Ні взуття, ні шпалер: які продукти були дефіцитом в СРСР і як виживали люди

Дефіцит в Радянському Союзі був феноменом, який залишив глибокий слід в історії країни. Цей період, який тривав практично впродовж усього існування СРСР, залишив безліч питань на вустах та в спогадах радянських громадян. Давайте розберемося, що і чому було дефіцитом в СРСР.

Коли був дефіцит товарів в СРСР - ретроспектива

Складно точно відповісти, коли почався дефіцит в СРСР. Нестача товарів з'явилася практично з моменту встановлення Радянської влади у 1917 році. Час Другої світової війни також погіршив ситуацію з дефіцитом. Ще одна криза на товарному ринку СРСР трапилася у в 80-і.

Чому в СРСР не було ринку - причина

У Радянському Союзі був відсутній розвинений ринок через централізоване плановання економіки. Держава контролювала виробництво й розподіл товарів, при цьому в країні було відсутнє вільне підприємництво і конкуренція.

Чому в СРСР був дефіцит товарів?

Планова економіка. Підприємства не мали мотивації покращувати якість продукції або підвищувати ефективність виробництва, бо ціни та обсяги виробництва були фіксовані державою.
Велика кількість бюрократичних перешкод призводила до неефективного використання ресурсів і частого відтоку товарів на "чорний" ринок, де вони продавалися за завищеними цінами.
СРСР відставав у розробці нових технологій. А ще для виробництва деяких товарів була потрібна імпортна сировина, яка була недоступна в потрібних кількостях.
Мілітаризація економіки. Велика частина ресурсів і фінансів була спрямована на військові потреби. Це залишало обмежені ресурси для цивільного сектору та виробництва споживчих товарів.

В результаті всіх цих факторів дефіцит став однією з характерних рис радянського періоду, приводячи до довгих черг, невдоволення населення та нестабільності в економіці країни.

Який дефіцит був в СРСР - список

В СРСР дефіцитом були звичайнісінькі для сучасної людини товари. Основними категоріями були продукти харчування, побутова техніка, предмети розкоші, а також різні імпортні "дивини":

легкові автомобілі та запчастини до них;
меблі іноземного виробництва (наприклад, угорські або польські);
сантехніка, шпалери і кахель;
побутова техніка (електроінструменти, магнітоли, аудіо та відеокасети);
парфумерія та косметика;
якісний одяг і взуття, а також дитячі товари (сорочечки, пелюшки, підгузники);
екзотичні фрукти (банани, мандарини, апельсини);
кава та какао;
м'ясо і варена ковбаса;
презервативи та протизаплідні таблетки.

Ці товари часто були відсутні на полицях магазинів. Взагалі дефіцит товарів у Радянському Союзі можна описати одним ємним словом "все". Тому що не вистачало буквально всього, а якщо і було, то жахливої якості. Найчастіше людям доводилося їздити у великі міста, щоб після декількох годин у довгій черзі стати щасливим володарем нових туфель на підошві, що не згинається.

Як діставали дефіцит в СРСР - методи виживання

Громадяни СРСР боролися з дефіцитом різними способами: через знайомства з працівниками торгівлі, на "чорному" ринку або за допомогою системи "блатних" зв'язків.

Також деякі товари можна було придбати за талони. Наприклад, талони на обручки і весільну сукню видавалися молодятам після подачі заяви в РАГС.

Всі ці фактори підсумовувалися, роблячи дефіцит однією з характерних рис радянської економіки і залишивши глибокий слід в історії цієї країни.