Ми "рогатками" збиваємо літаки, з F-16 погасимо ППО ворога: інтерв'ю з полковником Світаном

Передання Україні винищувачів F-16 сьогодні лише питання часу, але щоб ця авіація справді стала game-changer, такою, що змінює хід війни, повинно йтися про сучасні модифікації цих легендарних літаків. За рівнем професіоналізму українські льотчики вже готові до роботи на F-16. Сьогодні їм доводиться фактично "за допомогою рогатки", застарілої авіації, збивати ворожі літаки. Коли їм дадуть реально потужні винищувачі, вони зможуть "гасити" систему ППО ворога і знищувати його літаки.

Щодо поточної ситуації на полі бою, то українські Сили оборони подолали суцільну лінію оборони ворога, так звану лінію Суровікіна. Тепер необхідно подолати ще близько 20 кілометрів, де ворог збудував окремі укріплення. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив льотчик-інструктор, полковник ЗСУ в запасі, військовий експерт Роман Світан.

– Потроху вирішується питання щодо надання Україні винищувачів F-16. До проєкту долучилась ще одна країна – Норвегія. Наші льотчики вже проходять навчання. Але на тлі цих хороших новин ексвіцемаршал ВПС Великої Британії Шон Белл заявляє про те, що без досвідчених льотчиків ці винищувачі є просто дорогими мішенями для ППО Росії. Чи вважаєте ви, що він недооцінює професіоналізм наших льотчиків?

– Щодо підготовки льотчиків він каже правильні речі, але наш льотний склад, який переучується, вже готовий виконувати бойові завдання. Готовий за професіоналізмом. Я б сказав, що за своїм рівнем наш склад вищий за американців і французів, тому що в бойових умовах переважаючих сил противника ми виживаємо і виконуємо бойові завдання.

Тобто професіоналізм наших льотчиків дуже високий. Я сказав би, що сьогодні немає жодної армії у світі, яка могла б зрівнятися за професіоналізмом з українською. Що я вкладаю у це поняття? Льотний склад, який може виконувати завдання у бойових умовах довго – щонайменше уже півтора року – з переважаючими силами противника. Ми протидіємо ППО противника, російським льотчикам та літакам, які перевершують нас на дві голови за технікою.

Грубо кажучи, за допомогою рогатки ми збиваємо літаки. Тому професіоналізм наших льотчиків не викликає жодних питань. Навпаки, наших льотчиків просто бояться. Росіяни бояться льотного складу, який вижив під пресингом удвічі переважаючих сил.

І тепер цим нашим професійним льотчикам треба дати в руки не рогатку, а літак. Тоді це буде тандем професійних льотчиків та засобів, за допомогою яких цей професіоналізм можна показати.

Напевно, складніше за винищувача вже нічого немає. Навіть космічний корабель з ним не зрівняється, адже космічний корабель – напівавтоматична система, а літак перебуває на прямому керуванні. Тому літак вважається верхом технологічних систем, керованих людиною.

Нашим професіоналам-льотчикам просто потрібно дати в руки добре сконструйовані, останньої модифікації літаки. Якщо нам дадуть літаки такого самого рівня, як у нас, тобто F-16 перших модифікацій, то вони не надто відрізняються від Су-27, Міг-29. Єдине, що там трохи краща авіоніка, на них відразу, без перехідників, можна вішати ракети Storm Shadow або Scalp. До речі, їх не повісиш на нові F-16, потрібний перехідник.

Якщо нам дадуть старі літаки, вони не виконають того завдання, яке можуть виконати наші льотчики на кращих моделях, вони не стануть game-changer. Тому зараз і порушується питання про надання винищувачів F-16 у модифікації Block 50/52 і вище, 60, 70, 72+, оскільки ці модифікації оснащені авіонікою, яка дорівнює або перевищує російську авіоніку. І тоді це справді буде game-changer, тоді вони загасять систему ППО противника і знищать його літаки.

Якщо таких літаків нам не дадуть, то яким би не був професіоналізм наших льотчиків, він не виходитиме за параметри тих можливостей, які нам дають літаки, на яких вони літають зараз. Хоч би яким професіоналом був льотчик, якщо його посадити на велосипед, він не зіб'є літак.

