"Трамп обіцяє закінчити війну за 48 годин, змусивши Україну здати свої інтереси": інтерв'ю з американським професором, ч.II

З початку широкомасштабного вторгнення росії Сполучені Штати витратили на підтримку України понад 100 млрд доларів. Сума безпрецедентна, і тому Вашингтон залишається найактивнішим союзником Києва. В Білому домі запевняють, що підтримка України буде непохитною, однак вже наступного року штормові процеси можуть відбутися в самих Штатах, адже наближаються президентські вибори.

І що тоді? Чи збережуться ті ж обсяги допомоги, якщо в Білий дім прийде президент-республіканець? Якщо ж владу збережуть демократи, чи слід розраховувати на трансформацію допомоги та ще більшу кількість озброєння? А як щодо виборів у самій Україні? Наскільки принциповим є це питання для наших союзників?

На ці запитання в другій частині інтерв’ю "Телеграфу" відповів професор міжнародного бізнесу Університету Північної Кароліни в Грінсборо Василь Тарас, який є уродженцем України і вже більше 30 років живе в США.

*Що в США думають з приводу допомоги у війні проти росії, щоб кремль нарешті запалав? Чи вважають там, що принципи допомоги необхідно переглядати, а росію треба реально розгромити? Про це читайте в першій частині інтерв'ю.

— В Україні переймаються, що буде з американською підтримкою після виборів в США наступного року. Зважаючи на дві протилежні позиції щодо допомоги Україні, про які ви кажете, чи варто в Києві непокоїтися за результати цих виборів? Наприклад, якщо виграє Трамп.

— Чітко вимальовується два табори: з одного боку проукраїнський, а це добра частина Республіканської партії і майже вся Демократична, як виборці, так і депутати.

Але так само є досить великий табір політиків і їхніх прибічників, які крутяться в основному навколо Трампа і кажуть, що росію перемогти неможливо, а коли неможливо, то тоді краще примусити Україну сісти за стіл переговорів і просто закінчити цю справу.

Трамп недавно давав велике інтерв'ю, а він постійно обіцяє, що закінчить війну за 48 годин. Його притисли запитанням: а яким саме чином? Він сказав, що карти свої викладати не буде, але сказав, що посадить путіна, Зеленського, пошепоче одному щось на вушко, іншому і вони одразу перестануть воювати. Тобто фактично змусить Україну здати частину своїх інтересів, це ніби задовільнить апетити росії і на тому все закінчиться.

І можливі два сценарії: переможе знову Байден чи Гейлі, і підтримка України залишиться, а можливо навіть збільшиться. І навпаки: переможе Трамп або Десантіс (Рон Десантіс – республіканець, губернатор Флориди. — Ред.), і скоріше за все вони допомогу сильно зменшать, поставивши Україну в ту саму позицію, як свого часу Корею, коли сказали, що ми перестаємо давати вам допомогу. Південна Корея хотіла продовжувати воювати, але коли їй сказали, що допомогу більше давати не будуть, у них фактично не лишилося нічого, як погодитися на проведення лінії і заморожування конфлікту.

Тому як буде – ми знаємо, ми не знаємо, хто переможе. Я вже майже 30 років у Північній Америці, мав можливість спостерігати дуже багато виборів, і щоразу абсолютно все змінювалося кілька разів протягом виборчої кампанії.

Наприклад, був колись техаський губернатор Рік Перрі, який виглядав фаворитом перегонів (2012 року. — Ред.), а потім один ляп під час дебатів і він вилетів. Так само може статися і зараз. Це настільки непередбачувана система, що якась одна невеличка витівка одного з кандидатів, може все кардинально змінити. Точно буде не так, як виглядає зараз.

— А Байден напередодні виборів може зробити якийсь несподіваний, потужний крок на підтримку України, щоб набрати електоральних балів? Чи на Україні їх не набрати?

— Ні, це система інерційна, важка і неповоротка. Це величезний маховик, який розкручується поступово і наївно чекати, що ось два роки було так, а за місяць до виборів щось станеться принципово інакше, тим паче, при збереженні тих самих гравців на полі.

— Ви кажете, що Трамп і політики навколо нього були б не проти "корейського" сценарію для України. Але навіть такий варіант передбачає, що з росії треба "вибити" якісь домовленості, щоб вона зупинилася. Ми знаємо, чого варті домовленості з путіним, невже Трамп цього не розуміє?

— На цей примітивний сценарій вирішення проблеми пристають ті, хто абсолютні нулі в міжнародній політиці. В першу чергу, сам Трамп, але так само і Десантіс, який всю свою політичну кар'єру переймається внутрішніми питаннями: абортами, релігією, зброєю і ніколи не мав справи з міжнародною політикою.

І навпаки: ті, хто має міжнародний досвід (Клінтон, Блінкен, Гейлі), дуже чітко розуміють, з ким мають справу і не сприймають цих наївних думок, що віддавши росії умовно Крим, питання вирішиться.

