MY.UAНовини
Про подолання кризи, бюджет підтримки і боротьбу із "золотими барабанами": інтерв'ю із заступницею міністра економіки, ч.II
Про подолання кризи, бюджет підтримки і боротьбу із "золотими барабанами": інтерв'ю із заступницею міністра економіки, ч.II

Про подолання кризи, бюджет підтримки і боротьбу із "золотими барабанами": інтерв'ю із заступницею міністра економіки, ч.II

Урядовиця розказала "Телеграфу" про головні умови для економічного зростання та окремі важливі моменти бюджетної політики-2024

Попри війну українська економіка цього року не лише уникла обвалу, а й почала потроху оговтатися. За даними Держстату, реальний ВВП у II кварталі 2023-го збільшився порівняно з попереднім кварталом на 0,8% (з урахуванням сезонного фактору), а порівняно з II кварталом 2022 р.– на 19,5%.

Втім, порівняно з 2021-м — це все ще не так багато, щоб пожвавлення відчули більшість пересічних громадян. Своєю чергою і Кабмін прописав стримані прогнозиу поданому до парламенту проєкті державного бюджету на наступний рік: зростання реального ВВП очікується на рівні 5%, а номінального – до 7,8 трлн грн.

Водночас держава і сама дещо затягує паски в бюджетній політиці: у воєнному антикризовому бюджеті-2024 чиновники вжепереглянули деякі видаткові статті та заклали певні стимулюючі інструменти.

Чи зростатиме економіка далі? Як чиновники урізають держбюджет-2024? Якою з огляду на це буде доля деяких держпрограм? Як далі держава боротиметься із "золотими барабанами"? Про це "Телеграф" запитував Надію Бігун, заступницю міністра економіки.

*За рахунок чого зростає українська економіка? Що буде з урядовими програмами з підтримки бізнесу в 2024-му? Хто найбільше отримує пільгових кредитів і грантів від держави? Про це читайте упершій частині інтерв'ю з урядовицею.

Уточніть, наскільки економіка зросте наступного року?

— В бюджет 2024 року, який вже поданий урядом до Верховної Ради, закладено прогноз 5% зростання. Але варто розуміти, що цей прогноз базується на нейтральному сценарії бойових дій, а може бути як позитивний так і негативний розвиток подій. Тому зростання економіки наступного року залежатиме перш за все від успіху наших хлопців і дівчат на полі бою.

Іншими словами, схоже, українська економіка подолала найбільше падіння, вистояла, але чи вистоїть вона наступного року? До якого саме сценарію готуватися пересічним громадянам?

— Думаю, той факт, що позаминулого тижня Національний банк України зменшив облікову ставку, — це краще від будь-яких слів показує, що ситуація з курсовими ризиками, з твердою гривнею, з рівнем інфляції стабілізувалась. За рахунок облікової ставки стримувались ці негативні процеси.

Нацбанк поступово знижує ставку, і це означає: регулятор не бачить ознак, що можуть відбутися суттєві коливання. Тому однозначно — прогноз позитивний.

Про реанімацію інвестнянь

Повернімося до цільових програм. Чим ще уряд планує порадувати бізнес-середовище 2024 року?

— На наступний рік у нас закладена програма, що охоплює індустріальні парки з інвестиційними нянями. Нагадаю, інвестняні — це залучення інвесторів, щоб вкладали гроші в український бізнес. Як відомо, законами і про індустріальні парки, і про інвестняні передбачено, що підключення до інфраструктури, енергомережі, дороги, водопостачання має компенсуватися з бюджету, якщо будується індустріальний парк. Цього року не було грошей на компенсацію.

Наступного року ці гроші вже закладають у проєкт держбюджету — 1 млрд грн на розвиток індустріальних парків і 3 млрд грн на залучення великих інвестицій, що має дати потужний імпульс для того, щоб дані напрями потужно розвивалися.

Про підтримку аграріїв та запуск ринку розміновувачів

Окрім того, поновиться цільова програма для аграріїв, яка працювала раніше і показала свою доцільність (але її призупиняли через брак грошей), що стимулює купувати сільгосптехніку українського виробництва.

Скільки закладають коштів на цей проєкт?

