В Києві масово "зникають" укриття: чому закривають бомбосховища, і як з цим боротися

Майже чотири місяці тому внаслідок ракетного обстрілу Києва загинуло троє людей, які не змогли потрапити у зачинене укриття в приміщенні поліклініки в Деснянському районі столиці. В ході розслідування резонансної справи суд усунув від посади директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА Романа Ткачука, а також відправив під арешт ще трьох фігурантів справи — директора поліклініки, охоронця закладу та заступницю голови Деснянської РДА.

Реагуючи на інцидент, президент Володимир Зеленський доручив перевірити всі укриття в Україні, а столична влада заявила, що відтепер всі сховища у місті будуть постійно відчинені. Натомість адміністрації районів вирішили діяти за принципом боротьби з крадіжками в автобусах шляхом ліквідації автобусів, і виключили всі потенційно проблемні бомбосховища з переліку цивільних укриттів. У результаті лише у Шевченківському районі Києва "зникло" понад 40 бомбосховищ.

"Телеграф" розбирався, на яких підставах закрили укриття, і чи є у місцевих жителів шанс повернути собі доступ до приміщень.

Нема укриття — нема проблеми

За тиждень після трагічних подій у Деснянському районі перевірки укриттів відбулися у Шевченківському районі Києва. За словами мешканки будинку на вулиці Євгена Чикаленка, 24, 19 червня мешканці будинку отримали лист від житлово-комунального управління РДА, в якому йшлося про те, що на момент перевірки укриття в їхньому будинку було зачинене. При цьому в документі зазначалося, що під час воєнного стану сховище має бути відчинене цілодобово, незалежно від форми власності приміщення.

Проте вже 29 червня Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Шевченківської РДА підписала "протокол", в якому говориться про виключення цього і ще понад 40 укриттів в приміщеннях подвійного призначення в Шевченківському районі з переліку сховищ до моменту врегулювання законодавчих ініціатив, проведення нових обстежень приміщень, комплектування сховищ необхідним інвентарем і майном, а також усунення недоліків по утриманню об'єктів.

"Тепер, щоб знову встановити подвійність призначення приміщень і продовжувати користуватися сховищами, нам потрібно отримати підписи під відповідним актом в ДСНС, РДА, ОСББ, ЖКГ, а також від власника приміщення. Зрозуміло, що останній підписувати нічого не буде, адже тоді він просто втратить можливість користуватись цим приміщенням, яке, між іншим, було незаконно продано ще за каденції минулої влади району. На його території знаходяться усі комунікації нашого ОСББ, але це не заважає власнику тримати його під замком", — каже мешканка будинку.

Проблеми все одно будуть

Аби дізнатися, на яких підставах столичні чиновники позбавили киян майже півсотні укриттів лише в одному районі, "Телеграф" звернувся до депутата Київради, голови тимчасової контрольної комісії з питань перевірки укриттів Леоніда Ємця. В ході обговорення ситуації з'ясувалося, що головна проблема рішень РДА у тому…що їх не існує.

За словами Леоніда Ємця, згідно з постановою Кабміну №138, питання обліку, включення і виключення з переліку як захисних споруд, так і споруд подвійного призначення дійсно підпадають під юрисдикцію столичних РДА. Саме вони, спираючись на результати обстежень приміщень, повинні ухвалювати рішення щодо подальшої "долі" укриттів.

"Так от, сьогодні ця процедура відбувається з грубим порушенням даної постанови, адже відповідні рішення або накази на видаються. У РДА є акти обстежень, листи-висновки від ДСНС, купа супровідних документів, але офіційного рішення про виключення приміщення з переліку укриттів нема. Є буцімто виявлені підстави для цього, є результат — виключення з переліку і закриття приміщення, а от документу, на основі якого це було зроблено, немає", — каже депутат.

Причиною грубих порушень документообігу Леонід Ємець вважає небажання чиновників брати на себе відповідальність за власні рішення, які нерідко ухвалюють на незаконних підставах. Наприклад, за домовленістю з власником приміщення подвійного призначення, який не хоче ділити своє майно з іншими громадянами.

Ще одна корупційна схема полягає у привласненні коштів, виділених на ремонт в укритті. Усвідомлюючи, що жодної перевірки "відремонтоване" приміщення не витримає, посадовці виключають його з переліку, як непридатне з інших причин, або ж дійсно проводять у ньому ремонт за державний кошт, а потім виключають з переліку і здають в оренду як офісне приміщення.

"Наразі можна констатувати, що Шевченківська РДА не мала права виключати ці приміщення з переліку укриттів без відповідного рішення. Враховуючи, що глави РДА призначаються і звільняються виключно рішенням президента за поданням Кабміну, ані мер столиці, ані Київрада не можуть жодним чином вплинути на них, навіть на рівні оголошення догани. Боротися з цим можна, лише висловивши недовіру посадовцям. З цією метою ми вже підготували відповідний проект рішення щодо голів столичних адміністрацій. Далі буде", — каже Леонід Ємець.