Китай отримує контроль над інфраструктурою Перу: США занепокоєні намірами Пекіна — FT

США висловили Перу занепокоєння тим, що Китай отримує контроль над критично важливими частинами інфраструктури південноамериканської країни, включаючи постачання електроенергії до столиці Ліми і нового мегапорту на узбережжі Тихого океану. Про це повідомляє FT.

Китайські компанії останніми роками купують енергетичні, гірничодобувні та портові активи по всій Латинській Америці, але масштаб інвестицій Пекіна в Перу, а також його стратегічна позиція викликають особливе занепокоєння, заявив високопоставлений американський чиновник. Вашингтон порушив  це питання безпосередньо з Перу.

"У великих геостратегічних питаннях уряд Перу недостатньо зосереджений на аналізі переваг і загроз для країни", - сказав чиновник в інтерв'ю Financial Times на умовах анонімності.

Прес-секретар прем'єр-міністра Перу не відповів на прохання про коментар, але джерело, близьке до уряду, визнало занепокоєння США.

"Основна проблема полягає в тому, що китайський капітал придбав електроенергетичні, гірничодобувні та інші компанії. З геополітичної точки зору, їхні занепокоєння були б виправдані", - сказав співрозмовник видання.

У квітні італійська енергетична компанія Enel оголосила, що продає свій електроенергетичний бізнес у Перу, який постачає електроенергію до півночі Ліми, китайській Southern Power Grid International за $2,9 млрд. У 2020 році решту електропостачання Ліми було продано іншій китайській компанії, Three Gorges Corporation. Three Gorges також володіє однією з найбільших гідроелектростанцій Перу.

Національне промислове товариство Перу поскаржилося, що якщо продаж Enel відбудеться, це "призведе до концентрації 100 відсотків ринку розподілу електроенергії Ліми в руках Китайської Народної Республіки". Антимонопольний орган Перу розглядає цю угоду.

Крім того, китайська державна судноплавна і логістична компанія Cosco будує глибоководний порт в Чанкай, за 70 км на північ від Ліми. Він буде здатний приймати деякі з найбільших у світі вантажних суден і витіснити морські перевезення з тихоокеанських портів Чилі, Еквадору і Колумбії.

Початкова фаза проекту, вартість якого, за планом, складе 3,6 млрд доларів, має бути відкрита наприкінці наступного року, коли лідер Китаю Сі Цзіньпін відвідає Перу на саміт АТЕС.

Cosco володіє 60-відсотковою часткою в мегапорті, а гірничодобувна компанія Перу Volcan - рештою. 

"Перуанський уряд має бути дуже стурбований тим, що вся внутрішня інфраструктура порту Чанкай буде перебувати під контролем іноземної держави", - сказав чиновник. 

Міністр транспорту Перу Рауль Перес-Реєс заявив, що його країна "є суверенною державою і будує свої міжнародні відносини на цій основі".

"Ми вітаємо інвестиції, які поважають наш суверенітет і відповідають змінам, які нам потрібні для мінімізації кліматичних змін, прискорення процесу цифрової трансформації і зменшення нерівності", - сказав він, додавши, що найбільшими торговельними партнерами Перу є США і Китай.

Вашингтон запропонував кільком латиноамериканським країнам створити урядовий комітет для перевірки іноземних інвестицій у стратегічні сектори з міркувань національної безпеки за зразком міжвідомчого комітету з іноземних інвестицій у США.

Посол Китаю в Перу Сун Ян просуває проект мегапорту, заявивши нещодавно, що "Пекін робить ставку на те, що Чанкай стане перуанським Шанхаєм".

Але є побоювання, що Чанкай може повторити модель, яка спостерігається в інших місцях, коли китайські компанії будують портові споруди "подвійного призначення", спрямовані, головним чином, на вантажні перевезення, але достатньо великі, щоб їх міг використовувати військово-морський флот Пекіна для поповнення запасів для військових кораблів.

Порт був реконструйований для збільшення пропускної спроможності у 2018 році, за рік до того, як Cosco отримала контрольний пакет акцій.

Заступник генерального директора Cosco Shipping Ports Chancay Peru і колишній перуанський адмірал Гонсало Ріос Поластрі сказав, що інвестиції Китаю в Чанкай були "на 100 відсотків комерційними".

"Це інвестиція приватних фірм відповідно до ринкових правил. Вона може мати різне геополітичне прочитання, але це не інвестиція, яка має будь-який вплив на національну безпеку", додав він.

Пекін розглядає Перу як важливе джерело мінеральної сировини для своєї спраглої до ресурсів економіки і минулого року імпортував з країни мідної руди на 14 мільярдів доларів.

Китайський уряд наполягає на тому, що прихильність до взаємної вигоди є наріжним каменем його закордонних інфраструктурних проектів - підхід, який він протиставляє тому, що називає прагненням Вашингтона до гегемонії і геополітичної переваги в Латинській Америці. Сун закликав перуанські ЗМІ "чесно і об'єктивно висвітлювати" відносини Перу та Китаю.

Китайські компанії отримали частки в портах по всій Латинській Америці, а також будують мобільні мережі 5G і станції космічного моніторингу.

"Вони знаходяться на 20-метровій лінії до нашої батьківщини", - заявила в серпні  голова Південного командування Збройних сил США генерал Лора Річардсон.

Професор у Військовому коледжі армії США Еван Елліс вважає, що китайці "прагнуть переробити світ для власної економічної вигоди і портова інфраструктура є частиною цього процесу".

Елліс підозрює, що ідея використання Чанкая у військових цілях "прийшла китайцям у голову з самого початку", хоча, на його думку, основним мотивом було захоплення більшої частки логістичної торгівлі.

Якщо в майбутньому Пекін вирішить, що йому потрібен військово-морський об'єкт на тихоокеанському узбережжі Америки, "Чанкай великий, глибоководний і досить далеко від США", щоб вижити в разі воєнних дій, додав він. 

На думку Елліса, "цілком можливо", що Китай може використовувати порт для поповнення запасів військово-морських суден, як це вже сталося з побудованим Китаєм портом Хамбантота на Шрі-Ланці. 

Китайські інвестори викликали занепокоєння США, намагаючись у 2018-2019 роках орендувати майже половину узбережжя Сальвадору під порт і низку вільних зон. Вашингтон натиснув на уряд Сальвадору, щоб той відмовився від цієї ідеї, кажуть дипломати, знайомі з цим питанням.

Раніше повідомлялося, що Еквадор і Китай підписали угоду про вільну торгівлю, що поглиблює зв'язки між країнами та підриває протидію США зростанню впливу Пекіна в регіоні.

Угода про вільну торгівлю може занепокоїти США, які намагаються протистояти зростанню впливу Пекіна в Латинській Америці. Китай вже має угоди про вільну торгівлю з Перу, Чилі та Коста-Рикою.