— За логікою цієї програми, якщо фермер купує, наприклад, українську сівалку, то 25% від її вартості компенсують з бюджету. Таким чином стимулюють споживачів, покупців (тобто, представників АПК), яких держава заохочує купувати промислову продукцію українського виробництва.

1 млрд грн закладають на наступний рік, щоб можна було відновити виплати.

Раніше протягом п'яти років за рахунок дії цієї програми підтримки дуже розвинулося виробництво вітчизняної сільгосптехніки. У нашому реєстрі сільгоспвиробників техніки вже значаться понад 250 українських компаній, які виготовляють техніку для аграріїв.

Через те, що ми бачимо ефективність цієї програми, в бюджет закладають ще приблизно 3 млрд грн на розвиток інших категорій машинобудування. Окремо зазначу, що в бюджеті-2024 передбачається 2 млрд грн на компенсацію розмінування — вирішення великого болючого питання. У нас є розуміння, що ступінь замінування деокупованих територій дуже великий. Аграрії самотужки розмінувати ці території дуже часто не мають можливості через брак фінансів.

З іншого боку, спроможності, які має Міноборони та ДСНС, недостатні, до того ж у них пріоритет у розмінуванні електромереж, доріг, житлових забудов тощо. І хоча вони потужно нарощують спроможності, все одно до аграріїв розміновувачі зможуть прийти тільки через багато років.

Тому розуміємо, що в Україні має розвиватися приватний ринок операторів розмінування. В Україну зайшли 16 операторів, які надають ці послуги. Водночас є запитання від аграріїв, чи компенсує держава вартість робіт.

Відтак і закладається фінансовий механізм, щоб швидше розмінувати забруднені землі, повертаючи їх в економіку, щоб на цих ділянках можна було сіяти і жати. Закупівля цих послуг планується через Prozorro.

Про єОселю і відновлення іпотеки

Багатьох читачів непокоїть питання: "Яка буде доля програми єОселя 2024 року?". Журналісти "Телеграфу" спілкувалися з представниками реального сектору економіки, які зауважували, що програма повноцінно не працює, бо є лише три категорії громадян, яких вона охоплює (військові, вчителі лікарі). І якщо брати весь іпотечний портфель банків, то він у 8 разів перевищує число недержавних іпотек. Чи планується продовження, розширення, трансформація єОселі?

— Я була на форумі девелоперів, і вони казали, що програма працює. Напевно, просто не так, як би нам хотілося. По єОселі видано понад три тисячі іпотечних кредитів. Тобто три тисячі родин змогли покращити свої житлові умови.

А з 1 серпня єОселю ми масштабували на масове кредитування. Якщо до цього були тільки пільгові категорії (і пільгова категорія могла під 3% взяти іпотечний кредит), то зараз під 7% — вже будь-хто, у кого є недостатні житлові умови. Тобто, якщо у родини менше, аніж 52,5 кв. м на сім'ю, то можна звертатися по кредит.

Мета на 2023-й – видати 10 тисяч кредитів до кінця року. Що ж стосується наступного року, поки KPI ще не встановлений, але я думаю, що буде більше, аніж цього.

Чи це достатньо для всього ринку, враховуючи, що іншого іпотечного кредитування де-факто нема?

— Звісно, недостатньо. Але чи це багато насправді? По факту, понад 3 тисячі родин отримали житло. Це чимало, враховуючи, що це перший рік такої повноцінної роботи програми. Торік вона тільки-тільки починалася. Це вже непоганий результат, і кількість банків-партнерів зростає. Впевнена, що цей результат буде покращуватися, і тут треба розуміти, що у програми є певний мультиплікатор.

У якому сенсі?

— На згаданому вище форумі девелопери казали, що 70% всіх дзвінків у відділ продаж до них надходить від клієнтів, які питають: ви працюєте за програмою єОселя чи ні.

Тож програма єОселя показує, що іпотека можлива. Це спонукає споживачів шукати для себе таку можливість. Не всі, напевно, куплять після подачі заявки за пільговим відсотком. Хтось, маючи гроші, придбає за свої гроші. Але це пожвавлює ринок, і в принципі всі девелопери нам кажуть, що єОселя дуже класна програма, що її точно треба продовжувати, розширювати. Та й взагалі вони бачать великі перспективи за рахунок того, що потроху і ціни ростуть за рахунок цієї програми.

Це і гарна, і погана новина, що ціни ростуть. Інфляція — це недобре.

