Ракетный удар из Украины по Польше, 36 членов ЕС, конец "республики" Карабах: новости дня

Розбіжності у США напередодні президентських виборів, "неминучий" вихід з кризи у відносинах з Польщею, розширення ЄС до 36 країн, посилення ППО України, а також кінець "Нагірно-Карабаської Республіки".

Шольц назвав "корисними" дії Казахстану щодо санкцій проти Росії, а у Швейцарії доньку експрезидента Узбекистану звинуватили у керівництві злочинною організацією.

Не Росією єдиною! Австрія зменшить залежність від газу з РФ за рахунок Норвегії.

Всі важливі і цікаві новини четверга 28 вересня – у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Розбіжності у США щодо допомоги Україні.

Між Пентагоном та Держдепом є розбіжності щодо зброї для України, повідомляє Politico.

"Держдеп дивиться на можливості, а Міноборони – на загрози.

Представники Пентагону кажуть, що вони повинні зважувати усі "за" і "проти" кожного рішення щодо озброєнь, і що відповідальність за це лежить на них", – пояснив виданню американський високопосадовець.

Неназвані американські посадовці сказали виданню, що керівництво Пентагону застосовує виважений підхід до оцінки потреб України на полі бою в контексті ширшого конфлікту.

Зазначають, що наразі посадовці США все ще занепокоєні ескалацією конфлікту, але вони дедалі більше зосереджуються на тому, щоби Пентагон мав достатньо зброї на своїх складах для захисту від інших непередбачуваних ситуацій.

Тим часом відповідальний за фінансову звітність Міністерства оборони США Майк Маккорд заявив, що в Пентагону до кінця року є зброї для України на 5 млрд доларів, але лише 1,6 мільярда доларів для її заміщення.

Як пояснив представник Пентагону, без затвердження додаткового фінансування в Конгресі США американське Міноборони може розпоряджатись лише 1,6 мільярда доларів для укладання контрактів на заміщення.

Разом з тим, посол США при НАТО Джуліан Сміт заявила, що в НАТО планують збільшити виробництво боєприпасів для України та країн-членів Альянсу, які передали значну частку своїх озброєнь Києву.

За її словами, через бойові дії запасів деякої зброї та боєприпасів до неї не вистачає, оскільки союзники по НАТО надавали Україні усе, що вони могли.

"Тож в НАТО розпочали роботу в рамках того, що ми називаємо планом дій щодо оборонного виробництва, зосереджуючись на дефіциті боєприпасів як для українців, так і для деяких членів НАТО, які надавали допомогу Україні, що призвело до власного дефіциту", – зазначила Сміт.

Лідер республіканської меншості у Сенаті Мітч Макконнелл вважає, що американців ввели в оману – підтримка України вигідна США.

За його словами, якщо президент РФ Владімір Путін виграє війну в Україні, наступною у його планах буде країна НАТО.

Тому, вважає він, набагато розумніше зупинити це вторгнення, і єдині, хто готовий брати безпосередню участь у цьому, – це самі українці.

На його думку, причиною того, що підтримка допомоги Україні серед республіканців падає, є опозиція колишнього президента Дональда Трампа.

Макконнелл назвав це поганою новиною.

Втім, хороша новина, зазначив політик, – це те, що керівництво Конгресу та лідери комітетів збройних сил, зовнішніх відносин і розвідки, бюджетних питань – у таборі підтримки українців.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив, що неприємні для України заяви частини американських політиків є очікуваними в умовах наближення виборів і слід готуватися, що їх стане ще більше.

"Безумовно, і в Республіканській, і в Демократичній партії є голоси, які кажуть, що США треба вийти з цієї історії.

Але вони перебувають в абсолютній меншості.

Утім, зрозуміло, що чим далі буде розгортатися виборча кампанія, тим більше ми будемо чути заяв, які нас будуть дратувати.

Тому що це вибори, і ті, хто йдуть проти нинішньої влади, мають критикувати нинішню владу.

Такий закон….

Але головне, щоб рішення на користь безпеки України і світу продовжували ухвалювати", – зазначив міністр закордонних справ.

Також Кулеба повідомив, що у США під час візиту українського керівництва не критикували контрнаступ України, а, навпаки, визнали, що українські військові "зробили диво" у тих умовах, в яких доводиться вести контрнаступальні дії.

Відносини з Польщею.

Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус заявив, що слова заступника міністра економіки, торгового представника України Тараса Качки шкодять як українцям в Польщі, так і українським аграріям.

Напередодні Качка розповів, за яких умов Київ готовий відкликати ініційовану в СОТ процедуру щодо вирішення зернової суперечки.

У четвер Роберт Телус, посилаючись на ці його заяви, оцінив, що Тарас Качка нібито в черговий раз намагається обдурити Польщу.

"Це людина, заяви якої свідчать про те, що він дуже не любить Польщу, тому що якщо порівнює Польщу з Росією – це боляче", – додав він.

Разом з тим, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вважає "неминучим" вихід з кризи у відносинах Польщі та України.

"Шанси неминучі.