Крім того, це буде абсолютно неправильний сигнал для світу. Сигнал Китаю, що можна лізти в Тайвань: якщо дуже сильно і довго лізти, то в кінці вам і Тайвань "подарують" і все, що ви встигнете захопити.

— Поясніть, в яку гру грає Ілон Маск? Скандал з відключенням Starlink для ЗСУ в Криму та на Донбасі, путін йому компліменти каже…

— Він не грає ні в яку гру. Людина не може бути всебічно інформованою. Маск — прекрасний інженер, підприємець, але, очевидно, повний нуль в геополітиці. Він діє в межах своїх знань і можливостей з точки зору його короткострокових інтересів. Він робить бізнес, і для його конкретної компанії вигідно робити саме так. Йому вигідно не конфліктувати з китайцями, тому що у нього великий звідти профіт – тому він балансує з Китаєм. Боїться почати наступну світову війну через росію – в межах своїх знань у цій сфері робить кроки. Тому тут все набагато банальніше. Це з репертуару, як питати популярних музикантів чи акторів, що вони думають про політику.

— В Україні влада сильно збурилася після заяви сенатора республіканця Ліндсі Грема про те, що наступного року в Україні мають відбутися вибори, попри війну. Заява Грема — це просто окрема думка чи вона віддзеркалює певні настрої в таборі республіканців?

— Хоча Ліндсі Грем давно в політиці, не означає, що він розумний чи обізнаний. Це була тільки фраза, скоріше за все, сказана наївно, на хвилі того, що вибори і демократія це добре, і не подумав про більш глобальну картину.

Це тема, яка обговорюють дуже активно в Україні, але я нічого про це не чув в американському дискурсі. Це була абсолютно ненаслідкова фраза. Якщо раптом із адміністрації Байдена почнуть вимагати проведення виборів, це варто буде обговорювати.

— В Україні є сподівання, що після перемоги країна перетвориться на інвестиційну мекку, не в останню чергу, завдяки інвестиціям зі США. На це варто розраховувати?

— З одного боку, це дійсно може статися. Чинники, які сприятимуть Україні в такому економічному бумі, це допомога Заходу на відбудову. Не знаю, які там суми, але це будуть однозначно мільярди доларів зі всього світу. Звісно, це буде гарний стимул для економіки.

Крім того, Україна є відносно дешевою країною в плані робочої сили. А бізнес завжди шукає, де можна зробити дешевше. Свого часу через це бізнес прийшов у Японію, Корею, Тайвань, пізніше в Китай, Філіппіни, Таїланд. Україна дуже стратегічно вигідно розташована: близько до Європейського Союзу, відносно освічена, і водночас одна з найдешевших робочих сил в Європі. Тому, звісно, підприємцям буде цікаво розміщувати свої виробничі потужності в Україні. Просто щоб заощадити на виробництві. Не кажучи вже про те, що в Україні трохи більш розслаблені правила ведення бізнесу: починаючи від екологічних правил, закінчуючи захистом працівників. Так само, як багато інвестицій прийшли свого часу в Китай. Не тому, що китайська робоча сила була дешевша, а тому, що можна було викидати в атмосферу і ріки що завгодно і за мільйон доларів хабаря можна було всі питання вирішити.

Наступний величезний чинник на підтримку цієї теорії – зв'язки українців по всьому світі. У нас ціле покоління українських дітей, які навчаються за кордоном, і не тільки здобувають знання, а й вивчають мови, мають друзів. І хтось залишиться за кордоном, але фактично буде працювати як агент українського бізнесу. Тобто, бізнес-зв’язки будуть створюватися набагато легше, завдяки великій популяції українців за кордоном. Це, можливо, буде найбільший стимул за всю історію не тільки України, а й світу.

— А які аргументи на користь того, що це не станеться?

— Про корупцію всі кажуть, що ці гроші розкрадуть і так далі. Напевно, це буде, але не менш важливим чинником є те, як саме закінчиться війна. Якщо вона закінчиться перемогою чи залізобетонним договором, тоді, звісно, перший сценарій буде цілком імовірним. А якщо вона закінчиться не крапкою? Якщо це буде замороження конфлікту? А якщо в росії режим не впаде, а залишиться путін чи новий Патрушев, який буде продовжувати кошмарити Україну. Якщо буде така невизначеність, то прогноз дуже поганий. Жоден інвестор не захоче йти, бо постійно буде ймовірність прильоту бомби.

— Ви згадали корупцію в Україні. А наскільки добре її видно з-за океану? Цю проблему, дійсно, так підсвічують?

— Теоретично всі розуміють, що корупція існує скрізь, в тих же Сполучених Штатах чи Європейському Союзі. Тому Україна виглядає не гіршою за інших. Але найбільш негативним чинником є той самий Трамп. Він багато разів називав Україну неприємними термінами і казав, що це "корупційна яма". І тут складність не в тому, це правда чи неправда, а в тому, що 20-30% населення Трампу вірять.

Але корупція в Україні не є зараз основною темою. Як ми не особливо задумуємося, чи корумповані умовно Тайвань або Корея, так і тут нема великого дискурсу саме про це.