Ціни ростуть на що саме?

— На житлову забудову. У нас було велике падіння первинного ринку нерухомості через війну. Але з іншого боку зростання цін також є показником того, що економіка поступово відновлюється, і що споживацькі спроможності теж відновлюються.

Якщо пільгові категорії на вторинному ринку можуть купити, то масове кредитування — це виключно під нову забудову. З цього приводу ще йдуть дискусії. Бо програмою передбачено, що в неї по новій забудові входять лише ті забудовники, які продають за такою моделлю, коли майнові права по договору передають споживачу.

На ринку первинної забудови є різні моделі передачі прав на майно. Перед запуском єОселі була дискусія, розуміючи ризики всіх цих моделей і переваги саме такої: "Я покупець, і коли підписую інвестиційний договір із забудовником, то майнові права на майбутню квартиру передають мені".

Тому було обрано саме цю модель. Від забудовників, дійсно, десь можна чути, що програма не працює, у тому числі через те, що вони не хочуть по такій моделі працювати. Але це — державна політика.

Тому сподіваюся, що більше забудовників виберуть нашу модель, і долучаться до програми.

Ви казали про можливе розширення кількості банків, які долучаться до єОселі. І комерційні теж?

— Так. Модель єОселя працює таким чином: через "Дію" споживач робить заявку, яку направляють усім банкам-партнерам, що уклали договір з "Укрфінжитлом". Банки розглядають ці заявки і повертають у "Дії" заявнику інформацію, готові вони фінансувати чи ні. Отримавши відповідь від банків, заявник вибирає, з якою фінустановою хоче укладати іпотечний договір. Зараз із єОселею працюють шість банків, серед яких і комерційні.

Про держзакупівлі, барабани і бруківку

Перейдімо до гострого питання про держзакупівлі. Як ліквідувати зловживання з тендерами під час війни?

— Дискусія про виклики в закупівлях, де у нас є основні вузькі місця, які треба "перешивати", тривала і до повномасштабного вторгнення. У ЗМІ несеться тема закупівель, мовляв, у нас і тут, і там проблеми. Мені здається, це питання стало особливо гострим не через формальне порушення закупівельних процедур, а тому, що потреби безпеки та оборони досі не забезпечені повністю.

Коли точаться суперечки про бруківку чи стадіони, то їх, напевно, не було б, якби ми розуміли, що у наших хлопців і дівчат є все, що треба, і в ЗСУ нема незакритих потреб.

Всі кажуть, що у нас армія — це потреба номер один. Всі наші ресурси мають скеровувати, щоб у військових було все, щоб нас захищати. Але ми бачимо, що волонтери оголошують збори на дрони, тепловізори тощо. Мені дуже хотілось би вірити, що перезавантаження Міноборони в тому числі буде стосуватися трансформацій, як саме вони проводять закупівлі.

Ми вже бачимо позитивні тенденції. Десь із травня Міноборони почало повертати в Prozorro деякі свої закупівлі. Станом на зараз вони завершили приблизно 50 тендерів на загальну вартість 31 млрд грн з економією у 16%. Це дуже непоганий результат. Але це точно не всі їхні потреби. Я не кажу про військову техніку. Виключно — про тилове забезпечення.

Недавно Мінекономіки запропонувало створити центри компетенцій (які оцінюватимуть доцільність певних закупівель, зокрема, для потреб ЗСУ). Що це за новація і для чого її запускають?

— У нас мають бути центри прийняття рішень, які беруть на себе відповідальність за те, що і як ми купуємо. І ми зможемо концентрувати у себе таку експертизу, фаховість і набагато ефективніше планувати.

Адже коли в рамках децентралізації органи місцевого самоврядування отримують додаткові повноваження, це добре. Проте водночас з повноваженнями накладається і додаткова відповідальність. Якщо рішенням місцевої ради гроші роздають на багатьох отримувачів (на якийсь заклад освіти, що купує барабани), то потім піднімається великий галас. А крайньою роблять людину, яка працює в цьому закладі освіти. Це неправильно, і так не має бути.

Чому саме зараз готується рішення по цих центрах компетенції і як після цього оновляться держзакупівлі?

