11 шедеврів, що зняті за книгами письменників з України

Про те, що часто за фільмом стоїть певна книга ми вже давно звикли, навіть починаємо звикати до екранізацій книг сучасної української літератури, що останнім часом набуває неабиякої популярності. Але вкрай рідко ми можемо простежити зв’язок між Україною та світовими шедеврами кінематографу, а робити це просто необхідно, адже левову частину книг саме письменників українського походження вже давно перетворили на шедеври світового кіно.

 Бійцівський клуб (1999)

У 1999 році режисер Девід Фінчер екранізував роман «Бійцівський клуб» в однойменному фільмі з Бредом Піттом і Едвардом Нортоном у головних ролях. Стрічка стала культовою, незважаючи на нижчі, аніж очікувалося, результати бокс-офісу. Вихід фільму посприяв популярності роману і самого Паланіка.

«Бійцівський клуб» – дебютний роман автора до написання якого Паланіка надихнула бійка, в якій він брав участь під час поїздки в літній табір. Його колеги воліли не питати, що з ним трапилось під час поїздки, звідки в хлопця забої та синці. Саме їх небажання знати, що трапилося, надихнуло письменника на написання роману.

Сюжет розгортається навколо безіменного героя, який бореться із своїм наростаючим дискомфортом через консюмеризм і тим, як суспільство сприймає мужність. Намагаючись подолати це, він створює підпільний бійцівський клуб як радикальну форму психотерапії.

Чак Паланік – письменник, журналіст, провокатор українського походження.  Дід Паланіка був українцем, який емігрував на Захід через Канаду, південні штати до Північної Дакоти, і 1907 року оселився в Нью-Йорку. Чак Паланік писав, що трансформував своє прізвище, коли побував на могилі баби з дідом, яких звали Павлина та Микола. У всіх офіційних документах його ім’я англійською пишеться як Palahniuk (Палагнюк). А Чак сам себе називає “Паланік”.

Апокаліпсис сьогодні (1979)

Фільм «Апокаліпсис сьогодні» Френсіса Форда Копполи є екранізацією роману Джозефа Конрада «Серце пітьми».  Роман розповідає про англійця Марлоу, якого бельгійська торгова компанія відправляє в Африку, де він стає капітаном річкового пароплава. Марлоу має важливе завдання — повернути Курца, що добуває слонову кістку, назад до цивілізації.

У найбільш відомій адаптації роману «Апокаліпсис сьогодні» 1979 року була використана основна сюжетна лінія, головні герої, деякі діалоги, але місце дії перенесено з Конго до В’єтнаму та Камбоджі часів війни у В’єтнамі.

Коппола значно доопрацював сценарій згідно зі своїм баченням теми, вилучивши з нього безліч діалогів і змінивши кінцівку.

Англійський класик зі світовою славою Джозеф Конрад, насправді  – Теодор Юзеф Конрад Коженьовский. І народився в Україні, в родовому маєтку неподалік Бердичева. До того ж певний час мешкав у Чернігові, Києві, Львові.

 Записки юного лікаря (2012)

Британський телесеріал 2012 року з Деніелом Редкліффом і Джоном Хеммом в головних ролях є екранізацією однойменного циклу оповідань Михайла Булгакова.

Сюжет фільму в цілому побудований на розповідях з циклу «Записки юного лікаря». На дворі неспокійний 1917 рік, в самому розпалі революція. Молодий доктор Володимир Бомгард (Деніел Редкліфф), що відмінно закінчив медінститут, спрямований в російську глибинку. Там він починає лікувати місцевих жителів.

Однак це не так легко, йому доводиться зіткнутися з труднощами, адже жителі села – забобонні люди. До всього іншого, Бомгард ще і не впевнений в самому собі. Для подолання сумнівів, він постійно звертається до себе, тільки вже зрілого, за порадою. Допомагати юному доктору також будуть сувора медсестра Ганна (Вікі Пеппердайн), молода акушерка Пелагея (Рози Кавальеро) і життєрадісний фельдшер Лукич (Адам Годлі).

«Записки юного лікаря» – це цикл оповідань Булгакова, в який входять сім розповідей, що спершу друкувались у медичних журналах. У циклі в трохи зміненому вигляді зображені реальні випадки, що відбувалися з Булгаковим під час його роботи лікарем.