Історія, майбутнє і безпека просто не залишають нам іншого вибору, як вийти з цієї кризи.

Не ми цю кризу створили, і ми абсолютно налаштовані на її припинення", – заявив Кулеба.

До речі, в уряді Польщі офіційно заявили, що у прикордонному селі Пшеводув у листопаді 2022 року, згідно з висновками польських експертів, впала українська ракета радянського або російського виробництва.

36 країн ЄС.

У Євросоюзі допускають розширення до 36 країн-членів та починають обговорювати необхідні для цього зміни у самому ЄС.

Віцепрем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що в ЄС є загальний консенсус щодо відкриття переговорів з Україною про вступ.

Разом з тим вона попередила, що ухваленню остаточного рішення передуватиме робота зі столицями.

"Коли Єврокомісія випустить свою доповідь, ми повинні будемо працювати індивідуально з державами-членами.

І на кожному етапі шляху, кожна держава-член може ставити власні питання, які не обов’язково стосуватимуться семи рекомендацій, щоб збудувати консенсус перед груднем 2023 року", – зазначила віцепрем’єрка.

До речі, країни ЄС на рівні міністрів внутрішніх справ домовились продовжити механізм тимчасового захисту для біженців з України на один рік – з 4 березня 2024 року до 4 березня 2025 року.

Посилення ППО України.

Україну відвідали генсек НАТО, а також міністри оборони Британії та Франції.

Вранці 28 вересня в Офісі президента опублікували кадри із зустрічі Зеленського з новим міністром оборони Британії Грантом Шаппсом, проте не уточнили, коли вона відбулася.

Пізніше посольство Франції повідомило про те, що в Україні перебуває з візитом міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню.

Він прибув до Києва разом з кількома представниками оборонної промисловості.

"День розпочався з емоційної миті вшанування Героїв перед Стіною пам'яті полеглих за Україну", – зазначили у посольстві.

Міністри обговорили у Києві надання додаткової військової допомоги Україні, у першу чергу систем протиповітряної оборони.

Вони також обговорили посилення ППО України перед зимою.

Під час пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив про рамкові контракти на 2,4 млрд євро на виробництво боєприпасів – як для України, так і для поповнення запасів країн-членів.

Форум "оборонок".

До речі, якщо вже згадали про візити керівників оборонних відомств країн Європи, зазначимо, що "за кілька днів" у Києві відбудеться Форум оборонних індустрій.

Отже, участь у заході підтвердили близько 165 компаній з різних країн світу.

"Це наша ініціатива, бо ми розуміємо, що потрібно думати стратегічно і не можна забезпечувати сталість постачань тільки за рахунок складів.

Потрібно забезпечувати за рахунок нарощування виробництва, насамперед в Україні", – розповів міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Він пояснив, що іноземні компанії, якщо почнуть виробляти якусь продукцію в Україні, зможуть отримувати бойовий досвід її використання і ще більше її вдосконалювати.

Крім того, він вказав на те, що виробники у нас зможуть втілювати спільні технологічні проєкти.

Все це буде підвищувати конкурентоспроможність їхньої продукції, а відтак збільшуватиметься і попит на неї.

"Ми просто, в гарному сенсі цього слова, влучили в "живий нерв" світової політики, бо, на жаль, є часи роззброюватися, а є часи озброюватися.

І світ наразі перебуває у фазі, коли доводиться озброюватися, тому що є такі персонажі, як Путін, які живуть категоріями війни, а не миру", – пояснив глава МЗС.

Кінець "Нагірно-Карабаської Республіки".

Невизнана республіка вірмен у Карабаху офіційно припинить існування з 1 січня.

Тим часом до Вірменії виїхало вже більше третини населення Карабаху.

Слід додати, що у Вірменії знову обіцяють не арештовувати Путіна після ратифікації Римського статуту.

Білорусь заявила, що польський вертоліт двічі "заглибився" в її територію.

Хоча, Польща заперечує порушення повітряного простору Білорусі.

Посол держави ЄС уперше з 2020 року вручив вірчі грамоти Лукашенку, а суд у Швейцарії виправдав екссиловика з Білорусі у справі про вбивство опозиціонерів.

Решта новин.

Президентка Косова звинуватила Сербію у новому загостренні на півночі країни.

У Німеччині дозволили створити спільне з Україною оборонне підприємство.

Австрія зменшить залежність від газу з РФ за рахунок Норвегії.

В озері на південному сході Молдови знайшли уламки ракети.

Канцлера Австрії розкритикували за пораду незаможним сім’ям їсти в Mc.

Очищення Бранденбурзьких воріт після кліматичних активістів буде довшим і дорожчим, ніж вважали.

У Швейцарії доньку експрезидента Узбекистану звинуватили у керівництві злочинною організацією.

У Роттердамі чоловік відкрив стрілянину у двох місцях, є загиблі.

Шольц назвав "корисними" дії Казахстану щодо санкцій проти Росії.

Служба безпеки Латвії з початку війни почала 40 кримінальних процесів через підтримку Росії.