— Це важливо для відновлення інфраструктури через наслідки війни. З одного боку, ми втратили багато людського капіталу, що дуже впливає на якість роботи, на здатність робити її гарно. В напрямі ж закупівель, поки не стартував процес відновлення країни, ми намагаємось повертати в Prozorro більше тендерів, то чуємо, що не всі регіони мають достатньо людей, щоб цю роботу виконати. Бракує людського капіталу.

З іншого боку, якщо умовна місцева адміністрація дає гроші на бюджетні заклади, кожен з яких сам собі тендерить те саме, що й усі (електроенергія, газ, послуги з прибирання тощо), це означає, що одну й ту саму роботу виконують сотні, а інколи й тисячі суб'єктів.

З цієї причини й виникає питання з точки зору KPI зробити результат більш продуктивним і сам процес — більш ефективним. Процес закупівель потребує колосального ресурсу: люди, їхні зарплати, час тощо. Все це можна направити на більш потрібну роботу. Це завдання означає, що треба переглянути те, як ми роздаємо бюджет, як витрачаємо державні кошти і спробувати (там, де це можливо) централізувати ці потреби.

Якщо нема можливості централізувати потреби, хоча б варто централізувати формування вимог до закупівель (технічне завдання, проект договору тощо), щоб не було потреби кожному закладу, кожному юристу і відповідальному вигадувати власний договір.

Мова про те, щоб ці підходи переглянути, що додасть ефективності на виході. В результаті ми зможемо вирішити у такий спосіб проблему з дефіцитом людей.

Простіше кажучи, держава планує масштабувати чіткі правила гри на всю країну, позбуваючись непотрібної бюрократії?

— Нам треба сфокусуватись і сказати, що закупівлями займаються не 100500 людей, а конкретні люди в центрах компетенції, в яких ми інвестуємо ресурс, оптимізуючи витрати. Ми зможемо їм платити гарну зарплату, а вони зможуть бути більш відповідальними за результат. Тому не буде такого, що якусь людину із цього закладу звільнять, але глобально в системі нічого не зміниться.

Повторюсь, якщо ви почитаєте публікації щодо закупівель, то здебільшого вони стосуються навіть не того, що процедуру проводили неправильно чи в умовах закупівлі були дискримінації (хоча це теж може мати місце). Але більше дискусій саме навколо доцільності закупівель, треба було чи не треба. Правильно планують витрати чи неправильно.

Тепер ми дивимось ширше: закупівля це не тільки тендер, вона починається не в момент оголошення торгів і не завершується в момент укладання договору. Закупівля починається, коли ми плануємо бюджет і закладаємо витрати. І завершується, коли вже всі поставки відбулися, контроль якості пройшов, а ми зробили з постачальником сесію зворотного зв'язку. Щоб зрозуміти, як наступного разу краще провести ці закупівлі.

Розуміючи логіку цього процесу, закупівельник і має проводити тендерну процедуру, враховуючи цілі та задачі, які перед ним ставили і які цілі та задачі перед ним є.

То як зупинити тендерні зловживання під час війни?

— Останні зміни, які ми опублікували в постанові про закупівлі, стосуються зобов'язання всіх замовників оприлюднювати обґрунтування незастосування конкурентних процедур. Таким чином дурість кожного буде видна на Prozorro: коли ви це обґрунтування опублікували, то у суспільства будуть запитання, або запитань буде менше.

Коли у нас були розмови, потрібні барабани чи не потрібні, то вони могли б не виникнути, якби було обґрунтування, яке б пояснювало, чому не було тендеру. Тоді б суспільство зрозуміло доцільність того тендеру.

Наступним кроком ми хочемо по закупівлях запровадити, щоб потреби також публікували на Prozorro. Зараз ми маємо обґрунтувати незастосування конкурсу. А наступний крок — хочемо реалізувати функціонал, який би дозволяв замовнику пояснювати, чому вони це купують.

На моє враження, це той еволюційний шлях, який дозволяє більш свідомо проводити закупівельні робити і досягати кращого результату.

Запитання було не лише до барабанів — відповідь на нього більш, аніж очевидна. А от щодо бруківки досі йдуть палкі суперечки, адже, задля справедливості, інфраструктуру великих міст слід підтримувати — дороги будувати, каналізації чистити, сміття вивозити, озеленення насаджувати тощо. То чи потрібна бруківка під час війни?

— Важко на це запитання дати однозначну відповідь, не занурившись в специфіку ситуації. В кожній конкретній ситуації на одне і те саме питання може бути різна відповідь.

Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Згадувані персони
Донька Мозгової заручилася з коханою
ГЛАВКОМ NET
2025-05-20T14:39:11Z
Полякова у день 46-річчя Єфросиніної показала їхні небачені фото з-за лаштунків і зробила зізнання
TSN
2025-05-25T09:51:41Z
"Євробачення-2025": полька в сексі-вбранні ошелешила танцями та небезпечно політала над сценою
ТСН
2025-05-17T21:18:58Z
У столичному метро відкрилась виставка дитячих малюнків «Парасолька дитинства»
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T06:06:57Z
Оксана Білозір оголосила про своє 68-річчя звабливим фото
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T05:57:27Z
DISCOMAN - "Фантастична" – 3 місце чарту FM-TV минулого тижня.
FM-TV
2025-05-29T21:09:01Z
Відома українська співачка родом з РФ розкритикувала російськомовних і пояснила чому: "Себе обікрали"
ТСН
2025-05-29T18:43:02Z
Бред Пітт вперше висловився про розлучення з Джолі: "Не думаю, що це було щось серйозне"
ТСН
2025-05-29T18:42:59Z
Юрій Нікітін показав архівне фото з Іриною Білик з їхньої молодості та зробив несподіване зізнання
ТСН
2025-05-29T18:42:21Z
Три предмети побуту містять небезпечні речовини: чим загрожує їх використання
ТСН
2025-05-29T18:44:59Z
Секрети довголіття: як деякі люди доживають до 100 років і довше
TSN
2025-05-29T18:44:24Z
Мобілізація в Україні: чи повинна ВЛК враховувати висновки приватних лікарів
ТСН
2025-05-29T18:43:02Z
Що робити з помідорами у відкритому ґрунті одразу після дощів: профілактика та лікування фітофтори, хлорозу
ТСН
2025-05-29T18:42:39Z
Настій із цього бур’яну — найкраще підживлення для овочевих культур: як приготувати
ТСН
2025-05-29T18:41:38Z
Корисні вуглеводи: 7 продуктів, які допомагають схуднути
ТСН
2025-05-29T18:41:36Z
Як підвищити тестостерон у чоловіків
ТСН
2025-05-29T18:41:35Z
Як знизити рівень холестерину — допоможе лише один продукт
TSN
2025-05-29T18:41:14Z
Чим підживити малину в червні, щоб отримати багатий урожай великих і солодких ягід
ТСН
2025-05-29T18:40:57Z
Як легко дізнатися, що вас зраджують — приватний детектив розповів
TSN
2025-05-29T18:44:48Z
Тельці отримають внутрішню силу, а Ракам слід довіряти інтуїції: астрологічний прогноз на рунах на 29 травня 2025 року
TSN
2025-05-29T18:44:04Z
Дівам варто знайти друзів, а Скорпіонам слід зануритися у почуття: гороскоп за картами Таро на 29 травня 2025 року
TSN
2025-05-29T18:43:40Z
До цих знаків зодіаку справжнє кохання приходить лише у зрілому віці
TSN
2025-05-29T18:42:37Z
Врожай збільшиться у кілька разів: які рослини посадити поруч з огірками
TSN
2025-05-29T18:42:19Z
Висадіть ці чотири виткі рослини зараз — і вони миттєво рясно розквітнуть
ТСН
2025-05-29T18:38:53Z
Чому жінкам не можна святкувати свій 53-й день народження: про це варто знати
ТСН
2025-05-29T18:38:49Z
5 найефективніших способів боротьби з личинками хруща: як надовго позбутися шкідників
ТСН
2025-05-29T18:37:36Z
Завдяки "Буковелю" у місцевій громаді рекордно низький рівень безробіття — опитування
ТСН
2025-05-29T18:37:28Z
Трамп проведе з Маском брифінг перед тим, як мільярдер покине DOGE
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T06:06:15Z
Дуда нагородив Буданова однією з найвищих держнагород Польщі для іноземців
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T05:54:20Z
Трамп «надзвичайно розчарований» діями Путіна: США переглянуть підхід до переговорів — Держдеп
Vlasti
2025-05-30T05:36:41Z
Британія витратить мільярди, аби бути незалежною від мігрантів
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T05:27:04Z
Посланець Трампа: у Стамбул прибудуть і представники Німеччини, Франції та Британії
Европейская правда
