх українських поїздів.

Сполучення до Краматорська було припинене на пів року на початку війни. У квітні минулого року Росія завдала ракетного удару по вокзалу Краматорська під час очікування пасажирами евакуації. В результаті удару окупантів Росії загинуло щонайменше 53 людини, ще 135 отримали поранення.

Цим маршрутом ще до війни регулярно їздила 49-річна Алла Макєєва. Повертаючись із відрядження із Києва до Добропілля, містечка неподалік Краматорська, вона розмірковує про зміни між тим часом і тепер.

"Люди змінилися, тепер вони здаються більш похмурими. Ми вже навчилися жити з цими ракетами. Ми стали друзями. У Києві зовсім інша атмосфера – люди частіше посміхаються", - каже Алла.

На швидкісному поїзді з Києва до Краматорська майже за сім годин пасажири долають відстань близько 700 кілометрів.

26-річний Олександр Кириленко сидить у купе поїзда з кавою в руках і задумливо дивиться у вікно. Він вперше їде на передову, і він зізнається, що не очікував, що з таким комфортом поїде до епіцентру жорстокої війни.

До початку вторгнення Олександр працював начальником складу в Польщі.

"Тоді я вирішив, що мені потрібно піти самому (на війну - ред.). Страху немає. Я просто хочу, щоб це швидше закінчилося", - каже хлопець.

Його батьки були не в захваті від такої ідеї, але цього літа Олександр Кириленко повернувся до України і відразу пішов до військкомату.

Поїзд прибуває до кінцевого пункту призначення вчасно, і платформа швидко заповнюється людьми.

Одні, з військовими рюкзаками, стрімко крокують вперед, а інші затримуються на пероні в довгоочікуваних обіймах.

Двадцятирічна Софія Сидорчук обіймає свого хлопця, який служить від початку повномасштабного вторгнення. Він міцно тримає Софію, ніби намагаючись надолужити весь час, згаяний під час їхньої найдовшої розлуки за сім років стосунків.

Його командир дав йому кілька днів наодинці з коханою, щоб відновити сили. Через п'ять днів він піде на штурм.