Україну мають сприймати як повноцінного учасника світових культурних процесів - Карандєєв

Українські літературні твори у світі потрібно поширювати доступною для іноземного споживача мовою, щоб світ сприймав нашу культуру як повноцінного учасника глобальних процесів.

Про це заявив т.в.о. міністра культури й інформаційної політики Ростислав Карандєєв у ефірі Радіо Культура, передає Укрінформ.

Коментуючи передбачені у проєкті Державного бюджету на 2024 рік видатки на Український інститут книги на рівні 466 мільйонів гривень, Карандєєв зауважив, що це небагато, адже потреби для розвитку сфери книговидання значно більші. 

"Ми передбачаємо реалізацію кількох програм. Вони діють уже не перший рік. Це програми видання книжок на державне замовлення, які б забезпечували потреби як бібліотек, так і інших наших інституцій, де ці книги забезпечують наративи національно-патріотичного виховання, надають інформацію щодо класиків української літератури... Це невелика сума, близько 30 мільйонів гривень", - сказав Карандєєв.

За його словами, друга програма - це видання перекладів українською мовою. 

"Сьогодні в побутовому користуванні ми відчуваємо великий дефіцит літератури світових класиків, бестселерів, перекладених українською мовою. Вони до останнього надходили на наш ринок від російських видавництв... Тому державна підтримка цього напрямку дозволяє нам, і ми цього року вже це побачили, багато творів літератури перекладати. І не тільки іноземних українською мовою, а й українських іноземними мовами. Ми прагнемо поширювати українські твори доступною мовою для іноземного споживача, щоб світ бачив українську культуру, розумів і сприймав її як повноцінного учасника світових культурних процесів", - наголосив т.в.о. міністра.

Він також нагадав, що у законі про підтримку книговидання передбачено, що громадяни України по досягненні певного віку мають право отримати від держави сертифікати на придбання книжок. 

"Ми проаналізували можливість ефективного виконання цієї норми і дійшли висновку, що потрібні деякі зміни. У нас є дефіцит ресурсу, який ми можемо спрямувати. Тому ми будемо пропонувати на наступний рік визначити отримувачами таких сертифікатів громадян України, які досягли 18-річного віку. Більше того, ми хочемо відійти від паперових сертифікатів і перейти на більш ефективний інструмент через електронну книжку, через Дію", - сказав Карандєєв.

Водночас він висловив сподівання, що народні депутати ухвалять рішення щодо збільшення видатків на забезпечення діяльності Кримського дому, на роботу якого у проєкті бюджету зараз передбачено лише 4,3 млн грн.

"Міністерство фінансів подало в проєкті бюджету на 2024-й рік цифри, майже ідентичні до цьогорічних, з невеликою індексацією. Це плюс 17% до потреб у зарплаті і плюс 12% до потреб щодо сплати комунальних послуг... Але ми підготували аргументовані пропозиції щодо додаткового збільшення видатків. Ці пропозиції направлені до Верховної Ради. Буквально позавчора відбулося засідання Комітету з гуманітарної політики, де були розглянуті наші ключові потреби", - сказав він.

У проєкті бюджету також передбачено 15 мільйонів гривень на підвищення кваліфікації, підготовку кадрів акторської майстерності для національних, мистецьких і творчих колективів. Карандєєв пояснив, що за цією бюджетною програмою стоять видатки, спрямовані на забезпечення діяльності навчальних закладів, які готують фахівців у сфері мистецтва і культури.

"Є такий напрямок, як мистецька освіта. Вона дуже відрізняється від інших напрямків освіти. Не можна після школи, після 12 класів, піти в консерваторію і стати професійним композитором або музикантом. Важливою складовою мистецької освіти є безперервність підготовки, починаючи з початкової освіти і до набуття відповідного статусу", - сказав він.

За словами т.в.о. міністра, у сфері управління МКІП є низка закладів початкової мистецької освіти, мистецьких ліцеїв, які готують дітей за професійними освітніми напрямками у форматі інтернатного перебування. "У Києві, наприклад, це Мистецький музичний ліцей ім. Лисенка, це Художній ліцей ім. Шевченка. Є відповідні навчальні заклади в Харкові, у Львові, в Одесі. Є ще у нас унікальні заклади мистецької підготовки, які називаються "Студії при національних колективах". Мова про такі колективи, як ансамбль Вірського, хор Верьовки, капела бандуристів ім. Майбороди. При цих колективах сформувалися відповідні студії, де діти фактично в умовах позашкільного формату, але з надзвичайно великою увагою до предмету навчання опановують ті чи інші дисципліни", - розповів Карандєєв. 

Як повідомлялося, у проєкті Державного бюджету на 2024 рік закладено 10,7 мільярда гривень на сферу культури та медіа, що більше на 2,3 млрд гривень порівняно з бюджетом минулого року.