ЧФ РФ обезголовлено, на росіян чекають великі проблеми: хронологія та підсумки бавовни у Криму

Останніми тижнями в тимчасово окупованому Криму зовсім не спокійно. Вибухи чули поблизу Джанкоя, Красноперекопська, Євпаторії та ще багато де. Але найбільше дістається Севастополю.

А минулої п’ятниці добряче прилетіло по будівлі штабу Чорноморського флоту РФ.

Факти ICTV зібрали інформацію, де в Криму останнім часом було гучно.

Де в Криму квітла “бавовна” за останній тиждень

Вночі 25 вересня сильно гримнуло у Севастополі. Місцеві жителі у соцмережах повідомляли, що гучний звук чули аж у Бахчисараї.

24 вересня в Севастополі було гучно – в мережі одразу з’явилися фото густого диму, що здіймається над містом. Проте окупаційний губернатор Севастополя запевнив, що то просто горить суха рослинність на вулиці Сапунгорській у Балаклавському районі.

22 вересня в окупованому Севастополі ракети . Будівля зазнала значних руйнувань. За , удар по штабу ЧФ РФ завдали саме тоді, коли там на нараду зібралося керівництво російського флоту. Згодом у ССО повідомили, що внаслідок удару по командному штабу ліквідовані 34 російських офіцери, серед яких командувач ЧФ РФ Віктор Соколов. Ще 105 окупантів отримали поранення, будівля штабу не підлягає відновленню.

За попередньою інформацією, удари по російському штабу морського командування здійснили ракетою Storm Shadow або її французьким аналогом Scalp.

Того ж дня вибухи чули у Бахчисарайському та Сімферопольському районах.

У Бахчисарайському районі було влучання по військовій частині. Водночас гучно було у районі Первомайського та Красногвардійського.

21 вересня під вечір у Севастополі місцеві почули звуки вибухів у районі вулиці Горпищенка, а також Балаклавського району. Окупаційна влада міста не прокоментувала вибух. Тож досі не відомо, що саме сталося.

21 вересня Служба безпеки України спільно з ВМС ЗСУ завдали масштабного удару по військовому аеродрому Саки, неподалік від Євпаторії. Тоді на летовищі перебувало щонайменше 12 бойових літаків (Су-24 і Су-30), а також ПЗРК Панцир.

Також на цьому аеродромі знаходилася база підготовки операторів ударних дронів Mojaher.

20 вересня представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов підтвердив, що ЗСУ ракетами атакували місця дислокації російської техніки в окупованому Криму. Місцеві жителі повідомляли про вибухи у районі Севастополя та Інкермана. А російський губернатор Михайло Развожаєв заявив, в районі селища Кача та села Верхньосадове російське ППО начебто збило українські безпілотники.

Попередньо, в районі Верхньосадового знаходиться командний пункт та спеціальний радіоцентр Чорноморського флоту РФ.

17 вересня було гучно у районі мису Фіолент (Севастополь). Згодом очільник Громадської ради при Одеській ОВА повідомив, щовибухи пролунали поблизу частини радіотехнічної розвідки або частини ППО поряд із Монастирським шосе.

17 вересня було гучно і поблизу Феодосії. Окупаційна вдала повідомила, що російська протиповітряна оборона нібито збило безпілотник на підльоті до місцевої нафтобази.

Ураження російських кораблів

14 вересня надводний дрон СБУ SeaBaby (Морський малюк) завдав удару по російському ракетному кораблю Самум поблизу Севастопольської бухти. Корабель отримав велику діру і пошкодження гвинта. Тож самостійно Самум вже не міг йти і російським військовим довелося відбуксирувати корабель на ремонт.

Вранці 14 вересня Сили оборони України в південно-західній частині Чорного моря завдали удару по двох російських патрульних кораблях типу Василь Биков.

Близько 3-ї ночі 13 вересня ЗСУ вдарили по російському великому десантному кораблю Мінськ та підводному човну Ростов-на-Дону. Обидва кораблі на момент влучання стояли у Севастопольському ремонтному заводі, де після влучання сталася масштабна пожежа.

Як Україні вдалося завдати потужних ударів по окупантах у Криму

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко вважає, що саме кропітка робота українських спецслужб та військових допомогла завдати таких нищівних ударів по ворожих кораблях та штабу Чорноморського флоту РФ.

– Українські військові провели ретельну розвідку, щоб дізнатися про розташування російських систем ППО, їхні радіуси дії, знайти коридори, якими можна було б обходити ці ППО і завдавати ударів, зокрема по радарах С-400 в західній частині окупованого півострова, – сказав експерт.

Російська ППО стала вразлива через правильну стратегію українських військ із застосування засобів, зокрема розвідувальних і ударних дронів. Останні, наприклад, взяли на себе функцію обману та ураження ворожої протиповітряної оборони.

Раніше російський диктатор Володимир Путін дав доручення про посилення охорони Керченського мосту, або загалом окупованого Криму. Але це не допомогло.

Експерт вважає, що навряд чи росіяни зможуть вжити заходів, які б значно посилили оборону окупованого півострова.

Дві стратегії ударів

Олександр Мусієнко вважає, що українські удари по ворогах у Криму мають на меті:

• встановити панування України в північно-західній акваторії Чорного моря і тому завдаються удари по кораблях ЧФ РФ;
• удари по логістиці та об’єктах, які живлять ворожі угруповання на південному фронті в Україні.

Експерт вважає, що українці будуть спостерігати ще більше ударів по російських складах, нафтобазах, аеродромах, скупченню техніки тощо.

– Думаю, що наше угруповання військ на Мелітопольському напрямку теж відчує позитивний ефект від цих ударів, – наголосив експерт.

Партизанський рух Атеш інформує, що окупанти шукають місця тимчасової дислокації для своїх військових, адже побоюються нових ударів по об’єктах у Криму. Наприклад, командування севастопольського Нахімовського військового училища виселяє курсантів із казарм на нічний час. Місця для них шукають у хостелах та готелях. Схожа ситуація і в інших військових частинах окупованого півострова.

Варто зазначити, що знищення військової техніки, складів із боєприпасами не на 100% позбавить окупантів засобів ведення війни, адже поки що вони мають альтернативні шляхи, наприклад, зі сходу. Але великі проблеми у росіян будуть точно.