Коріння Булгакова — з Орловщини. Колись Орел входив до складу Київської губернії. Народився Михайло Булгаков у місті  Києві у родині викладача Київської духовної академії. Він був хрещеником відомого українського вченого М. Петрова. Провів дитинство і юність в Києві.

Тарас Бульба (1936)

Це французька історична драма 1936 року, поставлена режисером Алексісом Грановським за однойменною повістю Миколи Гоголя. Ця повість письменника з циклу повістей «Миргород» є найдовшою. Центральними дійовими особами твору є запорозькі козаки, а місцем дії — Україна першої половини 17 століття. Головний герой — козацький полковник Тарас Бульба.

В основу твору лягла історія козацького повстання 1637-1638 років, пригніченого гетьманом М. Потоцьким «Тарас Бульба» і дала конкретні приклади драматичних доль героїв. Одним з прообразів Тараса Бульби є предок відомого мандрівника Н. Н. Миклухо-Маклая, курінний отаман Війська Запорізького Охрім Макуха, сподвижник Богдана Хмельницького, який мав трьох синів: Назара, Хому і Омелька.

Микола Гоголь народився в містечку Великі Сорочинці Полтавської губернії. Згідно з сімейними переказами він походив з старовинного українського козацького роду і був нащадком відомого козака Остапа Гоголя, який наприкінці XVII століття був гетьманом Правобережної України.

Скрипаль на даху (1971)

Це американський музичний фільм, дія якого відбувається в Україні, в селі під назвою Анатівка, в 1905 році. Представник єврейської половини села Тев’є-молочар живе бідно, при цьому маючи зі своєю дружиною Голдою п’ятьох дочок. Середня дочка молочаря закохується в російського хлопця Федька і хоче заміж саме за нього. Незабаром царська влада наказує євреям покинути село і сім’я Тев’є роз’їжджається – хто в Америку, хто в Харків.

«Скрипаль на даху» – екранізація твору Шолом-Алейхема про молочаря-філософа Тев’є. Фільм отримав три премії «Оскар» за найкращу екранізацію, кращий звук і найкраща музику.

Автор твору Рабинович Солом , що писав під псевдонімом Шолoм-Алейхем – єврейський письменник українського походження. Він народився в місті Переяславі на Полтавщині у родині дрібного крамаря. Дитячі роки провів в невеличкому містечку Воронькові Полтавської губернії. Довго жив у Києві та Львові, і лише у віці 56 років переїхав до Нью-Йорку.

Соляріс (2002)

Це американська науково-фантастична драма режисера Стівена Содерберга, що вийшла у 2002 році. У головних ролях Джордж Клуні, Наташа Макелхон.

Фільм розповідає про клінічного психолога Кріс Келвін, який на запрошення свого друга прибуває на космічну станцію DBA, що обертається навколо планети Соляріс для того, щоб з’ясувати, що коїться на станції. З екіпажу залишилось лише двоє, його друг покінчив життя самогубством. Через деякий час він починає бачити свою дружину, що померла.

Стрічку створено на основі однойменного роману письменника Станіслава Лема. Роман присвячено пошуку контакту з мислячим Океаном екзопланети Соляріс. Водночас, в романі піднято філософсько-етичні проблеми пізнання світу, антропоцентризму, людяності, та, власне, відповідальності за все, що робить людина, як на Землі, так і за її межами.

Станіслав Лем – польський письменник українського походження. Батьки письменника вважалися поляками єврейського походження. Вони взяли шлюб у синагозі і брали участь в житті єврейської спільноти Львова. Дитячі та юнацькі роки Станіслава Лема минули у Львові про що він розповів у автобіографічній книжці «Високий Замок». У 1945 році родина Лемів репатріювалась до Кракова.

Гордість Янкі (1942)

Це американський біографічний фільм режисера Сема Вуда з Гері Купером в головній ролі. Вийшов він у 1942 році.

Це хроніка життя та кар’єри легендарного першого гравця нью-йоркських Янкі і багаторазового чемпіона Лу Геріга. Він увійшов в історію, зігравши в 2130 іграх протягом 14-ти років жодного разу не взявши відпустку, тим самим поставивши найзнаменитіший з бейсбольних рекордів і отримавши прізвисько «Залізна людина».