2025-05-30T05:24:41Z
Келлог повідомив, які країни приєднаються до мирних переговорів у Стамбулі
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T05:21:18Z
Келлог: США радять Україні не відмовлятися від переговорів з РФ
Европейская правда
2025-05-30T05:12:48Z
Голова прикордонної громади пояснив, чому на Сумщині не відбувається примусова евакуація
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T03:45:31Z
Придатні майже всі: нардеп повідомив результати повторних ВЛК
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T03:24:51Z
Окупанти стали активно застосовувати на фронті протидронові коридори
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T06:09:20Z
РФ вночі атакувала Україну балістикою та 90 дронами: які області постраждали
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T06:03:50Z
Втрати ворога станом на 30 травня 2025 – Генштаб ЗСУ
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T05:57:10Z
Карта бойових дій в Україні станом на 30 травня 2025 року
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T05:24:22Z
В Одесі «шахеди» зруйнували відділення «Нової пошти»
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T04:42:29Z
Хмарно з проясненнями, місцями дощі: прогноз погоди на 30 травня
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T04:30:40Z
РФ вдарила по тролейбусному депо в Харкові: фото руйнувань
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T04:00:35Z
У Харкові зафіксовано вісім влучань, виникли пожежі
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T01:18:02Z
Лінія фронту станом на 29 травня. Зведення Генштабу
ГЛАВКОМ NET
2025-05-29T22:00:17Z
Чи можуть оштрафувати за нетверезу їзду на електросамокаті: що каже суд
ТСН
2025-05-27T12:51:29Z
РОПА Україна представила на AGRO Challenge найтехнологічніші машини HORSCH
AgroPortal
2025-05-27T09:00:44Z
Tesla втрачає позиції: названо нового лідера на ринку електромобілів у Європі
ГЛАВКОМ NET
2025-05-22T17:27:35Z
У Києві помітили новий Lamborghini Urus S
VGorode
2025-05-22T10:12:04Z
Маск анонсував появу перших роботаксі у Техасі
ГЛАВКОМ NET
2025-05-22T05:09:15Z
Як зробити так, щоб пральна машина не "стрибала": цікавий спосіб, щоб змусити її стояти нерухомо
ТСН
2025-05-17T20:22:21Z
Зарядити електромобіль стало дорожче: як змінилися ціни
ГЛАВКОМ NET
2025-05-16T17:42:59Z
AWT Bavaria оголошує про відкриття нового інноваційного простору - AWT Studio UNIT.City
Корреспондент
2025-05-16T12:39:48Z
Боєць батальйону «Вовки Да Вінчі». Згадаймо 19-річного Єгора Муху
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T06:00:48Z
Олена Бабакова: Українці у Польщі стали цапом-відбувайлом
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T03:00:23Z
У мережі розгорівся скандал після публікації таблиці з контактами виробників дронів
ГЛАВКОМ NET
2025-05-29T19:15:31Z
Церковний календар на червень 2025 року: коли святкуємо Трійцю, Різдво Івана Хрестителя та Петра і Павла
ГЛАВКОМ NET
2025-05-29T19:00:59Z
"Підручник із поведінки під час мобілізації": у ЗСУ повідомили, як зменшуватимуть негатив щодо ТЦК
ТСН
2025-05-29T18:44:51Z
Папа Римський відреагував на масовані обстріли України
ТСН
2025-05-29T18:44:36Z
Атака по Україні 29 травня: Повітряні сили вказали на особливість нічних ударів
TSN
2025-05-29T18:42:53Z
Кухар, інженер БпЛА та електрик: топ-10 вакансій у ТрО
TSN
2025-05-29T18:42:35Z
Китай розмістив найсучасніші бомбардувальники на спірному острові: що це означає
ТСН
2025-05-29T18:42:34Z
Марсохід під час селфі сфотографував несподіваний об’єкт на Червоній планеті
TSN
2025-05-29T18:44:09Z
Україну 29 травня накрила дуже потужна магнітна буря
TSN
2025-05-29T18:43:19Z
