"Сорти членства" України в ЄС, Польща ремонтує Leopard, угода із "спонсором війни": новини дня

Всі важливі і цікаві новини понеділка 2 жовтня – у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

"Сорти членства" України в ЄС.

У понеділок до Києва прибули міністри та чільні посадовці МЗС 27 держав-членів Євросоюзу, а також глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель та комісар з питань розширення Олівер Варгеї.

Цей візит, що об’єднав усі держави-члени ЄС, та ще й на політичному рівні – безпрецедентний і має засвідчити, що для Євросоюзу Україна лишається пріоритетом.

"Сьогодні я збираю міністрів закордонних справ ЄС у Києві, що стане першою в історії зустріччю усіх 27 країн-членів за межами ЄС.

Тому що майбутнє України – у Євросоюзі", – написав Боррель вранці 2 жовтня.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба за підсумками неформальної зустрічі голів МЗС держав Євросоюзу в Києві заявив, що в європейських столицях існує консенсус стосовно майбутнього членства України.

За словами голови МЗС, за столом переговорів міністрів "відчувався консенсус: це (членство України.

– Ред.) питання лише часу".

До речі, ще до початку засідання міністрів глава МЗС Німеччини Анналена Бербок заявила, що Європейський Союз невдовзі розшириться від Лісабона до Луганська.

Але, зараз головне питання, чи стане Україна відразу повноправним членом ЄС? Бо є тривожні сигнали.

Наприкінці минулого тижня у Мурсії на півдні Іспанії Рада ЄС із загальних справ (General Affairs Council) уперше за багато років дискутувала щодо масштабного розширення Євросоюзу.

Імовірно – аж до 35-36 членів.

Але обговорюють розширення за умови реформи ЄС.

На зустрічі в Іспанії представили експертний звіт про інституційну реформу ЄС (робочий документ), розроблений на замовлення урядів Франції і Німеччини.

Одна з основних його пропозицій – це створення кількох рівнів євроінтеграції: окрім повноцінних членів ЄС пропонується запровадити рівень "асоційованих членів" (не зможуть використовувати частину інструментів, не матимуть права голосу у багатьох органах ЄС тощо).

Документ також наполягає на необхідності суттєво полегшити запровадження санкцій проти членів ЄС.

У Києві не стали мовчати.

Найжорсткіше, хоча й без деталей, відреагував прем’єр Денис Шмигаль, який наступного дня після зустрічі у Мурсії заявив, що Україна не погодиться з "членством другого сорту".

Сьогодні міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заперечив ведення дискусій між Україною та ЄС стосовно часткового чи будь-якого іншого неповного членства.

За його словами, таких пропозицій до Києва в Брюсселі не лунало, й дискусія ведеться згідно з розумінням, що Україна стане повноправним членом ЄС.

"Україна – першосортна держава, і її членство в ЄС теж буде першосортним", – додав Кулеба.

Разом з тим, в Україні всерйоз занепокоєні тим, що дискусія в ЄС може призвести до того, що наш вступ надовго відсунеться у часі.

Крім того, сьогодні глава українського МЗС наголосив на тому, що реформа ЄС не повинна використовуватися для гальмування набуття членства новими країнами.

"Наш сигнал Європейському Союзу, який ми доводимо на всіх рівнях, полягає в тому, що за жодних обставин не можна допустити ситуації, щоб реформа Європейського Союзу використовувалась як інструмент гальмування набуття членства в ЄС і Україною, й іншими країнами-кандидатами", – сказав Кулеба.

За його словами, Україна відчує, якщо реформа ЄС почне використовуватися як виправдання для гальмування інтеграції.

"Наразі ми цього не відчуваємо", – зазначив він.

Докладніше про дискусії всередині Євросоюзу щодо його реформи і про можливі наслідки такої реформи, у тому числі для України, – у цікавій статті редактора Євро.

Правди Сергія Сидоренка Євросоюз у пошуках сміливості.

Що стає головною перепоною для вибору моделі розширення ЄС.

Щодо посилення реакції ЄС на дії РФ.

На Раді Євросоюзу із закордонних справ у Києві міністри обговорили, як посилити реакцію ЄС на російське вторгнення в Україну, в прямих консультаціях з українським урядом.

Наприклад, президент Володимир Зеленський заявив, що пауза після ухвалення Євросоюзом останнього пакета санкцій проти РФ надто затягнулася, а такі паузи збільшують час російської агресії.

Глава МЗС Дмитро Кулеба закликав ЄС почати предметну роботу над 12-м пакетом санкцій ЄС проти Росії і вказав на два основні фокуси нового пакета.

"По-перше, це заходи для боротьби з обходом вже запроваджених санкцій, а по-друге, це нові санкції, що насамперед повинні торкнутися оборонної індустрії РФ, яка виготовляє ракети, дрони, якими атакують і знищують українські міста", – заявив міністр.

Кулеба також закликав активізувати роботу над формулюванням юридичної основи для передачі арештованих російських активів Україні.

"Потрібно лише знайти цей механізм, і час для цього настав.

Це полегшить життя і самій РФ, оскільки вона позбудеться зайвого тягаря у вигляді заморожених грошей", – резюмував Кулеба.

Міністр закордонних справ України закликав держави ЄС долучитись до забезпечення роботи "зернового коридору", який Київ підтримує без участі Росії.

Міністр нагадав, що після виходу Росії з Чорноморської зернової ініціативи Україна створила альтернативний маршрут, який пролягає з українських чорноморських портів і проходить через територіальні води держав-членів НАТО.