Адаптований сценарій до фільму створив американський письменник і сценарист українського походження Джо Сверлінг, що був номінований на «Оскар». Народився він в Бердичеві Київської губернії, в єврейській родині, а згодом з сім’єю переїхав до США.

Одного разу в Америці (1984)

Це гангстерський фільм Серджо Леоне, що вийшов на екрани в 1984 році і частково заснований на автобіографічному творі Гаррі Грея. Перед глядачами постає історія дружби і зради декількох гангстерів, які зустрілися на початку двадцятого століття в єврейському кварталі Нью-Йорка і розбагатіли за часів сухого закону в США, що продемонстрована через вигадливе сплетення спогадів, сновидінь і опіумних мрій головного героя.

Основні події показані очима Девіда Ааронсона на прізвисько «Локшина». У гонитві за «американською мрією» під час дії «сухого закону» Ааронсон стає великим кримінальним авторитетом. З кращих міркувань він зраджує своїх товаришів і стає винуватцем їх загибелі. Його мрії про щастя з коханою жінкою розвіюються, як дим в опіумної курильні.

За основу для фільму було взято першу книгу Гаррі Грея «Бандити». Це була одна з небагатьох автобіографій реальних гангстерів. Вважається, що його мемуари, частково правдиві, частково підсвідомо змінені і частково вигадані, були написані, коли Грей перебував у в’язниці Сінг-Сінг.

Справжнє ім’я Грея – Гершель Голдберг. Народився він Одесі , звідки через певний час його сім’я емігрувала до США.

Французька сюїта (2014)

Це фільм режисера Сауля Дібба, що вийшов у 2014 році. У центрі романтичної історії часів Другої світової війни – молода дівчина, яка живе разом зі свекрухою в окупованій фашистами Франції. Нелюбий чоловік пішов на поле бою, і героїня закохується в німецького офіцера. Їх об’єднує любов до музики: вона грає на фортепіано, а німець – колишній композитор.

Сценарій грунтується на однойменному романі Ірен Немирівської. Роман був опублікованим у 2004 році і мав великий успіх. Він удостоєний літературної премії Ренодо, що стало унікальною подією, оскільки ця премія, як і Нобелівська, дається тільки живим авторам. Роман Ірен безжально оголює психологію людей під час ворожої окупації, воскрешає трагічну сторінку французької історії.

Сама ж письменниця народилася в заможній київській родині, яка була вимушена емігрувати з України після більшовицького перевороту в Петербурзі.

Дванадцять стільців (1970)

Це комедійний фільм – буфонада режисера Мела Брукса, що є екранізацією однойменного роману І.Ільфа та Є. Петрова. Сюжет фільму в порівнянні з текстом роману значно скорочений і місцями змінений.

Колишній дворянин, а після Революції – канцелярський щур Іполит Матвійович Вороб’янінов дізнається від своєї тещі таємницю її дореволюційних діамантів, захованих в один стілець з дванадцяти. Володарем цього секрету стає і місцевий священик, отець Федір, який прийшов до Клавдії Іванівної, щоб її висповідати. Священик і дворянин кидаються на пошуки меблів з коштовностями.  

Роман І. Ільфа та Є. Петрова, надрукований 1928 року в ілюстрованому щомісячнику «30 днів», який в сатиричній формі змальовує життя в Україні у часи НЕПу.

Автор роману є Ілля Ільф – письменник українського походження. Народився він у містечку Богуслав Київської губернії, звідки сім’я переїхала до Одеси.

Є зброя – будуть подорожі (1957 – 1963)

Це американський серіал-вестерн, що розповідає про випускника Військової академії Сухопутних військ і ветерана Громадянської війни, професіонального стрілка, що оселився в готелі “Карлтон” в Сан-Франциско і заробляє на життя, пропонуючи свої послуги мандрівникам, яким потрібен захист.

Сценарій до серіалу був основаним на оповіданні письменниці українського походження Фані Фосс-Лоуренс. Вона народилась в Одесі. Згодом емігрувала до США та вийшла заміж за актора Марка Лоуренса.