Вчені знайшли загублений світ: що тисячоліттями приховувалося на дні океану
TSN
2025-05-29T18:41:32Z
Китай відправляє місію на астероїд: чим вона займеться
TSN
2025-05-29T18:40:31Z
Яким може бути кінець світу: вчені попередили про загрозу з далекого космосу
ТСН
2025-05-29T18:37:02Z
Вчені виявили дивні зміни: чому поверхня Південної Африки піднімається і чим це загрожує
ТСН
2025-05-29T18:36:06Z
Як змусити штучний інтелект працювати краще? Співзасновник Google дав дивну пораду
ГЛАВКОМ NET
2025-05-29T10:03:12Z
Таємничий об'єкт посилає на Землю дивні сигнали
ТСН
2025-05-28T17:48:37Z
«Чайлдфрі – травмовані»: Заява засновниці «Всеосвіти» розділила соцмережі
ГЛАВКОМ NET
2025-05-28T16:57:59Z
Укрзалізницю просять не підвищувати ставки для контейнерних перевезень
AgroPortal
2025-05-30T06:00:36Z
У що вкладати гроші під час війни? Експерт назвав два активи
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T05:54:12Z
Трейдери дедалі менше дивляться у бік ЄС: куди поїде українська пшениця
AgroPortal
2025-05-30T05:00:50Z
У що зараз інвестують багатії: аналіз
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T04:24:22Z
Стало відомо, чим РФ розплатилась з Іраном за «шахеди»
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T04:24:05Z
Синергія трьох: як аграрію отримати швидке та доступне фінансування
AgroPortal
2025-05-30T03:00:50Z
Перехід з долара на євро: чи варто українцям міняти валюту у 2025 році
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T01:48:59Z
Комуналка в Україні здорожчала: як змінилися ціни
ТСН
2025-05-29T18:42:50Z
Податок для продавців OLX, Rozetka і Prom: хто і скільки заплатить
ТСН
2025-05-29T18:41:08Z
На Київщині чоловік розпилив газ в обличчя представнику ТЦК
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T05:45:12Z
Обережний прикордонник «замовив» хабар поштою: чоловіку загрожує до 10 років ув'язнення
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T02:30:47Z
Атака на Харків, лісові пожежі у Канаді: головне за ніч
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T02:21:26Z
У Харкові прогриміли вибухи: місто під атакою дронів
ГЛАВКОМ NET
2025-05-30T00:18:30Z
Дрони атакували Курськ: спалахнула пожежа, є пошкодження
ГЛАВКОМ NET
2025-05-29T23:54:05Z
У Канаді вирують лісові пожежі: тисячі людей вимушені евакуюватись
ГЛАВКОМ NET
2025-05-29T23:21:41Z
У Кривому Розі байкер розбився на смерть, тікаючи від поліції
ГЛАВКОМ NET
2025-05-29T20:57:21Z
Збройна сутичка на кордоні: на Закарпатті роми напали на прикордонників
ГЛАВКОМ NET
2025-05-29T20:33:54Z
У Чернігові сталась стрілянина
ГЛАВКОМ NET
2025-05-29T20:33:16Z
Матюха Андрій Валерійович долучився до збору коштів для будівництва футбольного поля
ТСН
2025-05-29T18:40:02Z
"Талібан" вимагає відрізати голови фігуркам у настільному футболі: у чому причина
ТСН
2025-05-29T18:38:30Z
Гравець «Динамо» потрапив у рейтинг найкращих молодих футболістів Європи
ГЛАВКОМ NET
2025-05-29T17:42:10Z
Перервалася 24-річна безпрограшна серія іспанських футбольних клубів у фіналах єврокубків
ГЛАВКОМ NET
2025-05-29T15:45:02Z
Школяр, який врятував людей у Сумах після ракетного удару, здобув срібло чемпіонату Європи
ГЛАВКОМ NET
2025-05-29T15:03:56Z
«Кривбас» відмовився від участі у дитячому турніру в Катарі через російські команди
ГЛАВКОМ NET
2025-05-29T14:21:52Z
Визначився склад збірної України з баскетболу на чемпіонат Європи
ГЛАВКОМ NET
2025-05-29T14:12:04Z
Поляка Баньку переобрано президентом Всесвітнього антидопінгового агентства
ГЛАВКОМ NET
2025-05-29T13:42:43Z
Українські метальники молота візьмуть участь у «золотих» етапах Континентального туру
ГЛАВКОМ NET
2025-05-29T12:33:21Z