Пробаційний нагляд: що це таке і навіщо в Україні запроваджують новий вид покарання

У вівторок, 26 вересня, президент Володимир Зеленський підписав законопроект №9185 про запровадження нового способу покарання. Йдеться про так званий пробаційний нагляд, який стане альтернативою обмеженню волі і може застосовуватися при скоєнні окремих злочинів, визначених законом. Загалом пом'якшене покарання передбачене для 140 правопорушень.

Закон вводиться в рамках другого етапу тюремної реформи, а його проект був розроблений Мін'юстом у співпраці з європейськими партнерами ще у 2020 році. Діяти нововведення почнуть вже за шість місяців.

Детальніше про те, що таке пробаційний нагляд, і навіщо він потрібен, "Телеграф" запитував у правозахисників.

Основні положення

Після підписання нового закону у Кримінальному кодексі України з'явиться стаття 59-1 "Пробаційний нагляд". Правопорушники, до яких буде застосована ця санкція, піддаватимуться обмеженню прав і свобод та застосуванню наглядових і соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Строк відбування пробаційного нагляду становитиме від 1 до 5 років для дорослих і від 1 до 2 років — для неповнолітніх. Засуджений буде зобов'язаний регулярно з'являтися в контролюючі органи для реєстрації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також узгоджувати виїзд за кордон з органом з питань пробації.

В окремих випадках суд може додатково зобов'язати порушника:

• носити електронний браслет для відстеження його пересування (строком до 1 року);
• проживати у визначеному судом місці та дотримуватися обмежень щодо скоєння певних дій на період пробаційного нагляду (наприклад, спілкування з деякими громадянами або відвідування деяких місць);
• працевлаштуватися;
• пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
• брати участь у заходах, спрямованих на утвердження української національної та громадянської ідентичності.

Серед правопорушень, за які тепер можна буде підпасти під пробаційний нагляд: домашнє насильство; експлуатація дітей; ухилення від сплати аліментів; погрози вбивством; побої і мордування; примушування до вступу в статевий зв'язок; створення або утримання місць розпусти і звідництво; публічні заклики до скоєння теракту; ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів; браконьєрство; наруга над могилою; перешкоджання роботі журналістів; ненадання медичної допомоги медпрацівником та інше. З повним переліком правопорушень можна ознайомитись за посиланням.

Згідно із законом, покарання у вигляді арешту відтепер застосовуватимуть лише до військовослужбовців (на строк від 1 до 6 місяців). Таке покарання полягає у триманні засудженого військовослужбовця в умовах ізоляції на гауптвахті. Не застосовуватиметься арешт до вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.

Оцінка правозахисників

За словами адвоката судової практики ЮКК "Де-Юре" Владислава Мартинчука, з практичної точки зору пробаційний нагляд буде доволі подібним до випробувального строку при звільненні від відбування покарання. Зокрема, нагляд за проходженням пробації будуть здійснювати ті ж органи, що контролюють проходження засудженим випробування. При цьому навіть обов’язки та обмеження, що застосовують до засудженого в цих процедурах, є доволі подібними.

"Ключові відмінності полягають перш за все в правовій природі цих процедур. Так, пробаційний нагляд є видом покарання, у той час як випробування є не покаранням, а навпаки способом уникнення відбування покарання. Це означає, що у разі порушення засудженим цих процедур, наслідки будуть істотно різнитися. У разі порушення випробувального строку засуджений має відбути призначене покарання. А от у разі ухилення особи від пробаційного нагляду, таке діяння вважатиметься самостійним злочином, за вчинення якого передбачається відповідальність у вигляді обмеження волі на строк до трьох років", – пояснює адвокат в коментарі "Телеграфу".

Фактично пробаційний нагляд має на меті стати більш м’яким варіантом обмеження волі, де замість тримання особи в установах відкритого типу (яких, до речі, в Україні вкрай мало), засуджений може продовжувати мешкати за своїм звичайним місцем проживання.

