Огляд Cyberpunk 2077: Phantom Liberty. Все, що треба та навіть більше

26 вересня для оновленої Cyberpunk 2077 2.0, яка вийшла за п’ять днів до цього, вийшло перше та останнє сюжетне доповнення Phantom Liberty. Воно ж «Ілюзія свободи». DLC додає досить велику кількість сюжетних квестів, додаткових завдань та побічних квестів. Я вже пройшов усе доповнення та готовий ділитися враженнями в огляді нижче. Також поговоримо про оновлення 2.0, та чи варто повертатися в гру тільки заради нього, якщо ви не плануєте купляти Phantom Liberty.

Cyberpunk 2077: Phantom Liberty / «Cyberpunk 2077: Ілюзія свободи»

Жанр Рольова гра, шутер, відкритий світ, пригоди
Платформи Windows, PlayStation 5, Xbox Series X/S
Мови Англійська, Українська (субтитри)
Дата виходу 26 вересня 2023 року
Розробник CD Projekt
Видавець CD Projekt
Рушій REDengine 4
Сайт cyberpunk.net

Сюжет та квести Cyberpunk 2077: Phantom Liberty

Під час своїх буремних пригод в Найт-Сіті Ві отримує дзвінок від невідомого абонента, який просить його про допомогу. За це він обіцяє розв’язати проблему із зараженим нейрочипом та усуненням Джонні Сільвергенда з його голови. Звісно, на таку пропозицію головний герой (чи героїня) не міг не відреагувати, тому відправився у найнебезпечніший та закритий район Найт-Сіті під назвою Псарня.

Цю теріторію окупував колишній військовий Курт Гансен. Тут Ві зустрічається з мережницею Соловією — саме вона дзвонила раніше. Дівчина просить не аби що, а врятувати президентку Нових Сполучених Штатів Америки Розалінду Маєрс. Її Перший борт невдовзі повинен аварійно сісти в Псарні, а герою потрібно зустріти Віп-гостю та безпечно супроводити з цього клятого району.

Звичайно все йде не за планом, тому Ві вплутується у дуже серйозні проблеми, долучається до особливого відділу НСША, знайомиться зі «сплячим» агентом Соломоном Рідом (Ідріс Ельба) та бере участь у великій кількості драматичних подій. Усе це серйозно вплине на його подальше життя та долю Джонні Сільвергенда.

Мені подобається головна історія в Cyberpunk 2077 і для мене це перш за все сюжетна гра, а потім вже проєкт з відкритим світом та безліччю можливостей. Історія Phantom Liberty ще раз підтверджує моє ставлення до польської гри — сюжет тут ще потужніший, цікавіший та драматичніший. Він задає гравцю дуже багато серйозних запитань, на більшість з яких немає однозначної відповіді.

Сценаристи також багато роздумують над темою взаємодії ШІ з людиною, над олюдненням комп’ютерів і над комп’ютеризацією людей.

Все це робить сюжет «Ілюзії свободи» однією з найкращих історій у відеоіграх за останні роки. Це потужна драматична оповідь, яка залишає посмак розгубленості та болю, суму та ностальгії.

Поруч з цим гравці отримають багато екшену та шпигунських ігор з перевдяганнями та розвідуванням місцевості як у фільмах про Джеймса Бонда, трохи політики та конспіративних змагань, а ще багато карколомних подій у різних піджанрах. Наприклад, ближче до кінця проходження сюжет додає вайбів з Dead Space та навіть з Alien Isolation.

В DLC багато нових персонажів і майже не залучені старі. Сюжет концентрується на Ріді та Соломії, а також на Алекс (подруга та інша секретна агентка НСША) та Розалінді Маєрс. Також історія видасть ще декілька цікавих героїв, включно з головним злодієм Куртом Гансеном, а також парочкою французів. Не забудуть й про Джонні Сільвергенда, який в доповненні розкривається з іншого боку та емоційно набагато більше прив’язується до героя.

Окремо відзначу персонажа Соломона Ріда у виконанні актора Ідріса Ельби. Як актор у фільмах він мені подобається менше, ніж Кіану Рівз, але по факту Рівз майже не грає, та й напевно, не вміє так цього робити, як Ідріс Ельба. Тому в грі його персонаж набагато різноманітніший та об’ємніший ніж Джонні Сільвергенд. Він чудово відігрує свою роль обличчям та його виразами, позами, інтонацією тощо. Це потужна акторська гра, яка серйозно впливає на сприйняття історії.

Водночас Соломон Рід набагато типовіший та затертіший герой-секретний агент з важким вибором. І це робить його не таким цікавим, як того ж пришелепкуватого Джонні Сільвергенда.