Він додав, що успішне функціонування коридору є свідченням того, що Україна може забезпечити експорт зерна без російських гарантій.

"Ми цілком можемо впоратись без них, як це було і до початку повномасштабного вторгнення", – підкреслив Кулеба.

Президент України обговорив з президенткою Єврокомісії альтернативні зернові маршрути.

Серед іншого, сьогодні Зеленський закликав інтегрувати навчання на F-16 у тренувальну місію ЄС, а також повідомив, що вже 30 членів Євросоюзу приєднались до "гарантій безпеки" для України.

"Вже 20 держав Євросоюзу приєдналися до декларації щодо гарантій, і буде сильним кроком, коли приєднаються й інші сім держав європейської спільноти.

Кожен такий крок для приєднання – це чіткий сигнал Росії, що миру та стабільності немає альтернативи", – вважає голова держави.

Слід згадати і про конкретні новини щодо допомоги Україні з полів зустрічі міністрів ЄС у Києві.

Зокрема, міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен повідомив, що цього тижня у Миколаєві запрацює новий офіс представництва Данії, яка взяла на себе зобов’язання з відновлення постраждалого від агресії РФ регіону.

А віцепрем'єр-міністр і міністр закордонних справ та міжнародного співробітництва Італії Антоніо Таяні повідомив, що Україна та Італія підписали угоду про відновлення Спасо-Преображенського собору в Одесі, який постраждав унаслідок ракетного удару РФ.

Новий пакет із США: сигнал Путіну.

США готують новий пакет допомоги Україні.

Представниця Білого дому наголосила, що цей пакет допомоги "стане сигналом" того, що США продовжує підтримувати Україну.

Вона додала, що адміністрація президента США Джо Байдена налаштована допомагати Києву стільки, скільки потрібно.

Минулими вихідними США в останній момент затвердили тимчасовий бюджет, що запобігає зупинці роботи уряду, проте без коштів на допомогу Україні – щоб збільшити шанси на його ухвалення.

Глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що попри таке рішення підтримка США України не похитнулася.

Та і високий представник Європейського Союзу із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель сподівається, що США продовжать підтримку України.

Про те, чому виключення підтримки України з бюджету США не є катастрофою для Києва читайте у колонці директора Центру міжнародних досліджень Володимира Дубовика Уникнути більшої проблеми: що означає виключення підтримки України з бюджету США.

Танки і інша зброя з Європи.

Німеччина також передала Україні пакет допомоги з обладнанням для танків Leopard.

До речі, Україна стала найбільшим покупцем німецької зброї.

Зокрема, згідно з даними міністерства економіки країни, за перші три квартали цього року федеральний уряд схвалив експорт в Україну військової техніки на суму 3,3 мільярда євро, що робить Київ найбільшим одержувачем німецького озброєння.

Цікаво, що прем’єр Польщі застеріг Зеленського від тісного союзу з Німеччиною: "Дозвольте вас попередити, що Німеччина завжди буде хотіти порозумітися з росіянами через голови центральноєвропейських країн".

Тим часом, між Україною та Польщею – нове невеличке непорозуміння.

Пам’ятаєте, на минулому тижні у Києві проходив Форум оборонних індустрій?.

Так от посол України у Польщі повідомив, що на цей захід запрошували поляків, але вони не взяли участі.

Спочатку в уряді Польщі сказали, що найбільший оборонний концерн не запросили на форум, але потім перепросили і визнали, що Україна їх запрошувала.

А ще Польща передала Україні перші відремонтовані танки Leopard.

Данія виділить понад 13 млн євро на боєприпаси для України.

Словаччина: зарано для висновків.

Словацький експрем'єр Роберт Фіцо, який виступає проти військової підтримки України, та очолювана ним політсила Smer-SD отримали найбільше голосів на дострокових парламентських виборах у Словаччині цієї суботи.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав дочекатися формування коаліції у Словаччині, щоб зрозуміти, якою буде позиція Братислави щодо підтримки України після виборів 30 вересня.

"Ми поважаємо вибір словацького народу, але зараз занадто рано стверджувати, як саме результат виборів впливатиме на позицію Словаччини.

Треба дочекатися формування коаліції і після цього, вже дивлячись на склад цієї коаліції, можна буде робити перші висновки", – сказав міністр.

Про те, які ризики для України принесла перемога у Словаччині прихильника миру з РФ читайте у статті редактора Євро.

Правди Юрія Панченка Словаччина за крок до проросійського розвороту: чи зупинять появу "нового Орбана" у ЄС.

Глава МЗС Чехії не чекає проблем у відносинах зі Словаччиною після зміни уряду.

Косово заявляє, що поведінка Сербії нагадує дії Росії, яка вторглась в Україну, а також що Белград готував анексію північних районів, де переважають етнічні серби.

Хорватія і Албанія закликали ЄС вжити заходів проти Сербії через насильство в Косові.

Пізніше у Сербії заявили про відведення частини військ від кордону з Косовом.

Решта новин.

Туреччина завдала авіаударів по курдах в Іраку після нападу смертника в Анкарі.

У парламенті Грузії готують закон про "заборону наметів", опозиція назвала його "російським".

У країнах Балтії вересень виявився найтеплішим в історії спостережень.

Виїзд населення з Карабаху зупинився на позначці понад 100 тисяч.

Болгарія закриє кордон для авто з російськими номерами.

Нідерланди призупинили видобуток газу на найбільшому родовищі Європи.

Україна виключила OTP Bank зі списку міжнародних спонсорів війни.