За словами Владислава Мартинчука, запровадження пробаційного нагляду є досить перспективною спробою досягти таких завдань кримінальної відповідальності як виправлення засудженого та спеціальної превенції (запобігання вчиненню у майбутньому засудженим нових злочинів).

"Традиційна форма відповідальності у вигляді позбавлення волі з цими завданнями, на жаль, справляється вкрай погано і пробаційний нагляд може стати адекватною формою реакції держави на вчинення не тяжких кримінальних правопорушень", – каже адвокат.

Ухвалення президентом рішення про пом'якшення покарання за злочини, скоєні під час дії воєнного стану, на перший погляд може здатися дивним, адже з лютого 2022 року ряд правопорушень, навпаки, набув обтяжливих обставин і тепер карається суворіше, аніж у мирні часи.

Втім, за словами голови правління Української Гельсінської спілки з прав людини Олександра Павліченка, дана реформа жодним чином не корелює із законами воєнного часу, адже інститут пробації встановлюється в Україні протягом останніх 5-7 років. Ба більше, на сьогодні Мін'юст вже створив центр пробації, який використовують для реабілітації та інтеграції у суспільство осіб, що відбувають останні місяці свого покарання за скоєні злочини.

"Власне, це тема реформування інституту виконання судових рішень і актуальною вона була ще років 10 назад. Що стосується посилення покарання під час воєнного стану, то Україна має радше негативну практику. Наприклад, п'ята частина статті 185 Кримінального кодексу. Звичайна крадіжка телевізора чи пляшки горілки прирівнюється до мародерства як у розбомбленому магазині Краматорська, так і у Львові, де це могло б вважатися радше кримінальним проступком. В обох випадках порушник отримає покарання від п'яти років позбавлення волі. Це ненормальна ситуація, яка до того ж збільшує кількість кримінальних процесів і засуджених, перевантажуючи пенітенціарну систему. Застосування пробацій здатне вирішити цю проблему, тому Україна готова до впровадження цієї системи у повному обсязі", – пояснює правозахисник в коментарі "Телеграфу".

Серед недоліків даної системи юристи називають "невиписаність" ухваленого закону. Так, юрист Ario Law Firm Софія Горобець зазначає: у проекті №9185 визначення пробаційного нагляду повною мірою не відображає специфіки заходу примусу. Адже служба пробації сама по собі не може бути каральним органом. Як і усюди в цивілізованому світі пробація має виконувати функції перевиховання та соціалізації, а не кримінально-виконавчої інспекції.

З цього випливає друга проблема: сумнівна співмірність наслідків вчиненого злочину з покаранням у вигляді пробаційного нагляду. Відповідно до ухваленого законопроекту, пробаційний нагляд може застосовуватись навіть до тяжких злочинів. Тож такий вид покарання не зможе не тільки досягти мети, а й ставить під загрозу рівень суспільної безпеки.

"Уявіть, що відтепер у ґвалтівника, грабіжника або особи, яка примусила іншу особу стати донором органів, буде реальна альтернатива ув’язненню, адже Кримінальний кодекс дає "зелене світло". Таким чином, превентивна функція покарання, яка покликана покарати одного, щоб в інших не було бажання вчинити те ж саме, втрачає свою силу, що безумовно йде но не на користь суспільства", – каже юрист у коментарі "Телеграфу".

Та все ж, більшою мірою правозахисники оцінюють нововведення позитивно. За словами Софії Горобець, це пов'язано з тим, що в умовах воєнного стану виникла необхідність у збільшенні місць обмеження свободи громадян, в тому числі для утримання військовополонених.

За цих обставин обмеження волі й арешт серед іншого потребують значних фінансових витрат на утримання особи, не вирізняючись при цьому високою ефективністю. Як показує практика, після виходу з в'язниці громадяни часто не можуть адаптуватися у суспільстві. Крім того, під час відбування покарання у місцях позбавлення волі ув'язнені часто втрачають здоров'я, зазнають десоціалізації і навіть порушення психіки.