Експорту 50 мільйонів тонн зерна на рік для України недостатньо

Щорічний експорт зернових в обсязі 50 млн т не задовольнятиме український сектор, оскільки для забезпечення цієї цифри потрібно на 20-25% скоротити посівні площі, що може боляче вдарити по економіці.

Про це повідомив в інтерв'ю для Українського радіо перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, передає Укрінформ.

"Щомісячний експорт обсягом 4 млн тонн нам вдається без діючого зернового коридора і в умовах обмежень. Така цифра точно нікого в Європі не буде бентежити, це умовно 50 млн т на рік. Але така цифра не задовольнятиме наш український сектор, тому що для забезпечення цієї цифри нам на 20-25% треба скоротити посівні площі. А це величезна кількість пайовиків, які живуть з оренди, працівників агропідприємств, це інвестиції в техніку тощо. Тому просто так чверть території покинути і припинити на ній сіяти – це боляче і мінус в економіку", – зазначив він.

За словами Висоцького, треба знайти компроміс не через зменшення експорту, бо роль агросектора величезна. "І будь-яке зменшення – це удар по економіці. 50 млн т – цього недостатньо, щоб ми могли надалі нормально функціонувати. В агросекторі зупинитися можна, але це дуже боляче. Згадаймо, як у 1990-х роках усе системно зупинялося, багато полів були просто в бур’янах. І вивести певні культури на виробництво вдалося лише у 2010-х, тобто на це пішло 10-15 років. Це дуже велика потенційна втрата. Сподіваємося, що розуміння з боку європейських країн буде, і ми продовжимо рухатися спільно в економіці, як і у взаємодії проти агресора. Вже зараз бачимо, що є велика ймовірність увійти в жовтень, працюючи спільно над подоланням викликів", – додав заступник міністра.

Він також розповів, що в більшості українських фермерів другий рік поспіль діяльність відбувається або в нуль, або у збиток. "Об’єктивно, сьогодні зернові є збитковими – що пшениця, що кукурудза. Є невелика маржинальність лише в олійних культурах – соя, ріпак, соняшник. Отже, тут ідеться не про заробіток, а про виживання. Цю продукцію хоча б за нульовою рентабельністю все одно треба продати, для того щоб знову посіяти, тобто продовжувати свою діяльність. Реалізувати, щоб далі працювати. Не більше, не менше", – повідомив Висоцький.

Урядовець наголосив, що економічний аналіз показує: немає підстав для закидів з боку сусідніх країн, що Україна здійснює не транзитне постачання, а залишає продукцію у Польщі та інших країнах, і це нібито шкодить їхній економіці.

"Тому що є міжнародні біржі, які виступають індикаторами цін. Якщо порівнювати міжнародні біржові ціни та внутрішні ціни, наприклад у Польщі, то вони змінюються однаково. Навіть у період обмежень із 2 травня ціни не підскочили, а корелювали з біржовими цінами. Справді, був такий період, коли починаючи з лютого світові ціни пішли вниз, в тому числі й у цих країнах. Ми чітко бачимо, що це не Україна щось спровокувала, а змінилася світова кон’юнктура. І досвід літа, коли були обмеження на експорт, показав, що ціни у цих країнах корелювали з цінами на міжнародних біржах. Отже, тут впливають суспільно-політичні чинники, наприклад вибори. А економічний аналіз показує, що є лише вигода від вільної взаємної торгівлі. Сподіваємося, що з Болгарією та Румунією ці кроки запрацюють вже з початку жовтня, з цими країнами вже є погодження", – зазначив Висоцький. Він також висловив сподівання, що ситуація і в Польщі зміниться на краще після парламентських виборів 15 жовтня.

Як повідомлялося, у травні 2023 року Єврокомісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії за наполяганням цих країн. 5 червня дію заборони було продовжено до 15 вересня 2023 року.

15 вересня Єврокомісія не продовжила дію тимчасових обмежень ЄС щодо імпорту збіжжя з України до п’яти сусідніх країн Євросоюзу. Після цього Польща, Угорщина та Словаччина оголосили про рішення надалі одноосібно блокувати імпорт української агропродукції та припинили участь у Координаційній платформі, яка була створена під егідою Єврокомісії для вирішення зернового питання.

У відповідь Україна подала на Польщу, а також Угорщину, яка вчинила схожим чином, скаргу до СОТ. Київ не виключає запровадження дзеркальних кроків у відповідь на дії Польщі.

На зустрічі Координаційної платформи, створеної під егідою Єврокомісії для вирішення проблеми імпорту українського зерна до п’яти сусідніх країн ЄС, Україна представила план дій.