/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F81%2F04b7cf9fda178cb2f0a1c345b3ff946b)
У Німеччині вийшло друге видання книги Юрія Луканова «Пресувальна машина: як Росія знищувала свободу слова в Криму»
Німецьке видавництво Ibidem Verlag випустило друге доповнене видання документальної книги журналіста Юрія Луканова «Пресувальна машина: як Росія знищувала свободу слова в Криму» в перекладі англійською мовою. Про це повідомив Центр прав людини Zmina, а також підтвердив у розмові з «Детектором медіа» сам автор книги.
У 2018 році Центр інформації про права людини (нині Zmina) випустив перше видання книги Юрії Луканова, в якому журналіст описав власний досвід перебування на півострові під час окупації Криму в 2014 році та розповів про обмеження Росією можливостей для непідконтрольних їй журналістів отримувати достовірну інформацію. Окрім цього, книга містить свідчення понад 20 інших українських, переважно кримських, та іноземних медійників.
У новому виданні Луканов звертає увагу на явище громадянської журналістики, яке розвинулося на півосторові після хвилі репресій проти професійних медійників.
«Репресії, які описані в попередньому виданні, стосувалися здебільшого професійних журналістів, як-от Микола Семена, Андрій Клименко та Анна Андрієвська. Їх переслідували саме за певні публікації. Коли росіяни зачистили професійну журналістику, на півострові з'явилися таке явище, як громадянська журналістика. Якщо раніше це була боротьба проти медіа, то громадянських журналістів вони переслідують набагато жорсткіше, зокрема фальсифікуючи справи. Наприклад, Владиславу Єсипенку, історію якого я висвітлив в новому виданні, підкинули вибуховий пристрій та звинуватили нібито в тероризмі», — зазначив Юрій Луканов в коментарі «ДМ».
На його думку, окупанти використовують репресії, аби журналісти не мали змогу поширювати правду про те, що відбувається на півострові, та підтримувати зв'язки з іншими медіа. Луканов нагадав, зокрема, про те, як у 2016 році представниця ОБСЄ зі свободи ЗМІ Дуня Міятович заявила, що працює над створенням спеціальної місії з вивчення ситуації щодо прав журналістів в окупованому Криму у відповідь на заклик Незалежної медіапрофспілки України і Національної спілки журналістів України. Цю ініціативу навіть підтримала секретарка Союзу журналістів Росії Надєжда Ажгіхіна, однак невдовзі стало відомо, що російський уряд таки відмовився надати доступ моніторинговій групі.
Нові розділи книги Юрія Луканова описують низку методів знищення свободи слова на півострові, які зараз активно використовують росіяни: від простого обмеження доступу до інформації до кримінального переслідування, брутального побиття й арештів. Луканов згадує про ветерана кримської журналістики Миколу Семену, який отримав два з половиною роки умовно за співпрацю з проєктом «Крим.Реалії» та протягом тривалого часу був під пильним наглядом працівників ФСБ. Окрім цього, в книзі висвітлена історія кримськотатарського каналу ATR, редакцію якого окупанти змусили виїхати до Києва після невдалих спроб привернути на свій бік.
Автор зауважив, що герої його книги не були проти публікації їхніх свідчень. Співрозмовники, чиї історії були висвітлені в першому виданні, вже виїхали з Криму на підконтрольні Україні території, тоді як громадянські журналісти наразі або перебувають в ув'язненні, або продовжують працювати на півострові, попри загрози.
- Читайте також: Юрій Луканов: «Дехто з кримських журналістів відмовлявся зі мною говорити, і я їх розумів…»
Передмову до книги написав британець українського походження, автор кількох книг з історії України, зокрема про нинішню війну, політолог Тарас Кузьо. Редакторкою видання є керівниця Центру прав людини Zmina Тетяна Печончик.
Книгу можна придбати за посиланням. Перше видання українською і англійською доступне тут.
Юрій Луканов — автор книги про чинного на той час президента «Третій президент. Політичний портрет Леоніда Кучми». У 2018 році видав книжку «Пресувальна машина: як Росія знищувала свободу слова в Криму». Висвітлював події Революції гідності, анексії Криму і початку російсько-української війни. Весною 2020 року Юрій Луканов видав збірку політичних епіграм «Янелох», яка стала третьою в серії аналогічних видань. Раніше вийшли «Козюльки» і «Колода від Ющенка».
Був продюсером й автором сценаріїв історичних документальних фільмів «Три любові Степана Бандери», «Хто ви є, містер Джекі?» (про дисидента-журналіста Валерія Марченка). Був співавтором сценарію десятисерійного документального фільму «НАТО: свій чи чужий?». З 2011 по 2016 роки очолював Незалежну медіапрофспілку України.
Фото: «Радіо Свобода»
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.