Загалом проходити «Ілюзію свободи» зовсім не нудно. Історія вибухає на початку, трохи сповільнюється в середині та знову набирає обертів у фіналі, завершуючись епічно-драматичною місією.

Після цього можна далі «пилотяжити» гру, або ж завершити її повністю. Так, з випуском Cyberpunk 2077: Phantom Liberty уся гра отримала додатковий альтернативний фінал. В залежності від вашого вибору до цього, це може бути нелогічним, наприклад, в моєму випадку, коли я позбавився Джонні Сільвергенда ще тоді, а він не тільки знову з’явився у Псарні, а ще й треба заново вирішувати як його дістати зі своєї голови.

Я розумію, що Phantom Liberty точно комусь не зайде саме через невідповідність нового доданого жанру до загального киберпанківського вайбу. Якщо сюжет оригінальної гри був максимально в тему гри та її назві, з корпораціями, вуличними бійками та відв’язним музикантом-терористом, то «Ілюзія свободи» пропонує хоч і якнайширші, але все ж жанрові обмеження, а сам цей жанр, шпигунський трилер, навряд чи подобається усім.

Що до фактичного змісту DLC, то окрім сюжетних завдань, маємо з десяток додаткових квестів, різни замовлення, що становлять собою мінімісії із мінісюжетами. Також додали безліч викрадень автівок за гроші та полюванням на контейнери з крутими ніштяками, що буквально падають з неба. В останньому випадку на здобич збігається половина Псарні, але це весело, а ще зміст контейнерів часто буває дуже цінним.

Я пройшов «Ілюзію свободи» за 15 годин. При цьому зробив пару трійку додаткових завдань, трохи повикрадав автівки та позмагався за контейнери. Якщо ж робити усі наявні квести, то додаткових десять годин ви точно матимете. Плюс у кожного своя швидкість проходження, тому фактично маємо приблизно 30 годин нового контенту загалом. На мою думку, це точно вартує 549 гривень, які просять за доповнення в тому ж Steam. А на комплект Cyberpunk 2077+Phantom Liberty зараз діє знижка.

Я проходив Cyberpunk 2077 ще на релізи для огляду та загалом награв десь 40-50 годин. Цього разу я почав з нуля, щоби краще оцінити доповнення та порівняти обидва сюжети на свіжу голову. Бо за три роки я майже забув основну історію, а от сюжет доповнення точно буду пам’ятати довше, принаймні мені так зараз здається, а одже його якість точно вища, а сама історія краща.

Вам раджу зробити те саме, якщо ви грали тоді, та з того часу не поверталися до Найт-Сіті. Якщо ж ви граєте і зараз, і у вас там 100 чи 200+ годин, то я не бачу сенсу починати з початку. Квест на «Ілюзію свободи» прийде автоматично і ви відразу зможете відправитися до Псарні.

Ігровий процес Phantom Liberty та оновлення Cyberpunk 2077 2.0

До виходу «Ілюзії свободи» в Cyberpunk 2077 вийшло велике оновлення 2.0, що додало в гру дуже багато приколів. Повністю описувати усі я тут не буду, бо це можна подивитися на офіційному сайті гри чи у самій гри. Тому зосередимося на основних моментах, які сильно змінили гру чи принаймні намагалися це зробити. Також я буду казати про свої враження від деяких аспектів. Я не знаю, чи їх оновили, але після повернення через три роки я розумію, що вони точно стали інакшими.

Стріляти в Cyberpunk 2077 стало значно краще. В огляді на Starfield я згадував шутерну складову Cyberpunk 2077 до оновлення і зробив висновки, що вона гірше, ніж в новій грі від Bethesda. Тепер же я точно певен, що це не так. Стріляти тут краще, але різниця не така, щоб прямо велика. В Starfield теж круто, але тут крутіше.

Також стало простіше водити автівки. Їм додали звуків і тепер вони відчуваються інакше. Тієї зручності, яка є в GTA V все ще немає, але це точно краще, ніж було. Проте мені все ще краще їздиться на мотоциклі, особливо в Псарні. Район цей невеликий та занедбаний, тому дороги тут по факту ще вужчі, ніж в основній грі, тому їздити тут мені було складніше.

Тепер з автівок можна стріляти, як в згаданій вище GTA V, але я не можу сказати, що це сильно вплинуло на геймплей. Як і в гри Rockstar мені простіше вийти з автівки та розібратися з ворогом самому, ніж палити з керма.

А ще автівки тепер зручно купляти в спеціальних автоматах, розкиданих по місту. Саме меню схоже на вебсайт, де можна вибрати з безлічі варіантів, подивитися ціну, можливості та що потрібно, щоб розблокувати та купити омріяну тачку.