– Під час зустрічі з президентом Зеленським президент США Байден особисто пообіцяв, що перші танки Abrams з'являться у нас вже наступного тижня (25 вересня Зеленський підтвердив отримання Україною перших танків від США. – Ред.). Крім того, анонсується новий пакет допомоги у вигляді Javelin, снарядів до РСЗВ HIMARS, ракет AIM-9M для систем ППО, самохідних ЗРК AN/TWQ-1 Avenger та решти. Втім поки що не вирішено питання з ATACMS. Чи вважаєте ви, що все це озброєння, яке, сподіватимемося, буде надано найближчим часом, допоможе змінити хід війни вже до кінця поточного року чи навіть до зими?

– Те, що названо, взагалі ніяк не вплине на зміну перебігу війни. Це розхідники. Причому кількість цих розхідників – максимум на тиждень роботи на лінії фронту, не більше. Замало.

Хід війни змінила б передача у достатній кількості ATACMS. Але, найімовірніше, знову було піднято хвилю про надання Україні цих ракет як "розторгування". Наприклад, за неучасть російських військ у визволенні Карабаху. Тому ATACMS ми не побачили.

Хоча, гадаю, їх не збирався ніхто передавати. Просто розторгували з росіянами інформаційний потік. Тобто США налякали росіян, що нам передадуть ці ракети, а далі погодилися з тим, що не передаватимуть, якщо росіяни не братимуть участі у звільненні Карабаху азербайджанськими військами. Я не стверджую, але таке могло бути.

То була вже сьома хвиля, коли росіянам продавали повітря. А нас це вже трохи дістало, м'яко кажучи – така торгівля нашими інтересами з росіянами, китайцями, ким завгодно.

Щоб не розчаровуватись, треба не зачаровуватись, бо далі, якщо буде подібна хвиля, одразу треба посилати за курсом російського корабля. Щоб поки не передадуть ATACMS, ніхто б навіть не згадував про те, що хтось збирається їх передати. Мовляв, це останній крок Байдена перед підписанням договору... Це повітря.

Тому із поїздки до США президент нічого не привіз. Йому не дали нічого з того, що ми очікували. Поїздка була нульовою.

– Можливо, з погляду військової допомоги, але не з погляду політичних заяв, посилань, сигналів?

– Так, але ви питаєте мене як військового аналітика, а не як політика. Я говорю про те, що з військової позиції поїздка була нульовою. Президент не привіз нічого, що могло б змінити перебіг війни. Якби він туди не поїхав, однаково ті самі ракети, ті самі десять Abrams і так би прийшли. Вони вийшли ще із початку року. Нам продали повітря.

Але з погляду політичних заяв – так, це позитивний момент. Особливо чітке та ясне розуміння на найближчий рік передвиборних тез, щонайменше адміністрації Байдена. У передвиборчих перегонах вони дотримуватимуться сторони допомоги Україні до перемоги. Навіть це тішить, бо така риторика дасть змогу хоча б розраховувати на допомогу протягом року – хоч би розхідниками для виконання бойових дій.

– Ви кажете, що йдеться про розхідники, які не змінять хід війни, про те, що США "продають повітря", та все ж аналіз поточної ситуації на фронті американського Інституту вивчення війни говорить про те, що українські Сили оборони подолали останні рубежі окупантів на заході Запорізької області. На їхню думку, це перший випадок, коли наша армія використовує бронетехніку поза трирівневою обороною ворога. Завдяки чому українська армія має успіх на фронті?

– Тільки завдяки тому, що використовується грамотна правильна тактика окопних воєн – без авіації, без далеких ракет. Штурмове завдання виконує не техніка, а жива сила. Тобто штурмовики на своїх ногах. А техніка лише у режимі вогневої підтримки.

Тому ця трирівнева лінія оборони, яку пройдено, – це суцільна лінія. Але далі, на південь від Роботиного, від Новопрокопівки на південь, ще близько 20 кілометрів вогнищевих, гарнізонних рубежів. Кожен населений пункт, кожна висота створена як опорний пункт і гарнізонне зміцнення. Тобто далі є межі оборони, але вже не суцільні.

Можна сказати, що зараз ми пройшли останній рубіж суцільної лінії оборони, так би мовити, "лінії Суровікіна". Так, це так. Але пройшли за рахунок життів наших військовослужбовців та штурмової піхоти. А те, що наші Сили оборони за лініями оборони рухаються бронею – вони просто пересуваються на ній, але це не заслуга броні. Броня була у тилу, бо вона була вдалою ціллю для ворога. У разі проходження без авіації будь-яка коробочка – це гарна ціль для ПТУРів та авіації противника.