Переломний момент міг бути у 2022-му: як управління ескалацією погіршило ситуацію для України

Про це в ексклюзивному інтерв'ю24 Каналу заявив старший аналітик фонду "Повернись живим" та аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков. Він детальніше розповів про два завдання адміністрації Байдена.

Як управління ескалацією погіршило ситуацію для України

За словами Бєлєскова, адміністрація Байдена, яка вибудовує свою політику, має два завдання, між якими постійно балансує. З одного боку у Білому домі хочуть надавати допомогу Україні, а з іншого – управляти ескалацією.

Тому що наша війна є унікальною. З таким відвертим агресором – ядерною супердержавою, такими масштабами, викликом до світової спільноти. У США не було готових рецептів, як діяти в такому випадку, щоб перекласти відповідальність за можливу неконвенційну ескалацію саме на Росію. Тому адміністрація Байдена балансувала між двома позиціями, і, на жаль, дуже часто робила це саме у бік управління ескалацією. Ми бачили багато прикладів, коли, якщо зброя навіть передавалася, процес схвалення цього розтягувався у часі, або ж нам давали не одразу усі 20 пускових HIMARS, а по певній кількості відповідно,
– розповів він.

Аналітик наголосив, що це мало негативні наслідки, тому що той шанс, який в нас був якраз рік тому, коли Росія була на піковому періоді слабкості, коли можна було б завдати набагато більших втрат на Півдні, ми не змогли цього зробити.

"Тому що побоювалися ескалації, шукали цей оптимум між допомогою і тим, щоб не дати Росії справедливих обґрунтувань порушити ядерне табу. Як наслідок, ми маємо таку ситуацію, коли рано чи пізно рішення приходить, але втрачаються час, та можливості. І дійсно, якби ми у 2022-му атакували Мелітополь силами двох корпусів, як це робимо зараз, це було б переломним моментом. Наразі ж обстановка дещо інша, то ж ми повільно прогризаємо російську лінію фронту. Така неоднозначна ситуація", – зазначив аналітик.

Чи могла на цю ситуацію вплинути Європа

Бєлєсков підкреслив, що ми вже розблокували доступ до більшості спроможностей, які нас цікавили, наближаємося до отримання оперативно-тактичних ракетних комплексів. Однак наразі глобальною задачею є саме систематичне постачання боєприпасів. Осколково-фугасних до артилерії, ракет до систем HIMARS, корегованих снарядів.

Тобто, на противагу 2022 року, коли у нас стояло завдання отримати ті чи інші спроможності, проблема полягає у кількості БК. А без нарощування виробництва відповідних категорій озброєння країнами Заходу, це неможливо. Цього не уникнеш. Так було і в Першу світову війну, і в Другу світову війну, тому іншого варіанту просто не існує,
– сказав він.

З іншого боку, попри те, що по спроможностям ми подолали всі червоні лінії, є категорична відмова щодо надання членства України у НАТО тут і зараз. Аналітик вважає, що це через небажання Байдена навіть технічно перебувати у стані війни з іншою ядерною державою.

"Щодо Європи, то давайте будемо відверті. Довгий час континентальна Європа слідувала за тим, що робили американці і британці, вона не проявляла лідерства. Зараз ситуація дещо змінилася. Найкраще це показує постачання крилатих ракет авіаційного базування Storm Shadow та Scalp, але навіть у такому випадку, ми бачимо, що Німеччина не хоче діяти більш рішуче", – наголосив Бєлєсков.

Крім того, зараз тривають дискусії, чи вистачить Європі потенціалу у випадку, якщо Штати не захочуть продовжувати нашу підтримку на такому рівні, який існує наразі. Поки що є сумніви щодо довгострокової підтримки і самостійної здатності Європи "тягнути цю лямку".

Однак зрозуміло, що спроможності постачати ті ж самі крилаті ракети авіаційного базування є обмеженими, і тому питання американської залученості все одно залишається.

Попри те, що зараз сумарно Європа пообіцяла чи вже передала кількісно більше озброєння, ніж США. І це доволі показово. Тому тут теж така неоднозначна, скажімо так, картинка, хоча окремі експерти говорять про те, що Європі, можливо, прийдеться більшою мірою тягнути підтримку України на собі. Тому потрібно інвестувати у розвиток виробничих спроможностей ОПК. Дуже важливо, що були оці домовленості про передачу мільйону снарядів протягом року, і початок масштабного виробництва осколково-фугасних боєприпасів калібру 155 міліметрів,
– додав аналітик.