На проходження сюжету це взагалі ніяк не впливає, але якщо ви любитель просто поганяти містом та влаштувати веселощі жителям та копам, то ця штука для вас.

Самі ж поліціянти тепер показуються на мапі, вони зухваліші, розумніші та складніші у сутичках. В гру додали систему пошуку з п’ятьма зірочками, знову ж таки, з GTA V. Чим більше ви наробите галасу, то тим суворішими будуть поліціянти. На п’ятьох зірочках викликається загін «Макс-так» і ось цих хлопаків мій персонаж вивозив недовго.

Повністю перероблені здібності та їх гілки. Таке серйозно впливає на геймплей та робить його цікавішим. Тепер персонажа можна ще краще підлаштувати під себе, а головне, що здібності та їх опис стали зрозумілішими, а їх наявність краще відображається на процесі гри.

А ще одяг зробили просто одягом і відв’язали від нього характеристики та кіберімпланти. Тепер можна наряджатися як заманеться і не дивитися на бонуси. Їх залишили тільки зброї, а градація по кольорах залишилася і в речах, і в зброї. Проте в першому випадку це вказує тільки на рідкість та умовну крутість штанів, окулярів тощо.

Властивості героя залишили ті самі, проте додали супервластивість — Реліквії. Вони відкриваються тільки з доповненням Phantom Liberty, але потім їх можна використовувати й в інших місіях, квестах, замовленнях тощо.

Реліквії — додаткові бонуси, які відкриваються, якщо знаходити в Псарні конкретні контейнери. Особисто мені тут сподобалося тільки показ вразливих місць супротивників, що суттєво зменшує час на вбивство ворога. Також я використовував ракети в руках.

Проте Реліквії точно сподобаються стелсерам, бо там є можливість за бажанням зникнути з поля зору ворога прямо під час бою. А ще вони знадобляться тим, кому подобається рубити ворогів руками, струною тощо. Тут на це усе є багато цікавих бонусів.

Технічний стан Cyberpunk 2077: Phantom Liberty на ПК та PlayStation 5

В мене була можливість проходити гру та доповнення на ПК та PlayStation 5. Сюжет основної гри плюс годин п’ять Phantom Liberty я пройшов на ноутбуці з Intel Core i7-12650H+RTX4070. А останні 10 годин припали на консоль Sony.

В усьому іншому все було чудово, без критичних помилок та багів. Правда, вбиті все ще застрягають в найрізноманітніших позах в предметах оточення, а одного разу повз мене проїхала горіла автівка поліції без коліс. Вона буквально пливла по дорозі, а NPC сиділи в ній з невимушеними обличчями.

Загалом Cyberpunk 2077 та доповнення Phantom Liberty на цих налаштуваннях має чудовий вигляд. Особливо вражає рушій, увага до дрібниць та неймовірна праця розробників, які створили усе це і без завантажень. Це сучасна гра, на яку повинні орієнтуватися інші студії. Так, усе вийшло не з першого разу, і до цього йшли три роки, але зараз це одна з найтехнологічніших та гарних ігор ever.

При цьому проєкт також чудово грається на відносно старому залізі. Наприклад, у 2020 році я проходив її на ноутбуці з 1650 Ti на середньо-високих налаштуваннях графіки при 50-60 fps. І тепер це можна зробити знову, а отримати ще кращі враження та налаштування.

На консолі зображення гарне, деталізація теж і також маємо трасування променів та інші приколи, тому враження тільки чудові. Гра не просідає ніде, йде плавно та комфортно. Багів та лагів, окрім зазначених вище дивних поз вбитих ворогів, не було. Проте один раз гра вилетіла і довелося починати з останнього збереження. Пощастило, що я зробив його за хвилину до цього.

Також сподобалися додаткові враження та взаємодія, які додає Dualsense. Це різні звуки, вібрації в потрібних місцях і навіть супротив натисканню під час водіння. Під час стрільби він теж є, але це вже щось таке звичне для гравців PS5, що сприймається як щось обов’язкове. Хоча ті ж власники консолей Microsoft цього не мають.

Український переклад

Cyberpunk 2077: Phantom Liberty отримала текстову українську локалізацію і це неймовірний кайф, особливо на консолі, коли ти заходиш в гру, а там усе солов’їною і без різних модів тощо.

Переклад гарний і це не просто переклад, а більше адаптація. Є багато чисто наших слів та лайок типу «шлях би кибертрафив» тощо, але без «шароваршини». Є й руські матюки, які ми теж часто використовуємо.

Взагалі до перекладу в мене жодних претензій і я просто дякую CD Project, студіям перекладання та усім, хто до цього причетний.